За кількістю побутових відходів Україна наближається до середньоєвропейського рівня. Водночас проблема не стільки у масштабах продукування сміття, а у практично повній відсутності переробки та сортування. Щороку в країні накопичується понад 7 мільйонів тонн, і лише незначна частка проходить обробку.
Втім, метан, який утворюється від сміття, наразі можна не лише знешкоджувати, а й використовувати як енергоресурс. Саме це роблять у Кропивницькому та Черкасах. Разом із колегами з “18000” ми дослідили, як це працює.
Завадівському сміттєзвалищу в Кропивницькому — 72 роки, його створили у 1953-му. Ще 11 років тому на цій території було понад 18 гектарів, завалених сміттям. Нині ж – ситуація зовсім інша.
Кожен із нас щороку виносить на смітник 250-280 кілограмів відходів. Та основна проблема не в кількості, адже в інших європейських країнах генерують ще більше (залежно від країни — 300-800 кілограмів на рік). Ми практично не сортуємо його, каже проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та доцент кафедри біології, екології та агротехнологій Олександр Спрягайло. Хоча відповідно до Закону України “Про управління відходами” від 2022 року органи місцевого самоврядування зобов’язані організовувати системи роздільного збору для паперу, металів, пластику, скла тощо.
Наприклад, у Кропивницькому цьогоріч у березні та квітні компанія “Екостайл” запустила просвітницьку акцію з роздільного збору побутових відходів, аби перевірити, наскільки містяни готові сортувати сміття та сформувати перші екозвички. У різних мікрорайонах міста встановили контейнери для паперу, скла, пластику, а також великогабаритних і ремонтних відходів. Усі локації працювали під наглядом працівників “Екостайлу”.
В результаті акції фахівці “Екостайлу” зазначили, що якби ініціатива тривала хоча б рік, можна було б очікувати стійких позитивних змін у культурі поводження з відходами.
Але під час акції виявили низку проблем. Зокрема, правильне сортування відбувалося лише за постійної присутності на локаціях працівників компанії. У випадках, коли майданчик залишався без нагляду, контейнери заповнювалися невідсортованим сміттям.
У Черкасах біля будинків є контейнери для окремого збору сміття, проте не всі містяни сортують відходи. Тож частина все одно потрапляє до загальних баків і її ніяк не переробляють.
Через сортування проходить не більше 4% твердих побутових відходів, а інше — просто вивозять на полігони й смітники — в кращому разі, і у найближчий ярок — у гіршому, — каже Олександр Спрягайло.
У населених пунктах України за рік утворюється понад 7,4 мільйонів тонн побутових відходів (для розуміння – до мільйона вантажівок зі сміттям), а разом з промисловими відходами — 462 мільйони тонн. Ці побутові відходи захоронюють на майже 6 тисячах сміттєзвалищ і полігонів, які загалом займають площу близько 8 тисяч гектарів. Якщо порівняти, то на території полігонів і сміттєзвалищ в Україні можна було б створити ще одні Черкаси, адже площа міста сягає 7800 гектарів.
"Смітники та полігони твердих побутових відходів “крадуть” простір. Це величезні території, які могли б бути або гарними природними масивами з власним біорізноманіттям, або могли послужити громаді як місця для відпочинку, промислові майданчики. Ці сміттєзвалища також є джерелом забруднення навколишнього середовища, що буквально вбиває жителів природи та погіршує якість життя людей", — розповідає Олександр Спрягайло.
Сміттєзвалищем опікується компанія “Екостайл”. Це єдина компанія, яка займається вивозом сміття та надає послуги з управління побутовими відходами у місті, вона не є комунальним підприємством.
Протягом дев’яти років на сміттєзвалищі працює сортувальна лінія, а зі звалищного газу-метану вже шість років виробляють “зелену” енергію для міста.
Як розповів Точці доступу заступник генерального директора “Екостайлу” Роман Іванюк, компанія системно інвестує в техніку й облаштування сміттєзвалища. Нині тут працює сортувальна лінія, відходи ущільнюють, пересипають інертними матеріалами (захищають сміття від контакту з киснем, знижуючи ймовірність займання), зволожують, формується укріплення схилів, а саме тіло сміттєзвалища проходить повну дегазацію.
Завдяки комплексній роботі нині зона захоронення відходів у Кропивницькому займає 4 гектари (як 5 футбольних полів – ред.), тобто в чотири з половиною рази менше, ніж у 2014-му, коли воно сягало 18 гектарів (як 25 футбольних полів – ред.).
Щодня на сміттєзвалищі у Кропивницькому відбувається цілий комплекс процесів. Сміттєвози “Екостайлу” привозять відходи й висипають їх біля сортувальної лінії. Навантажувач подає їх на лінію, де працівники відбирають вторинну сировину за видами. Відібрані матеріали пресують у великі куби, а органіка та неліквідні відходи відправляють на звалище. Там їх розрівнюють бульдозером і ущільнюють 26-тонним прес-компактором. Це дозволяє зменшувати об’єм цих відходів і подовжувати термін експлуатації сміттєзвалища.
Коли щільність шару сягає двох метрів, його пересипають інертними матеріалами. Додатково проводиться відсипка відкосів, щоб зменшити ризики займання. А для захисту підземних вод функціонують облаштовані “Екостайлом” вісім технологічних відстійників для збору фільтрату.
Як ми зазначили вище, майже всі відходи, що завозять на сміттєзвалище, спочатку проходять через сортувальну лінію, яка працює у дві зміни.
