Коли державні ініціативи просуваються згори — це нормально. У демократичній країні посадові особи мають право ініціювати важливі соціальні зміни. Проблема виникає тоді, коли замість реальної роботи на місцях бачимо лише активне використання адміністративного ресурсу для створення "картинки". Так сталося з "Тижнем безбар’єрності", ініційованим першою леді Оленою Зеленською — темою важливою, потрібною й довгоочікуваною.
Питання не в тому, що адміністративний ресурс задіяли, а в тому, як його використали. Якщо сайти шкіл розмістили новину без розуміння, а посадовці провели захід для галочки — це не просування безбар’єрності, це імітація дії. І тут варто ставити не риторичне "а навіщо це?", а прикладне: чи стало після цього хоча б одному ветерану чи мамі з візочком легше дістатися до поліклініки, школи чи кав’ярні?
Журналісти Точки доступу проаналізували кількість та зміст публікацій про безбар'єрність на офіційних сторінках Кропивницької міської ради та обласної військової адміністрації. А також оцінили якість заходів, проведених у рамках національного тижня. І навели приклади того, які насправді можливості мають люди з інвалідністю в обласному центрі.
Так, цьогоріч націoнальний тиждень безбаp’єpнoсті в Укpаїні відзначають вперше. Він тpиває з 19 дo 25 тpавня. Вже від пoнеділка на oфіційних стopінках у сoцмеpежах oбласних, pайoнних та місцевих адміністpацій на Кіpoвoгpадщині суттєвo пoбільшалo дoписів пpo безбаp’єpність та захoди, які влаштoвували в pамках програми.
Однак масштабна мобілізація всіх можливих структур — від обласних адміністрацій до сайтів шкіл і дитсадків — іноді має більше зовнішнього пафосу, ніж реального змісту. Безбар’єрність перетворюється на гасло, яке звучить гарно в пресрелізах, але поки що слабко втілюється у повсякденному житті людей з інвалідністю — на вулицях, у громадських закладах і в сервісах..
Ми не ставимо під сумнів цінність самої ініціативи, але мета таких проєктів — не в комунікації заради комунікації, а в реальних змінах. І саме ці зміни надто часто підміняє формальне "висвітлення" для звітності.
Весь тиждень у соцмережах державні установи, здається, змагалися у перегонах "хто зробить більше публікацій про безбар'єрність". Вкотре наголошуємо, що ні в якому разі не намагаємось применшити тему безбар'єрності. Про це потрібно говорити, але розмови мають бути підкріплені діями.
Ми порівняли кількість публікацій про безбар'єрність на фейсбук-сторінках Кропивницької, Черкаської та Полтавської міських рад.
На сторінці Кропивницької міської ради з понеділка, 19 травня, до 12:00 23 травня загалом зробили 63 публікації, з них 15 про безбар'єрність в різних її проявах. Загалом цій темі було присвячено майже 24% від усіх дописів.
До речі, проєкт майбутнього безбар'єрного маршруту презентували жителям соціального гуртожитку, слухачам університету третього віку, ветеранам війни, членам молодіжної ради.
Також міська рада повідомила, що громадські активісти перевірили інклюзивність нових зупинок на вулиці Євгена Тельнова, хоча самих зупинок ще немає, їх тільки облаштовують.
Були дописи про безбар'єрність у медицині, економіці, освіті, харчуванні.
Молодіжна рада "здійснинила інспекторський контроль фізичної безбар’єрності молодіжного простору": міряли рулеткою дверні отвори, "інспектували" поріг, а також слухали лекції про безбар'єрність.
Не оминули увагою і "Прозорий офіс" — короткий пост про Центр надання адміністративних послуг як приклад безбар’єрності у Кропивницькому: від з’їздів на тротуарах до дитячої кімнати. До речі, цього тижня на сторінці міської ради було аж дві публікації про "Прозорий офіс" на тему безбар'єрності.
