Книга короткої прози "Назавжди" друкувалася під час війни, їхала з харківського видавництва під гул ракетних обстрілів. Це четверта книга письменниці з Кропивницького Вікторії Семененко. Про історії із цієї книги, про героїв – в розмові з авторкою.

Кор.: Це, певно, для вас особлива книга?

Кожна моя книга – особлива, адже в ній про долі людей, які я відчула і описала у текстах. Книга "Назавжди" цінна тим, що вона під час друку "вижила" попри те, що тоді відбувалося у Харкові, де друкувалася. Це був початок війни. Я вже й не думала, що книга колись до мене приїде. Ми всі не знали на тому етапі, що буде з нами. Та всім серцем вірили і віримо в перемогу. Через два тижні, коли розпочалася війна, я написала видавцю: "Як ви у цей тривожний для країни час?". Відповідь отримала через п'ятнадцять днів, що поступово повертаються до роботи. Це була лише маленька надія, що книга буде надрукована. І диво таки сталося: спочатку надрукували текстовий блок, потім обкладинка. І вже у травні мені написали, що готові відправити книгу поштою. Це була довгоочікувана зустріч!

Кор.: Про що книга?

Книга "Назавжди" про людей, які з нами залишаються на все життя, яких ми втрачаємо і знову знаходимо, щоб залишитися з ними назавжди. Книга про місця, в яких нам затишно і тепло, як вдома, до яких ми повертаємося назавжди. Люди і місця, які з нами завжди у серці, нас надихають, окриляють, навіюють ностальгію, змушують відчувати, як пульсує життя. І жінка завжди повинна посміхатися, адже її тепло, енергія потрібні іншим. Попри все. Ця книга нагадає кожній жінці про життєві цінності, місця і речі з важливими сенсами, а головне – що вона жінка і повинна про це пам’ятати.

Кор.: Коли ти писала книгу?

Це остання моя довоєнна книга. Працювати над нею я почала торік у Ворохті. Це була творча відпустка, від якої я отримала багато натхнення. Ми багато сім’єю мандрували. Ми проживали на вершині гори, в кінці вулиці, де стелився ліс, поряд господарі продавали домашнє – сир, вино, карпатський чай, хвойне варення та інше. У моїй уяві виникали різні сюжети і персонажі. Я сідала в гойдалку, дивилася на захід сонця, куталася в плед і писала… Так народилися історії "Цей дотик з нею на все життя", "Вино із троянд за рецептом бабусі", "Втомилася бути не його жінкою" та інші. Частина історій писалася вдома, у Кропивницькому. У кожній із них жінка знаходить сили жити і насолоджуватися життям. Деякі історії – з ранньої творчості, які не ввійшли у попередні книги "Вона першою все сказала" і "Така як є". Вони чекали свого часу. Варто додати, що в книзі є історії і на воєнну тематику, в яких жінка чекає свого чоловіка, надіється, молиться і переймається за його долю.

Кор.: У кожній історії – своя героїня. Та все ж таки, якщо описати кількома реченнями жінку з твоєї книги, яка вона?

Сильна. Закохана в життя і в Нього. Цілеспрямована. Справжня. Впевнена. Мрійлива. Нескорена. Заклопотана. Мама. Турботлива. Натхненна. Не зупиняється перед своїми бажаннями. Досягає свого. Любить дітей, батьків, друзів дитинства, місця, в яких була собою. Одягає легкі сукні. Знаходить час для себе і маленьких дрібниць, бо вона Жінка.

Кор.: Де можна замовити твої книги?

Мої книги "Вона першою все сказала", "Така як є", "Сильна дівчинка", "Назавжди" - можна замовити в мене, написавши в особисті повідомлення у соціальних мережах "Фейсбук" та "Інстаграм". Книга "Вона першою все сказала" є у продажі в книжковому магазині "Букі", що в центрі Кропивницького.

 

 

 


Головне сьогодні