Так, за перше півріччя 2025 року тут обробили понад 20 тисяч тонн змішаних побутових відходів. Відокремили те, що підлягає повторній переробці:
Решта відходів йде на сміттєзвалище для виробництва біогазу.
За словами Романа Іванюка, сортування відходів на сміттєзвалищі – неприбуткова справа. Адже витрати на роботу сортувальної лінії, зарплату працівникам й логістику перевищують доходи від продажу такої вторсировини.
“Для нас це лише частина системної роботи зі зменшення обсягів захоронення відходів та покращення екологічної ситуації в місті”, – пояснив Роман Іванюк.
У Черкасах на міському полігоні сортувальної лінії немає. Відходи просто захоронюють, не використовуючи їхній потенціал для переробки чи повторного використання. Така практика означає втрату ресурсів і нові ризики для довкілля. Хоча за словами Олександра Спрягайла, практично всі компоненти твердих побутових відходів — це джерело цінної сировини:
Замість того, щоб ефективно переробляти відходи й заробляти на цьому кошти, генерувати додаткову енергію, зменшувати видобування корисних копалин — ми просто викидаємо гроші й засмічуємо все нові й нові території. Ми маємо виконувати національне і європейське законодавство і сортувати відходи, які далі можуть ще не раз слугувати людям. До цього ж рішення нас підштовхує і звичайна логіка. Замість проблеми суспільство може отримати економічний зиск.
Крім сортувальної лінії, важливим кроком модернізації сміттєзвалища стала установка з дегазації, – розповідає Роман Іванюк.
Так, когенераційна установка зменшує ризики пожеж на сміттєзвалищі, скорочує шкідливі викиди і водночас дає місту “зелену” енергію.
Шість років тому “Екостайл” спільно з інвестором (компанією “ЛНК”) та за допомогою міської ради запустили систему дегазації.
Суть проста: біогаз, який утворюється всередині сміттєзвалища, відкачують через свердловини й подають на когенераційну установку, де перетворюють на електроенергію.
Її передають в загальну мережу і використовують для потреб населення.
“Важливо, що все це працює завдяки правильному облаштуванню сміттєзвалища — ущільнені та пересипані інертними матеріалами відходи утримують метан всередині, і його можна ефективно видобувати”, – додав Роман Іванюк.
Так, лише за останні 8 місяців установка з дегазації видобула 1 мільйон 292 тисячі кубометрів звалищного газу (метану), перетворивши його на 1 мільйон 902 тисячі кВт/год електроенергії.
Цих обсягів, пояснює, вистачить, щоб забезпечити на рік електрикою майже 800 домогосподарств.
Окрім цього, за словами Романа Іванюка, зменшилася кількість викидів вуглекислого газу (СО2) в еквіваленті 8 тисяч 327 тонн. Таку кількість СО2 викидають в атмосферу за рік майже 4 800 автомобілів з бензиновим двигуном.
Відповідно до законодавства, “Екостайл” щоквартально проводить лабораторні дослідження якості повітря, і протягом останніх років перевищень гранично допустимих концентрацій не зафіксували.
“Зменшення викидів метану (завдяки дегазації) також знижує ризики розвитку респіраторних захворювань, алергій та інших проблем зі здоров’ям, пов'язаних із забрудненням повітря. А для регіону з високим рівнем онкологічних захворювань кожен крок у бік покращення екології має особливе значення”, – зазначив Роман Іванюк.
У Черкасах теж налагоджений процес дегазації. Її з 2016 року на черкаському полігоні проводить приватна компанія. Біогаз спалюють у спеціальних газопоршневих двигунах або турбінах, які виробляють електрику. Потім її віддають в електричні мережі обленерго.
За словами Романа Іванюка, повномасштабна війна з Росією, зокрема, спричинені обстрілами блекаути, створили виклики у роботі з дегазацією – біоустановки не можуть працювати за відсутності світла в мережі.
Роман Іванюк розповів, що в інших регіонах через це обладнання просто зупинялося, виходили з ладу елементи систем. Але когенераційна установка на сміттєзвалищі Кропивницького працює стабільно.
А для збільшення потужностей рік тому тут пробурили додаткові свердловини, щоб у складний для країни час і надалі допомагати зменшувати навантаження на електричну мережу.
Роман Іванюк розповів, що у межах інвестиційної програми на 2024–2027 роки компанія планує придбати нову потужнішу сортувальну лінію. Це дозволить відбирати більше вторсировини та зменшити обсяги захоронення відходів.
Крім того, у планах “Екостайлу” — придбання додаткової спецтехніки для сміттєзвалища: потужного прес-компактора та бульдозера.
У все це ми плануємо інвестувати майже 35 мільйонів гривень. Завдяки цим інвестиціям обробка відходів стане ефективнішою, а виробничі процеси на сміттєзвалищі — більш оптимізованими, – додав він.
На прикладі Черкас та Кропивницького видно, що біогаз зі сміття можна не тільки безпечно утилізувати, але й використовувати, як електроенергію. Біогазові установки дозволяють зменшити шкідливі викиди, знизити ризики займання та вибухів, позбавити містян неприємних запахів, а також забезпечити додаткові надходження для громади та електроенергію для сотень квартир.
Авторка – Олександра Ільченко
Співавтори – Ольга Зима та Сергій Макаренко
Читайте також: У Кропивницькому встановили новий МАФ і обрізали дерева поруч: чи законно
Фото: "Екостайл", "18000"
Останні новини
