Дід Мороз родом з Радянського Союзу? Чи, може, більшовицька пропаганда його образ привласнила, відкоригувала й пустила в маси під вигідним для себе образом? Святий Миколай – реальний благодійник? Чи можна його ототожнювати із Санта Клаусом?
Напередодні новорічних свят – вся правда про Діда Мороза та чому його не слід вважати альтернативою святому Миколаю!
Миколаю поклоняються ті, хто потребує допомоги в тяжкій ситуації. Це покровитель вдів і сиріт, мандрівників та дітей.
За переказами, реальний Миколай був дуже багатим. В одному місті дівчата залишилися без посагу, батько заліз у борги. Через нужду чоловік хотів продати своїх доньок. Миколай дізнався про це та підкинув мішечки з золотом через комин, а вони потрапили у панчохи, які сушилися біля каміну. Звідси й з’явилася традиція, класти подарунки до шкарпеток у День Святого Миколая.
Святий Миколай – символ християнської доби. В ХІХ столітті образ святого Миколая перестав асоціюватися напряму зі святим. У цей час саме набирає популярності абсолютно комерційний та карикатурний образ Санта Клауса, який дуже полюбився на Заході. Це був період, коли в силу політичних та релігійних обставин суспільству треба було запропонувати так званий конфесійно коректний персонаж. І ним став Санта Клаус (Санта – святий, Клаус – варіант імені Миколай). Тож його поява, радше, вимога часу.
В Україні свято Миколая зборонили разом із Різдвом під час радянської влади. І лише за часів незалежності воно почало відроджуватися. За традицією, цієї ночі (19 грудня – православні, 6 грудня – католики) під дитячими подушками з’являються подарунки. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними. Також у Миколая є свій почет і книга вчинків. Якщо дитина поводила себе добре – отримає подарунок, якщо ні – різочку.
За слов'янською міфологією – Дід Мороз був духом лісу, божеством холоду, віхоли, криги. За древніми віруваннями на узлісся вішали яблуко, щоб задобрити злого Діда Мороза, який з'їдав дітей, що приходили до лісу по хмиз. У деяких племен приносили навіть людську жертву. У лісі до дерева прив‘язували юну дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживуть зиму.
У1873 році російський драматург Островський, вражений легендами про жертвоприношення дівчат, написав п’єсу «Снігуронька». У 1937 році образ цієї дівчини вирішили використати в Радянському Союзі при організації Новорічних свят для дітей.
Образ Діда Мороза, як доброго новорічного персонажа, з'явився лише наприкінці 30-х років ХХ століття. Взяли його на заміну Святому Миколаю, забороненому після приходу до влади більшовиків у 1917 році.
Відразу після встановлення радянської влади більшовики оголосили справжню війну церкві, релігії та будь-яким іншим «пережиткам буржуазного минулого».
Ні Різдва, ні Нового року не відзначали аж до 1936 року. Як відомо, комуністи дуже войовниче ставилися до релігій загалом та християнства зокрема. Вони знищували храми, розстрілювали та засилали у Сибір тисячі священиків. Будь-які релігійні традиції суворо заборонялися. Лише наприкінці 30-х, виникла потреба дати людям видовища. Тому дозволили святкувати Новий рік (хоча 1 січня ще довго залишалося робочим днем). Злого Діда Мороза вирішили зробити добрим другом дітей на заміну Святому Миколаю. А принесену в жертву дівчину-Снігуроньку оголосили онучкою Мороза.
Таким чином на заміну героїв різдвяних вертепів – янголів, маленького Христа, східних царів та Святого Миколая – прийшли різноманітні лісові звірятка та Дід Мороз. В суспільстві пропагували образ доброго і щедрого Діда Мороза, який завжди приходить з мішком подарунків, веселить і радує дітвору, роздає дітям подарунки, «запалює» новорічні ялинки.
За матеріалами Інститут просвіти
Читайте також: Як у Кропивницькому відкриватимуть головну ялинку області (ПРОГРАМА)
Головне сьогодні