Майже 70 будинків, дві будівлі школи, будинок дитячої творчості, спортзал та державну адміністрацію пошкодили уламки ракети в Онуфріївці на Кіровоградщині. Люди дивом вціліли, а от збитків лише у приватному секторі на понад мільйон. І, поки постраждалі затягують плівкою вікна й дахи, поліцейські фіксують воєнний злочин росіян. Адже жодного військового об’єкту на цій місцевості немає. У селищі, де впала ракета, побували журналісти Точки доступу.
Вибух, від якого здригнулося селище, прогримів близько першої години ночі. Спрацювала ППО й уламки впали просто у центрі Онуфріївки.
кадр із відео з камери спостереження
Родина Маленікових мешкає поряд із епіцентром вибуху. Їхні будинок, літня кухня, господарчі будівлі, гараж і огорожа – все пошкоджено уламками.
Аби їх відремонтувати, потрібно близько 200 тисяч гривень, – каже господар.
Для родини це – непідйомна сума. Станіслав працює водієм швидкої, а його дружина – кухаркою в школі.
Я був на роботі, дружина була вдома. Вона мені зателефонувала, я приїхав. Воно темно було – світла ж не стало. Я зайшов, ліхтариком присвітив і побачив оцей весь жах. Все пошкоджено. Вікна пошкоджені, дахи повністю на літній кухні, на будинку, на гаражі, там сараї зруйновані всі.
Люди розповідають, що сирена повітряної тривоги прильоту не передувала. Вони спокійно спали у своїх домівках. Не чекали біди й дружина Станіслава та її хвора матір.
Спала, почула вибух, посипалися вікна, схопилася й побігла до мами, бо вона в мене лежача. Нічого не чула, я, мабуть, міцно спала, сирена була вже після, – розповідає Любов Маленікова.
Ракета впала на ділянці, яка межує з господою родини. Тепер там величезна вирва. Люди припускають, снаряд не випадково летів у їхню сторону. Раніше на цьому місці був радіозавод. У 90-х роках його закрили. Останнім часом в орендованій частині будівлі працював пункт прийому металобрухту. Від пожежі, яка зайнялася після падіння снаряду, вщент згоріла ГАЗЕЛЬ охоронця цього пункту.
Раніше, при СРСР тут був радіозавод, він засекречений був. На заводі робили на воєнні автомобілі по радіозв’язку деталі всякі. Мабуть, росіяни користуються старими мапами і оце б’ють, – каже Станіслав.
Наталія Кущенко мешкає на сусідній вулиці. У момент вибуху вона та її троє дітей ще не спали. Жінка розповідає, що виховує їх сама, чоловік помер внаслідок інсульту. Як все відновлювати самотужки – не знає.
Повилітали шибки всюди, де було скло. Середнє вікно винесло, дитині на голову все посипалося, але ми затуляли вікно пінопластом, щоб було тепліше, то воно його врятувало. Ми зразу й не зрозуміли, що в нас шиферу немає практично, а він розкиданий тут, побитий, в дірках. Я не знаю, підставляємо миски на горищі, ну, затягнули поки плівкою...
Загалом уламки ракети пошкодили 66 будинків та низку об'єктів соціальної сфери. Попередньо, лише на ліквідацію збитків у приватному секторі потрібно не менше мільйона. Гроші виділять із місцевого резервного фонду. Також сподіваються на допомогу спонсорів.
Було дуже сильно пошкоджено близько десяти будинків. Загалом пошкоджені 66 будинків. Окрім цього – дві будівлі школи, будинок дитячої творчості, спортзал і будівля адміністрації. Точну суму не обраховували, але це буде більше мільйона гривень. Селищна рада не в силах всі повернути, частково будемо відшкодовувати ми, частково обласні депутати, частково – народний депутат наш, – коментує селищний голова Онуфріївської громади Віталій Береза.
Родина Маленікових тимчасово перебралася у квартиру родича, який нині нищить окупантів на фронті. Їхню зруйновану господу охороняє пес Дружок. Внаслідок вибуху чотирилапого контузило, він втратив слух. Свого кота господарі так і не знайшли.
І, поки потерпілі оговтуються від шоку, правоохоронці фіксують воєнні злочини росіян. Адже жодного воєнного об’єкту на цій місцевості немає.
Для того, щоб зафіксувати даний злочин країни-агресорки, нам потрібно задокументувати це все і зазначити у процесуальних документах. Зараз ми проводимо первинний огляд, аби розуміти ситуацію – що постраждало і наскільки. Надалі матеріали щодо злочинів рф передаємо в Службу безпеки України, – говорить слідчий відділення Олександрійського районного відділу поліції Євгеній Онуфрієнко.
Попри пережитий жах, потерпілі виїжджати зі своїх домівок не планують.
Серцем тут прикипіли, і взагалі – що ми, криси, тікати?! Люди і не таке переживали, а що – тікати зі своєї землі? Чому я маю тікати зі своєї землі? В мене тут діти народилися. Я не хочу. Ми витримаємо все, ми відбудуємо, – говорить Наталія Кущенко.
Дивом в Онуфріївці ніхто не постраждав. За медичною допомогою після вибуху ніхто не звертався.