26 березня 2024, 12:40
У спортивному клубі "Борець" у Кропивницькому бійці з ампутаціями та після поранень займаються бразильським джиу-джитсу. Тренування безплатні й спрямовані на фізичну реабілітацію та соціалізацію військових. Більше про спорт для захисників читайте у матеріалі Точки доступу.
Одним з перших до занять долучився 30-річний ветеран Михайло Дроботенко з Кропивницького. Чоловік – розвідник і постійно займався спортом – кікбоксингом та стронгменом. Тож і після поранення твердо вирішив не переривати цю традицію.
Мені написав засновник клубу Євген, запросив у гості. Я був тоді у Києві, але сказав, щойно буду в Кропивницькому, обов’язково завітаю. Спробував, мені сподобалося. Я звик до активного життя і мене цікавить усе, що пов’язано зі спортом. Я пробую – підходить – продовжую займатися. Не підходить – йду на інше тренування, пробую щось нове.
Михайло каже, найперше займається для того, щоб підтримати добру фізичну форму, але має амбіції й щодо участі у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Мріє стати чемпіоном світу.
Також захисник – учасник перших всеукраїнських змагань з адаптивних видів спорту серед ветеранів та чинних військовослужбовців, які отримали травми та поранення під час участі в бойових діях на території України "Сильні України".
У Мадриді українські ветерани спільно з Мишком встановили світовий рекорд – протягли за канат в упорі сидячи чотири вантажівки загальною масою 35 т. Їхній результат – 20 метрів за 30,69 секунди.
Спорт – це життя. Кожній людині, незалежно від того, чи має вона поранення, потрібно займатися спортом. Чому мені хочеться, щоб хлопці поранені теж займалися спортом, бо коли вони в спорті борються, вони потім так само і в житті починають робити.
Чоловік розповідає, що він – професійний військовий. Після школи пішов в армію і розпочав будувати військову кар’єру. Боронив країну в часи АТО. Поранення отримав 24 березня 2022 року в Луганській області під Сєвєродонецьком. Під час розмінування підірвався на протипіхотній міні й залишився без ніг.
Ми отримали бойове розпорядження взяти позицію. Я добре знав тамтешню місцевість, ми цю позицію забрали, але там залишалися протипіхотні міни противника. Щоби побратими не підірвалися, їх треба було прибрати. На той момент інженерів не було. Я – єдина людина, яка розумілася на цій справі, і я пішов розміновувати.
Захисник радить побратимам, які пережили поранення, не закриватися у собі, не лінитися займатися спортом. Навіть через біль, навіть через внутрішній супротив. Про власну мотивацію жартує – сам собі мотивація. Має бойовий характер і не звик пасувати перед труднощами. А ще його підтримують дев’ятирічна донька Єлизавета та дівчина Наталя, з якою він познайомився в інтернеті вже після поранення.
Одеситка Наталя розповідає, що написала коханому перша. Зав’язалася дружба, а потім і кохання. Її у Мишкові полонила внутрішня сила.
Військовослужбовець ЗСУ Дмитро має поранення хребта. У Донецькій області вони з побратимами підірвалися на міні. Нині захисник проходить реабілітацію. Він планує повернутися на службу, тож не хоче показувати своє обличчя.
Поранення було в районі поясниці. Відібрало ногу, лікоть перебило. Дізнався, що тут займаються такі, як я, що їм допомагають в реабілітації. Я і до участі у війні сюди ходив, і нині повернувся. Якщо ти і до поранення займався спортом, то легше відновлюватися. І після поранення важливо не здаватися. Спорт – це сила, рух – це життя, – говорить Дмитро.
Він відзначає, що завдяки тренуванням покращилася рухливість суглобів. Дмитро не планує брати участь у змаганнях, хоче якнайшвидше повернутися до нормального фізичного стану.
Чоловік розповідає, що спорт напрочуд позитивно впливає і на моральний стан. Завдяки викиду ендорфінів щоразу після тренувань приходить додому втомлений, але щасливий.
Ідея цього проєкту виникла у друзів та партнерів "Борця" з Києва – ліги TMS, що організовує змагання в Україні з джиу-джитсу, – розповів засновник клубу Євген Скирда. Методику тренувань українські фахівці розробили спільно з ізраїльськими спеціалістами.
Джиу-джитсу – це адаптивний вид боротьби, і людина будь-якого віку, будь-якої статури, а також люди, в яких немає одної чи двох кінцівок, можуть знайти під себе певну техніку, доволі успішно займатися і брати участь у змаганнях. Вже є приклади наших київських партнерів – хлопці виступають і перемагають. Вони виступають у категоріях поміж ветеранів і також у звичайних категоріях, і там вони також перемагають завдяки бійцівському характеру.
Щоби працювати з бійцями після поранень, тренер Сергій Коркач навчається в хабі TMS у Києві, а також проходить курси від Міністерства молоді та спорту.
Коли мені запропонували займатися з хлопцями, я одразу погодився. Я хочу їм допомогти бути у добрій фізичній формі та з реабілітацією. Ми адаптуємо вправи для них, щоби їм не було боляче і не шкодило здоров’ю ще більше.
Мета цих занять, говорить Сергій, в тому числі й соціалізація. Щоб бійці не зациклювалися на своїх проблемах, а працювали в команді, розвивалися та спілкувалися.
Заняття для захисників і захисниць проводитимуть тричі на тиждень. Тривалість – півтори години. Долучатися можуть усі охочі. Писати можна на сторінки клубу "Борець" в соцмережах та Євгену Скирді.
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
Читайте також: Військовий з Кіровоградщини, який втратив ногу на війні, розповів про відновлення і повернення до цивільного життя
Фото авторки та з сайту https://sluga-narodu.com
Головне сьогодні
