Відсоткові ставки: cкільки платять власники земельних ділянок на Кіровоградщині

Податковий кодекс визначає, що з 2015 року ставки земельних податків встановлюють місцеві ради. Ні в кого не виникало ніяких питань з цього приводу, доки на землі для сільськогосподарського товарного виробництва (рілля) була встановлена мінімальна ставка – за них щороку до місцевих бюджетів треба було сплачувати 0,1% від грошової оцінки землі. Та минулого року місцеві ради у районі розпорядилися по-іншому – і в різних населених пунктах встановили різні ставки земельного податку. Депутатський корпус, відповідно до чинного законодавства, затверджував ставки на наступний рік – тобто рішення прийняв корпус одного скликання, а претензії щодо нього вислуховували вже депутати наступної каденції.  

Найбільше обурювало землевласників те, що в сільських рад, розташованих практично поруч, ставки земельного податку суттєво відрізняються. Наприклад, максимальну ставку земельного податку для земель сільського господарського товарного виробництва встановили у Новомиргороді, Костянтинівці, Канежі, Мартоноші, Пурпурівці. Тут одноосібники мають у 2016 році сплатити до бюджетів один відсоток від грошової оцінки земельних наділів. А от у Капітанівці, Коробчиному, Петроострові, Миролюбівці ставка земельного податку у 10 разів менша.

У деяких селах виникають конфлікти, – розповідає в.о. начальника Новомиргородського відділення податкової Наталя Дуденко. – Гадаю, головною причиною цього став той факт, що люди не врахували  реальних коштів, які доведеться сплатити за земельні наділи. Депутати проголосували за відсотки ставки, не замислюючись про грошові еквіваленти цих відсотків. Візьмемо села Мартоношу і Каніж. Ставка земельного податку тут однакова –1 відсоток, проте в Мартоноші давно не проводилася переоцінка землі, тому в середньому за гектар одноосібники мають заплатити 161 гривню. А в Канежі за такий самий гектар  сплатити до бюджетів треба практично вдвічі більше! Хоч ставка податку – абсолютно однакова. Відповідно десь одноосібники сприймають нововведення спокійно, а десь предʼявляють всі можливі претензії.

Одноосібники, які звернулися до автора цих рядків, вважають, що причин, які змусили ось так підняти ставки земельного податку у деяких селах, кілька. І не останню роль відіграють великі сільгоспвиробники, які зацікавлені, щоб одноосібники передали їм в обробіток ті наділи, якими зараз користуються. У такому випадку сільгосппідприємство саме сплачує до бюджетів всі фінансові зобовʼязання власників наділів.

Великі сільгосппідприємства сплачують за оренду ділянок землі державного резерву до шести відсотків від її грошової оцінки! Та для них залучити паї, які зараз одноосібно обробляють селяни, дуже вигідно – кожен гектар оброблюваної землі робить підприємство сильнішим.

Одноосібнику важче дотримуватися ідеальних сівозмін, важче знайти достатню кількість земельних наділів, щоб посіяти різні культури й підстрахуватися на випадок неврожаю якоїсь з них, та й сучасних технологій дотримуватися важче. Посіяв 20 гектарів, наприклад, сої – якщо вимерзла, то одноосібник одержав чистий збиток і ніякими надходженнями від врожаю інших культур з інших полів цей збиток не перекривається.

Втім, є й інші закономірності – чим більше в селі землі, тим нижча відсоткова ставка. Тому мінімальні ставки встановлені в Шпаковому, Петроострові. Впливає на ставку земельного податку й наявність інших джерел надходження коштів – наприклад, бюджет Коробчиного значною мірою формують кошти ТОВ ВКФ «Велта» (тільки компенсації за переведення земель сільськогосподарського призначення в промислові у цей бюджет капнуло чотири мільйони! Правда, кошти цільові й використати їх можна не на все, тому поки що вони просто лежать і знецінюються), відповідно коробчинські одноосібники сплачують за землю мінімальні суми й почуваються на фоні ситуації в інших населених пунктах дуже комфортно. А от вже в сусідньому селі – в Рубаному Мості – ставка земельного податку на 2016 рік вища утричі.

Ну, і нарешті, на ставку земельного податку впливає бажання керівництва села щось у населеному пункті змінити на краще. Наприклад, ставка 0,7% затверджена для землевласників Йосипівки, 0,5% – для Листопадового та Турії. І досить просто відвідати ці села, щоб зрозуміти, що гроші тут і збирають, і використовують з розумом.

Наостанок слід зазначити, що при затвердженні ставок земельного податку на 2017 рік депутати нового скликання врахували цьогорічний досвід. Тому десь ставка у наступному році знизиться – як у Пурпурівці, де на наступний рік одноосібники будуть сплачувати 0,5% від грошової оцінки землі, а не 1%. А десь відсоткову ставку обережно піднімають, як у Оситній, де цього року ставка земельного податку для наділів сільськогосподарського товарного виробництва становила 0,1%, а на наступний рік уже затверджена ставка 0,2%.

Гадаємо, пройде ще не один рік до моменту, коли розмір ставки земельного податку вирівняється по всій території нашого району – і люди зрозуміють, що саме такий податок є справедливим. Та найголовніше – кожен платник податку має бачити, що сплачені ним кошти йдуть на покращення життя у тому населеному пункті, до бюджету якого вони сплачені. Але це вже тема зовсім іншої розмови…

Нагадаємо, на Кіровоградщині фермерське господарство розвиватимуть за канадським прикладом.