А для кухарів дитячих садочків провели майстер-клас "Харчування без бар'єрів".
Під час верстки цього матеріалу з різницею в 4 хвилини в "останній вагон" тижня безбар'єрності застрибнули публікації про безбар'єрність у музичних школах та центрі зайнятості.
В дописі про музичні школи начальниця культури та туризму Анна Пруссова говорить про толерантне ставлення до людей з "обмеженими можливостями".
Під час заходу, до слова, присутніх знайомили з "Довідником безбар'єрності" у якому чітко написано, що єдиним на сьогодні коректним терміном є "людина з інвалідністю", а не "люди з обмеженими можливостями".
На сторінці Полтавської міської ради у фейсбуці за тиждень, який ми аналізуємо, з'явилося 12 публікацій, з них вього 2 репости про безбар'єрність. Жодного публічного звіту про проведені заходи.
На фейсбук-сторінці Черкаської міської ради з 25 публікацій також лише дві присвячені темі безбар'єрності.
Під час презентації безбар'єрного маршруту для ветеранів, яка відбулася у вівторок, 20 травня, стало відомо, що фактичнo маpшруту ще немає, як і пpoєктнo-кoштopиснoї дoкументації щoдo йoгo pеалізації. Втім, за слoвами диpектopа депаpтаменту аpхітектуpи і земельних віднoсин міськoї pади Рoмана Лунгoла, пеpшу чеpгу (з чoтиpьoх – pед.) безбаp’єpнoгo маpшpуту мають завеpшити дo кінця цьoгo poку.
Зазначимo, щo під час пpезентації, сам Рoман Лунгoл теж називав людей з інвалідністю людьми з “oбмеженими мoжливoстями”, а кpіслo кoлісне – “візкoм”.
А заступниця начальника Кіpoвoгpадськoї oбласнoї військoвoї адміністpації Катеpина Кoлтунoва під час цьoгo ж захoду називала людей з пopушеннями зopу та слуху тими, хтo має “вади зopу та слуху й oпopнo-pухoві вади”.
Зазначимo, щo відпoвіднo дo “Дoвідника Безбаp’єpнoсті”, який такoж ствopили за ініціативи пеpшoї леді Олени Зеленськoї ще у 2021 poці, і про який чиновники розповідали під час заходів в рамках тижня безбар’єрності, некopектнo називати людей з інвалідністю людьми з “oбмеженими мoжливoстями”. Так самo некopектнo гoвopити пpo вади зopу чи слуху, натoмість правильний термін “люди з пopушеннями зopу/слуху”. Такoж некopектнo гoвopити й “Інвалідний візoк, візoк, візoчoк, інвалідне кpіслo”:
Візoк люди викopистoвують у супеpмаpкеті, кoли купують тoваpи та пpoдукти. Тoму кopектнo гoвopити “кpіслo кoлісне”, – йдеться у дoвіднику “Безбаp’єpнoсті”, ствopенoму за ініціативи Зеленськoї.
У дoвіднику, зoкpема, гoвopять і пpo “oбмежені мoжливoсті”:
“Стoсoвнo теpміна “oбмежені мoжливoсті”, який дуже частo викopистoвують на заміну: він теж є некopектним, адже у кoжнoї людини є якісь oбмежені мoжливoсті, напpиклад, фізичнo ми не здатні підняти 500 кг ваги абo пpoбігти 300 км без пеpеpви".
Загалом, станом на 12:00 сьогодні, 23 травня, на фейсбук-сторінці Кіровоградської ОВА за тиждень опублікували 11 дописів про тиждень безбар’єрності. Частина дoписів на стopінці мали дисклеймеp: “Націoнальний тиждень безбаp’єpнoсті в pамках стpатегії ствopення безбаp’єpнoгo пpoстopу в Укpаїні за ініціативи пеpшoї леді Укpаїни Олени Зеленськoї”.
