У Кіровоградській області цьогорічна зима була тепла. А опадів, за спостереженням метеорологів, випало менше норми. Як це відобразиться на врожаї озимої пшениці, ріпаку та ячменю – Точка доступу розпитала експертів, фермерів та посадовців.
Уся посівна площа області – 1710 гектарів, розповіла Точці доступу директорка обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова:
У 2022 році під урожай 2023 року озимі зернові посіяли на площі 398,3 тисяч гектарів. З них: озимої пшениці – 343,9 тисяч гектарів, озимого ячменю – 53,4 тисяч гектарів та жита – тисяча гектарів. Озимий ріпак посіяли на площі 83,4 тисяч гектарів.
Для порівняння, під урожай 2022 року посіяли 444,1 тисячу гектарів озимих зернових і 67 тисяч гектарів озимого ріпаку.
Все, що посадили аграрії, росте в умовах теплої зими. Температура цієї пори року на Кіровоградщині цьогоріч – на декілька градусів вище за нормальну, розповіла начальниця відділу гідрометзабезпечення обласного центру з гідрометеорології Валентина Лазарева:
Грудень був на 2-3 градуси тепліше норми, січень на 3-4 градуси, лютий – перша декада в межах норми, друга – на 3-4 градуси вище норми.
А ось опадів випало менше, ніж потрібно. У грудні показник сягнув більше норми, проте січень та дві декади лютого – менше.
Всього за зимовий період опадів на більшій частині Кіровоградщини випало менше норми: 61%-87%. А в центральних та північно-східних районах в її межах: 98%-102%.
Цієї зими не було критичних температур для рослин, розповів завідувач відділу рослинництва Інституту сільського господарства Степу національної академії аграрних наук України Назар Умрихін:
Температура вузла кущення максимум знижувалася до семи-восьми градусів у південних районах: Долинська, Бобринець. Для вимерзання ячменю треба, щоб було понад 10-11 градусів морозу, для пшениці – 14-15 градусів.
Поки, за словами експерта, зимові ростуть у хороших умовах. Навіть не дивлячись на малосніжну зиму.
У 2020 році також зима була безсніжна. Але це був один із кращих років для озимих культур за останні 10-15 років.
Такої ж думки й очільниця департаменту Валерія Фурманова: загрозливих явищ для перезимівлі рослин – не спостерігалося. Проте підвищення середньодобової температури повітря призводило до зниження їхньої морозостійкості.
25 січня фахівці відібрали моноліти із озимими культурами для відрощування та аналізу сприятливості агрометеорологічних умов першої половини календарної зими. За їхніми результатами пошкоджень та загибелі рослин не виявлено, – розповіла посадовиця.
За її словами, моніторинг посівів озимих зернових культур продемонстрував, що вони ростуть у доброму та задовільному стані.
Стосовно опадів переживати також не варто, сказав Назар Умрихін. Зимою земля фактично не промерзала. А надмірні дощі, що були у листопаді та грудні 2022 року – увібрав ґрунт.
Поки що запаси в метровому шарі ґрунту – задовільні. Не скажу, що геть добрі, та в принципі для отримання сходів озимої групи рослин – достатньо. Якою вже будуть весна та літо – покаже час. Зараз прогнозувати ми цього не можемо, – розповів експерт.
За його словами, через зливи, що тривали в оптимальний період для посіву озимих, 70% фермерів починали сіяти поля в пізньо-оптимальні або пізні строки. Це друга та навіть третя декади жовтня.
Такі посіви ввійшли у зиму в нерозкущеному стані, сказав експерт:
Щоб вони весною кустилися, їх треба підготувати азотними добривами. Воно зараз дуже дороге і не всі його можуть дозволити. Але це треба зробити. Тому що тоді буде недобір врожаю.
Фермер Олександр Філюков сіяв озимі культури, зокрема пшеницю та ячмінь. Така температура зими негативно впливає на рослини, розповів він:
Треба, щоб воно відмирало трошки, а воно зараз то відмирає, то знову набирає своє. Їй стрес все одно дає оця зима. Зараз вдарить мороз. Земля, дивимося по пшениці, – чорна. Через тиждень вона зелена стоїть. Воно має відмирати та вимерзати.
Та, зрештою, сподіваються на хороший врожай.
Як будемо підкормлювати, щось давати, то буде нормально, – підсумував фермер.
Фото: pexels.com
Читайте також: Навесні у Кропивницькому висадять 240 дерев
