Телескоп власними руками та любов до неба: у Кропивницькому авіатор навчає школярів астрономії (ФОТО)

  • Редакція Точки Доступу
  • watch_later 3 жовтня 2020, 13:50

Спостерігати за небесними світилами, дізнатися, чи справді падають зірки, а також майструвати справжній телескоп навчає Вадим Лефтор слухачів Малої академії наук в Кропивницькому. 

Коли краще милуватися планетами, які з них «найхаризматичніші», та про любов до астрономії довжиною в життя, науковець розповів журналістці Точки Доступу.

Астрономію я вивчав в 11-му класі. Але до того часу вже мав значний багаж знань завдяки самопідготовці в позаурочний час. З моїм другом Станіславом Еделем ми чи не щодня спостерігали зорі, робили якісь елементарні дослідження, тож до цього часу я мав як теоретичні, так і практичні знання. Вчителі інколи з нами радилися, навіть. Чим привабила астрономія? Мабуть, вплинуло багато факторів. Я точно пам’ятаю, як по телевізору в 1994-му році висвітлювалися події, пов’язані із зіткненням комети з Юпітером. Комета, наблизившись до Юпітера, розпалася, а її рештки вибухнули в атмосфері Юпітера. Це була дуже яскрава подія. А потім в 1997-му році мені батько показав на нічному небі яскраву комету Гейла-Боппа. І я якось так зацікавився, тоді ж інтернету не було, треба було чимось займатися, - згадує Вадим Лефтор.


Коли краще спостерігати за небесними світилами 

Спостерігати за небесними світилами можна у будь-яку пору року. Картина буде іншою, але від того – не менш прекрасною й захоплюючою.

З року в рік небесні тіла змінюють своє положення, тому, наприклад, планети можна спостерігати в різні сезони. Якщо говорити про зірки – є сузір’я весняні, літні, осінні, зимові. Тобто ми не можемо побачити, наприклад, сузір’я зимові влітку і навпаки. Планети також можна спостерігати протягом всього року, - пояснює науковець.


Чи падають зірки

Вадим Лефтор спростовує поширені міфи про астрономію. От, наприклад, побачивши яскравий слід на небі, багато хто загадує бажання. Однак, чи справді зірки падають?

Це метеорні потоки чи метеорні тіла, що рухаються хаотично. Це просто залишки комет, котрі переміщуються по своїх орбітах. Земля потрапляє просто-напросто в ці залишки комет, і ми бачимо оцей спалах. Нічого не падає, зірки наскільки далекі, що побачити їхнє падіння неможливо. А, якщо ми вже побачимо вибух зірки над нашою головою в реальному часі, це може мати катастрофічні наслідки для планети. Під час вибуху зірки енергетичне випромінювання настільки сильне, що може повністю вбити біосферу нашої планети, - говорить астроном.

Чоловік розповідає, що найбільше йому до вподоби спостерігати залишки зірок, міжзіркові темні пилові хмари. З такого пилу в подальшому формуються зоряні системи. Юпітер, Сатурн…

13 жовтня, до речі, буде протистояння Марса. Марс за десяток років матиме найбільш вигідне розташування для спостереження. Він буде високо над горизонтом, матиме найбільші для себе розмір та яскравість. Тож всі телескопи будуть прикуті до цієї планети, - каже науковець.

Також він роповідає, що Юпітер цікавий своєю динамікою - таку не має жодна з планет. Він має велику швидкість обертання навколо своєї осі, динамічну атмосферу. Навколо Юпітера рухається велика кількість супутників, за якими можна спостерігати в реальному часі. Також цікавим є Марс, нині на ньому можна спостерігати полярну шапку – заморожену вуглекислоту, моря – нерівності поверхні планети.

Наукову інформацію, підказує пан Вадим, легко знайти в астрономічних спільнотах у соцмережах, профільних інтернет-виданнях. Більше знань можна почерпнути із спеціальних календарів та, звісно, спеціалізованої літератури.


Астрономія – не лише споглядання

Астрономія – це не лише споглядання зірок. Це ще й робота руками.

За словами чоловіка, багато інструментів потрібно робити самотужки, їх або немає в наявності, або вони дорого коштують, або ж не відповідають певним критеріям. 

Десь із восьмого класу почало у нього накопичуватися необхідне обладнання. Багато телескопів модернізував, два змайстрував. Був один великий з діаметром дзеркала 40 сантиметрів. Зараз зробив трохи менший, який досить транспортабельний. 

Тепер можу з діточками виїжджати поспостерігати за небесними світилами. От нещодавно їздили в міськсад, але, на жаль для нас, там встановили ліхтарі, тож картина вже не така ефектна. Показати картинку зоряного неба на проекторі в класі… Вони й самі побачать подібне в інтернеті. А ось коли вночі серед крапочок-зірочок ми шукаємо в окуляр планету і раптом бачимо диск планети і кільце навколо – це вже вражає. Розрізняємо кольори, тіні, що падають від планети на кільце, розрізняємо якісь деталі – це прекрасно. Крім того, роблю власні фотографії зоряного неба. Користуюсь найчастіше дзеркальним фотоапаратом фірми "Canon". За об’єктив – сам телескоп.