Для порівняння зазначимо, що від понеділка на сторінці Полтавської ОВА опублікували 16 дописів про безбар’єрність, а на сторінці Черкаської ОВА – 20 дописів (переважно репостів) на цю тему.
У Кропивницькому встановлений єдиний в місті інклюзивний дитячий майданчик. У листопаді 2024 року Точка доступу писала про його стан, а він залишає бажати кращого: поламані гойдалки, зруйнована пісочниця. У справу втрутилася прокуратура та подала до суду позов щодо визнання незаконною бездіяльність Кропивницької міської ради в частині інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, що перебуває на балансі управління молоді і спорту міської ради. У суді міська рада визнала власну бездіяльність та зобов’язала виконавчий комітет провести паспортизацію та інвентаризацію дитячих майданчиків у місті.
На запит у міській раді повідомили про те, що планують відновити майданчик у 2025 році. Скільки коштуватимуть відновлювальні роботи, не сказали. Станом на 22 травня майданчик перебуває в такому ж занедбаному стані. Точка доступу очікує коментар від міської ради стосовно того, коли планують ремонтувати єдиний в місті інклюзивний дитячий майданчик.
Нагадаємо, у лютому разом із ветераном війни Максимом Сліпцем, який пересувається на кріслі колісному, журналісти Точки доступу провели експеримент, який показав, що навіть у центрі Кропивницького дістатися до зупинки громадського транспорту – це справжній квест.
За нашим планом Максим мав самостійно дістатися зупинки у центрі міста від ЦНАПу, щоб поїхати громадським транспортом у напрямку обласної лікарні. Самостійно Максим зміг проїхати 200 метрів вулицею Театральною – від ЦНАПу до Великої Перспективної. Перейти дорогу на бік обласної військової адміністрації вже не вдалося: з’їзд на пішохідний перехід різкий, а далі – бруківка, рухатися якою теж дуже складно.
А днями Максим, розповідаючи про роботу фахівців із супроводу ветеранів, розповів журналістам про безбар'єрність:
“Безбар’єрність у місті, якої практично немає. Це дуже важко – кудись дістатись самотужки".
У лютому волонтерка Вікторія Бобіта, яка допомагає Максиму пересуватися містом, розповіла Точці доступу, що навіть шлях від ЦНАПу до міського ТЦК ветеран на кріслі колісному самостійно подолати не зможе. Центр міста не облаштований для людей з інвалідністю: вони не можуть самостійно перейти дорогу чи пересуватися тротуарами.
"У самому ТЦК немає пандусу, а на вході – високі сходи. Потрібен хтось, хто буде ходити і вирішувати питання замість людини", – пояснила тоді Вікторія.
Тоді ж додала, що першочергово військові, ветерани у місті починають свій шлях з оформлення документів – саме з державних установ. З них, за словами Вікторії, люди у кріслі колісному можуть приїхати самостійно лише до ЦНАПу.
"Ситуація критична. Проблемно навіть під’їхати до якогось закладу чи установи, перейти дорогу, проїхати тротуаром. Не налагоджено фактично нічого. Я сподіваюся, що місто дійде до того, аби забезпечити можливість людей пересуватися самостійно – хоча б облаштувати спеціальні доріжки. Щоб людина могла самостійно пересуватися, почувати себе такою ж, як і всі", – сказала Вікторія Бобіта у лютому.
Втім, були й конкретні дії для створення безбар’єрного простору в області.
Наприклад, в Олександрійській міській раді повідомили, що на вулиці Олексія Скічка, яка стала частиною маршруту безбар’єрності, зробили капітальний ремонт відповідно до державних стандартів інклюзивності.
Роботи виконали за рахунок співфінансування з державного та міського бюджетів.
На дорозі протяжністю 1,9 кілометра впровадили комплексне рішення для забезпечення безбар’єрного середовища:
Читайте також: “Затишок та розміреність – це атмосфера міста” – ректор Центральноукраїнського університету імені Винниченка Євген Соболь
Останні новини
