25 жовтня 2022, 07:35
Допомоги приблизно на п’ять мільйонів гривень зібрали волонтери КропХабу в Кропивницькому. З майданчика адаптації для АТОвців, де пропагували розумне дозвілля, громадський простір перетворився на потужний гуманітарний штаб. Щодня тут збирають, готують та розподіляють тонни допомоги. Опісля доставляють на фронт та у постраждалі від війни регіони. У волонтерському вулику побували журналісти Точки доступу.
Щодня у волонтерському центрі кипить робота. Роботу хабу забезпечують близько 20 людей. В перші місяці повномасштабного вторгнення тут щодня працювало близько 40 волонтерів, оскільки були більші об’єми роботи. Крім того, зараз все здебільшого відбувається по плану, а не в авральному режимі.
Я патріотка своєї країни, в мене дуже багато друзів, близьких друзів, які хто на Сході знаходиться, хто на Півдні, а ми тримаємо тил тут, у нас у місті. Буває, що неділя вихідний, але іноді, якщо треба, виходимо і в неділю. Що робимо – допомагаємо нашим військовим за потребами. Я відповідаю за теплі речі, – розповідає волонтерка Олександра Морозова.
На пожертви небайдужих волонтери КропХабу зокрема закуповують військову оптику, дрони та автівки для ЗСУ.
Співзасновниця громадського простору Катерина Колтунова розповідає, що КропХаб працює із жовтня 2019 року. Він є продовженням ГО "Серця матерів" та "Ветерани війни Кропивницького".
Спочатку це був майданчик адаптації і ресоціалізації ветеранів АТО. Тут інтегрували концепцію розумного дозвілля, проводили просвітницькі заходи тощо. Паралельно займалися воєнним волонтерством. З кожним роком активісти розширювали напрямки діяльності. Але основна мета – допомога військовим, як фронтовикам, так і тим, хто повернувся з війни. А також їхнім родинам.
Ми купуємо оптичні прилади, дрони, автомобілі для наших військових. Це ті напрямки, куди ідуть гроші, які ми можемо зібрати. Приймаємо продуктову допомогу, приймаємо речі, сортуємо їх і відправляємо на фронт. У нас розгалужена система логістики, ми доставляємо допомогу в усі гарячі точки, кожного дня у нас їздять машини на передову. Також налагодили зараз виробництво буржуйок, штук 20 вже зварили і відправили на фронт. Плетуться сітки… Тобто різні напрямки налагоджені і ми безпосередньо є таким хабом розподільчим, що вже потім розсилає цю допомогу, – каже Катерина Колтунова.
Загалом волонтери КропХабу відправили близько п’яти тонн допомоги – це воєнна та гуманітарна допомога.
Ми направили допомоги, як на фронт, так і цивільним – у регіони, що постраждали від загарбницьких дій росії, близько п’яти тисяч тонн. Щодо переселенців, ініціатива, яку ми реалізуємо на майданчику АТМОСФЕРА МИР 2.0. – це соціалізація, адаптація, інтеграція їх в життя нашої громади. Тобто ми вирішили брати на себе не матеріальний шмат роботи, а більше емоційної підтримки дати, можливість реалізуватися, показати свої таланти.
До прикладу, волонтери допомогли переселенцям із Рубіжного відкрити кав’ярню на території майданчика. Підприємці платили у літній період лише за комунальні послуги.
Найбільший донат, який волонтери отримували на ЗСУ та постраждалим внаслідок війни, – це десять тисяч американських доларів, – розповідає одна із лідерок громадського простору КропХаб Іннеса Колпак.
Найменший донат, мабуть, був у 20 гривень, а найбільший, два найбільших було у нас по десять тисяч доларів від діаспор з-за кордону, а саме з Америки. А діти в нас взагалі неймовірні, вони продають іграшки свої найкращі, приносять кошти, вони до мам звертаються, щоб ті напекли чогось смачного, виходять продають, приносять кошти. Плетуть браслетики патріотичні і таким чином долучаються.
Волонтери КропХабу певні, що лише разом, лише згуртувавшись, ми можемо подолати спільного ворога, тож запрошують долучатися до роботи центру усіх небайдужих.
Нам постійно потрібна допомога. Це, як мінімум, харчі. В мережі магазинів АТБ стоять візочки – в них можна скласти продукти, або привезти сюди. Підійде все, що швидко готується: "мівіна", сухі супи, чай, кава, солодощі, – каже Катерина Колтунова.
Приймуть у КропХабі і теплі речі – флісові штани і кофти, теплі шкарпетки, взуттєві устілки, взуття на змінку типу берців. Постійно потрібні будівельний інвентар: лопати, сокири, а також плівка для бліндажів, банери і, звісно, грошові пожертви.
Волонтери говорять, що після війни роботи у них буде не менше.
Треба відновлювати і моральний, і психологічний стан наших людей, допомагати військовим адаптуватися до мирного життя, допомагати родинам загиблих, зберігати пам’ять про наших героїв. Нам дуже важливо трансформувати все те, що ми нині переживаємо, в історичну пам’ять і волю до свободи наступних поколінь. Щоб наші діти не переживали того, що ми переживаємо зараз, нам треба дуже багато працювати і дуже багато в ці голівоньки вкладати. На нашій відповідальності, щоб наші діти не помирали у війні з росією, – зазначила Катерина Колтунова.
Головне сьогодні
