05 лютого 2024, 14:00
Протягом десяти років в Україні триває війна. Майже два роки – повномасштабне вторгнення. Росіяни щодня обстрілюють територію України, почастішали вибухи і у Кіровоградській області. Попри це, всі сфери регіону працюють і розвиваються. Однак через війну повноцінно це робити важко, є прогалини. Це стосується і галузі освіти. Як навчаються школярі області, де перебувають на час повітряних тривог, що таке освітні втрати і якими вони є в області, дізнавалась Точка доступу.
У голови громадської організації "Наша рада" (яка займається вивченням і аналізом освітнього процесу у місті – ред.), кропивничанки Євгенії Захарченко одна з двох доньок навчається у шостому класі.
Наприкінці 2022-го – на початку 2023-го років через масовані обстріли російською армією почались блекаути. Тоді школярів перевели на дистанційне навчання.
Нам пощастило, що Арина тоді була у п’ятому класі, й вдавалось самостійно надолужити те, що пропустили.
Нині, каже, відчуває, що шкільна програма доньки стає все складнішою.
Все менше і менше я можу допомагати дитині надолужувати матеріал.
Зараз донька Євгенії один тиждень навчається дистанційно, три тижні – офлайн. Під час кожної повітряної тривоги діти спускаються у сховище, там перечікують, поки мине небезпека. В укритті уроки не проводять.
Євгенія вважає, що на час воєнного стану слушно було би скоротити навчальну програму.
Щоб діти мали змогу нормально навчатись, а вчителі не шукали шляхи, як можна надолужити втрачене.
Самостійне опрацювання – не вихід, переконана Євгенія.
Вважаю, що діти краще засвоюють інформацію, коли отримують її від вчителя, а потім разом закріплюють вивчене.
Торік, згадує Євгенія, вона з іншими батьками зверталась до вчителів з проханням опрацьовувати предмети “Математика” і “Українська мова” з дітьми на додаткових уроках. У такий спосіб надолужували програму.
Проведення додаткових уроків – окрема стаття виплат за рахунок освітньої субвенції, каже Євгенія. Тобто вчителі отримували виплати за проведення таких консультацій. Впродовж майже двох років повномасштабної війни субвенцію скоротили на третину (у березні 2022-го на 15%, торік – ще на 10% – ред.), тому вчителі не можуть проводити додаткові заняття. І це теж впливає на якість отриманих знань.
В одній з приватних шкіл Кропивницького школярі 1-4 класів навчаються під час повітряної тривоги.
Щоб забезпечити таку можливість, керівництво школи шукало приміщення, де є укриття, розповіла заступниця директорки Оксана Нетребенко.
Коли почалась повномасштабна війна у 2022-му році, ми працювали в іншому приміщенні, там не було сховища, тому ми виїхали звідти. Шукали будівлю з укриттям, яке би не треба було ділити ще з кимось, а використовувати лише для наших дітей.
Додала, що на час повітряної тривоги діти спускаються з другого поверху на цокольний. У кожного класу є свій кабінет, там є усе необхідне для навчання. Нині у початковій школі навчаються 40 дітей. Серед них є переселенці з Харкова, Києва і Маріуполя. За словами Оксани Нетребенко, на початку повномасштабної війни вони гостро реагували на сигнал повітряної тривоги.
Зараз вони спокійно беруть свої речі і спускаються у свій клас. Тобто нині вони це сприймають як звичний алгоритм дій. Тим більше, товщина стін орієнтовно один метр, тож навіть коли лунають вибухи, ми їх не чуємо.”
Всього у школі навчаються 93 дитини. Півсотні учнів старших класів на час повітряної тривоги продовжують навчатись у сховищі, однак можливості розділитись на класи немає. Тому працюють групами в одному кабінеті.
Рівень якості освіти в регіоні досліджують фахівці управління Державної служби якості освіти в Кіровоградській області. Його начальниця Лілія Синчук розповіла, що провели моніторингове дослідження рівня освіти школярів Кіровоградської області у період повномасштабної війни.
Через війну багато українських дітей не мали можливості відвідувати школу чи долучатися до уроків онлайн. Через це у деяких з них можуть спостерігатися освітні втрати: уповільнення соціального чи психологічного розвитку. Втрати в академічних знаннях і навичках – це навчальні втрати.
Поняття “освітні втрати” у законодавстві ще не закріплено, додала Лілія Синчук.