Стати астрономом 

На запитання про освіту астронома Вадим Лефтор говорить, що в його випадку , перш за все, це самоосвіта. У шкільні роки – під контролем вчителя фізики: 

Я навчався в 11-й школі, зараз це НВК «Кіровоградський колегіум». Власне, у Кіровоградському колегіумі у восьмому класі вчителька фізики Олейник Марина познайомила мене з такою організацією як Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання «Сузір’я». Завдяки цьому об’єднанню я подорожував Україною і брав участь в різних конкурсах та олімпіадах. В тому числі – з астрономії. Вона ж мені й порекомендувала займатися у Малій академії наук. Я підготував науково-дослідну роботу і за її результатами отримав диплом, котрий дозволив вступити до Льотної академії. 

Завершивши навчання, з 2010-го року чоловік лишився там працювати. Він – інженер з експлуатації повітряних суден, тобто борт-інженер. Дисципліни, які викладає, пов’язані з функціонуванням літаків. І, так склалася доля, що в 2011-му році йому запропонували місце в Малій академії наук, в секції, що пов’язана з авіацією та космонавтикою. Пан Вадим був випускником цієї секції, тож його запросили бути її керівником. Сьогодні це секція астрономії та астрофізики.

Займатися у секції можуть всі охочі старшокласники.

Науковець наголошує, що Мала академія наук – це не лише викладання теоретичної бази, це науково-дослідницька робота. Тобто в дитини є певний погляд на проблему, і вона намагається її вирішити. Застосовує певні алгоритми і, проходячи етапи цих алгоритмів, робить висновок. Наприклад, хлопці робили роботи, пов’язані з проблемою космічного сміття, як можна прибрати космічне сміття з орбіти Землі, як можна досліджувати підкоркові океани на супутнику Юпітера Європі. Також юнаки працювали над роботами, які пов’язані з так званою громадською наукою. 

Справа в тому, що на сьогодні професійних астрономів буквально кілька десятків тисяч по всьому світу, це невелика цифра. А рівень інформації, який надходить до цих астрономів, – просто шалений. Безліч супутників і телескопів щодня збирають наукові дані і їх немає кому обробляти. Тож деякі обсерваторії й астрономічні наукові установи викладають у вільний доступ на спеціальній платформі проекти, пов’язані з обробкою цієї інформації. Ми залучаємо дітей до цієї роботи, і вони опрацьовують наукові дані. А з їх допомогою формують свої роботи, - пояснює Вадим Лефтор.

У результаті виходить робота з усіма складовими наукової.

Дитина цю роботу оформлює, надає до рецензування, а потім на конференції захищає. Ми дискутуємо, а за результатами оцінювання дитина отримує бали. Це відбувається на обласному рівні, потім – на всеукраїнському. Якщо учасник опиняється серед кращих знавців астрономії, то має великі шанси до вступу в найсильніші вищі навчальні заклади з обраної дисципліни. 

Цьогоріч один із випускників МАНу Владислав Кигим вирішив стати астрофізиком – вступив до Львівського Національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «фізика та астрофізика». 

Дітям із районів консультації надаються дистанційно.


Для розвитку науки потрібні кошти 

Науковець говорить, що в  Україні приділяється мало уваги розвитку астрономії. В Європі, США, Японії, Південній Кореї багато коштів вкладають у космічні програми, будівництво сучасних надпотужних телескопів. Ті ж Гаваї, пустеля Атакама в Чилі – найбільш підходящі для спостережень – інвестують у це мільярди. В нашій державі обсерваторії знаходяться в плачевному стані.

Не можна закриватися в межах власної кімнати, власної планети. Рано чи пізно ми будемо змушені покинути межі нашої планети. А всю інформацію, що за межами Землі, надає саме астрономія. Вона досліджує найближчі світи і вже шукає інші планети, які ми в майбутньому можемо колонізувати. І, якщо говоримо про всебічний розвиток людини, як можемо не згадувати астрономію?! Науку, яка говорить, що ми є і де ми знаходимося, - зазначає астроном.


Обсерваторія у Кропивницькому 

Вадим Лефтор мріє потрапити на повне сонячне затемнення 2 серпня 2027-го року. Повна тінь буде проходити в Єгипті в долині Царей: 

Знаючи, який внесок єгиптяни зробили в розвиток астрономії, мені дуже хочеться потрапити в це історичне місце. Як викладач хотів би, але це, мабуть, утопічна річ, щоб у нашому місті була обсерваторія. Я навіть готовий там працювати, проводити наукові екскурсії, виконувати з дітьми наукові роботи. Але, знову ж таки, для цього потрібне фінансування. Вартість обсерваторії щонайменше півмільйона. Але чи можна про таке міряти, беручи до уваги рівень фінансування науки й освіти, рівень зарплат фахівців?! Мені прикро усвідомлювати, наприклад, що я отримую зарплату меншу, ніж касир у супермаркеті.

Зацікавленим астрономією науковець радить спостерігати за зоряним небом подалі від міста – аби не заважало штучне освітлення. Якщо автомобіля немає, підходящу локацію за бажання можна знайти у міськсаду. 

До речі, астроном-аматор з Криму Геннадій Борисов, –зазначає Вадим Лефтор, –зробив десять відкриттів комет. Одна з цих комет – перша міжзоряна – була відкрита в кінці 2019-го року, й мала ефект наукової бомби. Тож шанс залишити слід в астрономії є у кожного!


Автор: Лілія Кочерга


Фото надані Вадимом Лефтором


Читайте також: Добро у відповідь: YouТube-блогер із Кропивницького проводить соцексперименти та займається благодійністю