09 лютого 2024, 09:32
На війні багато військових отримують поранення різного ступеня важкості. Після надання першої медичної допомоги та лікування, важливе значення має наступна реабілітація для повного відновлення їх функцій та можливості працювати та жити в суспільстві. Окрім того, комплексної реабілітації потребують і цивільні, які перенесли травми чи інсульти. Як розбудовується мережа реабілітаційних закладів для ветеранів та цивільних на Кіровоградщині, читайте на Точці доступу.
Зараз немає точної інформації про те, скільки українських захисників та захисниць потребують реабілітації. Проте очевидно, що мова йде про тисячі людей. Часто бійці повертаються у мирне життя без адаптаційного періоду – після пережитих жахів, зі зламаною психікою, нічними кошмарами і нездатністю продовжувати звичайне життя.
Культура реабілітації в країні тільки починає формуватися і мова тут йде не тільки про фізичну, а й про психологічну реабілітацію. Психологічні травми можуть завдати набагато більшої шкоди, ніж фізичні каліцтва. Як правило, вони приховані, не показані назовні, їх переживають самостійно, з кожною миттю лише посилюючи ситуацію. У цьому їхня складність і небезпека.
Міністерство охорони здоров’я заявило про необхідність створення нового, комплексного підходу до реабілітації в Україні. Мова йде про реабілітацію як ветеранів, так і цивільних. Основне завдання – створення мережі реабілітаційних відділень на базі кластерних та надкластерних лікарень. Це завдання доручили виконувати місцевій владі.
Реалізація політики героїв має відбуватись шляхом розбудови мережі сучасних закладів якісної реабілітації в сфері охорони здоровʼя. В кожній кластерній та надкластерній лікарні, яка включена до спроможної мережі госпітального округу, має бути сучасне безбарʼєрне відділення реабілітації орієнтовно на 30-60 ліжок. Загалом близько 5000 ліжок з необхідних 7800. Сучасні ремонти, необхідне обладнання, фахові мультидисциплінарні команди — всі ці складові якісної реабілітації мають бути забезпечені. Наш спільний обовʼязок – зробити реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров’я доступною для військових та цивільних за місцем їх проживання, – підкреслив міністр Віктор Ляшко.
Загалом в межах країни йдеться про понад 5 250 ліжок. Це дозволить щорічно надавати якісні та безоплатні послуги з активної і доказової реабілітації для щонайменше 126 тисяч пацієнтів.
За основу моделі розвитку реабілітації Міністерство охорони здоров’я взяло ізраїльський досвід. Він враховує як потреби цивільних, так і потреби військових. На думку фахівців МОЗ, такий підхід не втратить актуальності після війни й не призведе до утворення надлишку реабілітаційних відділень.
Кіровоградщина долучилася до реалізації концепції МОЗ зі створення мережі реабілітаційних відділень. Так, наразі триває заключний етап контрактування лікарень з НСЗУ. За словами начальника департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОВА Олега Рибальченка, в області планують створити реабілітаційні відділення у двох надкластерних закладах – обласна лікарня та обласна дитяча лікарня, а також 4 закладах, які мають бути центрами в нових районах: в Олександрії, Кропивницькому, Голованівську та Новоукраїнці:
Минулого року було законтрактовано 11 стаціонарних закладів, які займаються реабілітацією. Допомога надається також у загальних закладах та приватних лікарнях.
Найчастіше до закладів надання реабілітаційної допомоги потрапляють з ураженнями периферичної нервової системи – ушкодженням нервів уламками. А загалом у ветеранів діагностують різні види травм, переломи та контузії. Є також пацієнти, які отримали травми в побуті.
Спеціалісти допомагають пацієнтам відновитися та повернутися до нормального життя, – розповідає фізичний терапевт Аллан Єпіков:
Плюс до всього, як це не дивно – грижі, протрузії дисків, загострені внаслідок надмірного навантаження, до якого здебільшого люди до війни не були готові. Тобто – це не лише травми, пов’язані з зовнішніми чинниками. Тут надається реабілітаційна допомога. Найголовніші функції фізичних терапевтів – це зняття болю, покращення рухливості в суглобах та покращення якості життя в цілому.
Лікар говорить, що найскладніше працювати з тими пацієнтами, які мають множинні травми. До прикладу, ураження хребта та травму чи ампутацію ноги. В таких випадках реабілітація може тривати до кількох років.
З пацієнтами також активно працюють психологи:
Робота психологів, наша робота, всі разом мотивуємо, знаходимо можливість задіяти пацієнта. Змусити насильно отримувати терапію неможливо.
50-річний стрілець Юрій отримав поранення на Бердянському напрямку. Чоловік наступив на міну. Ліву ногу довелося ампутувати.
Військовий займається терапевтичними вправами щодня близько трьох годин. Говорить, що важко повернутися у хорошу фізичну форму. На цьому шляху йому допомагають рідні та побратими. Він сподівається жити повноцінно та навіть повернутися у стрій.
Для того, щоб покращити та пришвидшити процес відновлення пацієнтів, лікарі-реабілітологи постійно проходять навчання, вивчають передовий досвід та випробовують нові методики.
Алан Єпіков говорить, що за останні півтора року українські фахівці набули безцінного досвіду в реабілітації. Також вони постійно на зв’язку з іноземними колегами.
Лікарі-реабілітологи говорять, що повністю забезпечені необхідним обладнанням. Потрібні лише робочі руки та час, адже військові мають обмежений часовий ресурс на реабілітацію, порівняно з цивільними.
Пацієнт має звернутися до сімейного лікаря, який випише направлення. Далі людина обирає лікувальний заклад, куди хоче звернутися за безкоштовною реабілітаційною допомогою.
Якщо пацієнт лікується в стаціонарі, то лікуючий лікар може визначити вид необхідної допомоги та також виписати направлення.
Це може бути постінсультна, посттравматична реабілітація. Допомогу надаватиме мультидисциплінарна команда фахівців pізного пpофілю: логопеди, психологи, еpготеpапевти, pеабілітологи. Вони складатимуть план лікування. Людина отpимуватиме стаціонаpну або амбулатоpну допомогу, – наголосила заступниця диpектоpа депаpтаменту охоpони здоpов'я Наталія Гоpбенко.
На куpс лікування НСЗУ виділяє близько 14 тисяч гривень на одного пацієнта. Він має тривати не менше двох тижнів і не менше трьох годин на добу. Реабілітацію проводять на новому сучасному обладнанні.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Читайте також: Освітні втрати: що це таке і як навчаються школярі Кіровоградської області під час війни
Головне сьогодні