Під час вивчення освітніх і навчальних втрат фахівці управління якості освіти опитали директорів шкіл, вчителів, учнів і їхніх батьків. Дослідження провели у грудні 2022 – січні 2023 року, коли почались блекаути через масовані обстріли російською армією. Тоді третина шкіл області не мала доступу до освітнього процесу, розповіла Лілія Синчук.
Будемо чесними, до цього часу не на всіх територіях області є швидкісний інтернет.
Ще одна проблема – незабезпеченість гаджетами.
За словами Лілії Синчук, лише половина опитаних учнів має власний комп’ютер, ноутбук або планшет. 23% учнів ділять цей гаджет ще з одним членом родини.
Це негативно впливає на якість отримання знань, додала Лілія Синчук.
Питання забезпечення гаджетами для навчання гостро стоїть перед соціально вразливими категоріями людей. Насамперед малозабезпеченими родинами і переселенцями. Деякі громади вирішують це питання.
Розробляють спеціальні програми і дають в користування дітям ноутбуки.
За словами Лілії Синчук, дослідження показало, що вчителі області забезпечені ноутбуками на 67%:
Лілія Синчук розповіла, що на 10-20% зросла кількість учнів, які володіють вміннями розв'язувати проблеми, на 15-20% зросла кількість школярів, які здатні критично мислити. Водночас на 10-15% знизилась кількість учнів, які можуть самостійно виконувати завдання.
Ми збирали фокус-групи вчителів і усі вони сказали, що діти не вміють працювати самостійно. Це стосується 6-8 класів, не говорячи вже про початкову школу.
Невміння дітей самостійно опрацьовувати навчальний матеріал – це навчальні втрати.
Учні сказали, що вчителі зазвичай просто кидають завдання на самостійне опрацювання. Вчителі, в свою чергу, сказали, що проводять групові та індивідуальні консультації. Не знаю, кому ми будемо вірити.
За даними Лілії Синчук, торік у травні Державна служба якості освіти спільно з Міністерством освіти провели тестування учнів 6 і 8 класів. Інститут освітньої аналітики обрав заклади, у яких його провели.
Відтак, участь у дослідженні взяли учні шести ліцеїв: “Дивосвіт” зі Знам’янки; Бобринецький; Побузький; Бандурівський; Петрівський; Пантаївський.
Тестування пройшли 256 шестикласників і 137 восьмикласників.
Головна мета проведення такого тестування – не покарати вчителя чи керівника, а виявити проблему.
А коли ми знатимемо, у чому саме проблема, і визнаємо, що вона є, можемо працювати над її усуненням.
Оцінювали учнів за чотирирівневою системою: початковий, середній, достатній і високий.
До прикладу, ми проаналізували і зрозуміли, що коли діти почали вивчати геометричні фігури у четвертому класі, вони і вчителі пішли на карантин через пандемію коронавірусу. Тобто, те, що сьогодні ми маємо такий рівень знань школярів у шостому класі, пов’язано з тим, як вони навчались три роки тому.
Багато учнів “провалились” на завданні, де треба було прочитати текст і із запропонованих варіантів вибрати його назву. Також не могли визначити мету тексту, тобто, не розуміли, про що йдеться.
Наприклад, якщо з комами у простих реченнях вони справлялись, то у реченні з дієприслівниковим зворотом вони вже губились.
Лілія Синчук додала, що переважна більшість завдань була середнього рівня. Тестів високої складності було 1-2%.
Ми не можемо сказати, чи є у нас тут освітня втрата, чи немає, тому що це тестування було точкою відліку. Його провели вперше.
Тестування учнів 6 і 8 класів продовжать, його проведуть у травні 2024-го і травні 2025-го років.
Нині фахівці вивчають ефективність освітньої мережі у Компаніївській громаді. Про результати повідомлять згодом.
Попри те, що під час повітряної тривоги навчальний процес переривається, школярі отримують навчальний матеріал у повному обсязі, розповів вчитель географії у 32-й школі в Кропивницькому Павло Пузир.
Вважає, що на другий рік повномасштабної війни і вчителі, і діти адаптувались до нових умов навчання.
Щоб надолужити матеріал, який не вичитали на уроці через повітряну тривогу, вчителі проводять або додаткові заняття, або на одному уроці вивчають дві теми.
Учні 5-7 класів, у яких він викладає, навчаються за змішаною формою.
Один день вони навчаються у школі, один день – вдома.
Додав, що не надсилає на самостійне опрацювання школярам теми, які попередньо не розглянули на уроці.
Самостійне вивчення – це не означає, що діти не отримують матеріал від вчителя і вивчають тему самі. Це може бути записаний відеоурок від викладача.
Сказав, що онлайн-завдання чи уроки викладачі завантажують на онлайн-платформи. Вчитель може перевірити, чи дитина подивилась його, а також виставити оцінки чи провести тестування. У такий спосіб перевірити, чи засвоїли учні тему.
У Кіровоградській області працюють 434 школи. У них навчаються майже 95 тисяч учнів, розповів заступник директорки обласного департаменту освіти Володимир Таборанський.
Власні укриття має 361 школа. Це 83% від усієї кількості. У 73-х немає укриттів. Учнів 68-ми з них користуються укриттями підприємств, установ і організацій, які розташовані поблизу шкіл – на відстані до 500 метрів. Школярі ще п’яти шкіл на час повітряної тривоги користуються укриттями сусідніх закладів освіти, які також розташовані поряд.
Володимир Таборанський відзначив, що у 2022-му році велику роль відіграли, насамперед освітянські колективи і батьки. Вони самоорганізувались і фактично власними силами, за рахунок позабюджетних грошей, облаштувати велику кількість укриттів.
Додав, що у 2023 році відремонтували третину шкільних укриттів.
Нині у нашому регіоні немає учнів, які би тривалий час навчались дистанційно. Усі школярі охоплені різними формами навчання.
Однією з проблем облаштування безпечного освітнього простору є відсутність укриттів у закладах освіти, розповів Володимир Таборанський. Мова йде про 48 шкіл і 38 дитячих садків. У 2022-му році фахівці ДСНС дозволяли використовувати у якості укриття перші поверхи будівель. Тобто керуватись правилом “двох стін”.
Але у 2023 році були внесені зміни до відповідних постанов Кабінету міністрів, у яких було заборонено використання укриттів на перших поверхах.
Тому нині в департаменті розглядають декілька варіантів вирішення проблеми. Перший – використання укриттів в інших установах і організаціях, які розташовані поряд. Другий – будівництво укриттів “з нуля”.
Начальниця управління Державної служби якості освіти в Кіровоградській області Лілія Синчук розповіла, що вони також дослідили зміни психологічного стану дітей, батьків і вчителів протягом повномасштабної війни. Дослідження показало, що через рік, у порівнянні з лютим 2022-го року, удвічі збільшилась кількість учнів, які відчувають тривогу, і в півтора рази збільшилась кількість дітей, які відчувають втому.
На 20% зменшилась кількість дітей, які почуваються в безпеці і спокійно, відчувають себе енергійними і щасливими. Думаю, нині цей відсоток ще вищий.
Водночас, держава пропонує педагогам пройти курси, щоб навчитись дбати про своє психологічне здоров’я, а також ментальне здоров’я учнів і батьків.
Процес навчання сучасних дітей особливо не пов'язаний із задоволенням, розповіла дитяча й підліткова психологиня Інга Кузнєцова.
Каже, що нині проблемою школярів є те, що увага постійно розсіюється через велику кількість інформації, яку вони отримують з гаджетів. Зосередитись на навчанні важко і через постійні повітряні тривоги: уроки перериваються, треба перейти в укриття.
До того ж, є великі проблеми з самоорганізацією школярів. Усе це в комплексі знижує якість освіти учнів, вважає психологиня. Каже, що на тривогу діти реагують по-різному. Є тривожні діти:
Вони малюють катастрофічні картинки того, як це все відбувається. Наприклад, летить ракета і вона обов'язково влучить у школу. Такі діти дуже хвилюються і стресують, коли поряд немає батьків.
Є діти нетривожні:
Для них сигнал сирени – це пригода. Є учні, які навіть люблять, коли починається тривога, бо це означає, що не буде уроку, можна відволіктись і цей час провести за гаджетами.
За словам Інги Кузнєцової вирішити проблему можна за рахунок будівництва модульних укриттів або переоблаштування тих шкільних сховищ, у яких учні перечікують повітряні тривоги нині.
Щоб діти там не просто сиділи, а могли займатись. Має бути чіткий алгоритм дій. Переконана, що дітей у сховищі треба чимось займати, пропонувати активні ігри і взаємодії. У такий спосіб школярі зможуть випускати тривогу, яка накопичується в тілі.
Редакторка: Ольга Зима
Читайте також: Капітальний ремонт шкільного укриття за 5 днів: хто і як ремонтує сховище ліцею на Кіровоградщині
Головне сьогодні
