Як у Кропивницькому відновлюють ментальне здоров’я військових (ФОТО)

Зважаючи на потрясіння війни, ментальне здоров'я – один із викликів сьогодення. Кожен так чи інакше відчуває руйнівний вплив російської агресії, а надто – військові. Як відновлюють ментальне здоров'я наші захисники та захисниці, які проходять реабілітацію у Кропивницькому, та які методики використовують психологи, аби повернути їм душевну рівновагу, дізнавалися журналісти Точки доступу.

Василь Гречин родом із Закарпаття. Будівельник у мирному житті й танкіст на фронті. Каже, війна повністю змінила його уявлення про щастя – головний показник ментального здоров’я.

Коли я відчуваю себе щасливим? Ну, можна сказати, щасливий вже тоді, коли зранку прокинувся, відкрив очі і вже наче день почався непогано. А ще, коли маєш можливість побачити своїх дітей, то це взагалі інша мова. Коли я повернувся перший раз з війни, я почав бачити в усьому красу, яскраві кольори якісь і почав цінувати це все.

Після планової операції захисник відновлюється швидко. А от розлуку з рідними переживає тяжко. Підняти бойовий дух допомагають прогулянки на природі й думки про рідних. Ліс нагадує чоловікові малу Батьківщину. Теплі спогади дають ресурс бути соціально активним і протистояти стресам. Психологиня Ганна Колєва пропонує Василю обрати метафоричну карту із зображенням до душі. Той обирає зображення ведмедиці.

Тому що вона йде на прорив і йде вперед, коли бачить загрозу своєму поколінню, дітям, вона порве, я теж готовий рвати.

Також бійцеві близькі зображення хатинки в лісі, людини, яка вилазить на дерево (раніше чоловік працював на висотних роботах і йому це подобалося). Психологиня називає це позитивним екстремальним досвідом, що був корисним йому на фронті. 

Таким чином ми актуалізуємо ті внутрішні ресурси, які допомагають нам проходити цей шлях, в даному випадку Василю. Бо в складних ситуаціях мобілізуються ці ресурси. І наше завдання – зробити на них ще більший акцент. Зараз це було в такій символічній метафоричній формі, – пояснює психологиня.

Вадим Запорожець із Кіровоградщини майже рік на реабілітації. На Донецькому напрямку військовий отримав важке поранення хребта. Аби повноцінно відновитися, займається на тренажерах і для тіла, і для мозку.

Ганна Колєва розповідає, що апарат "Нейрофітбек", на якому займається чоловік, показує психоемоційний стан та що може його покращити. Думки про приємне зумовлюють ріст показників.

Зараз ми підключили тепловий датчик до руки, який вимірює, наскільки людина перебуває у стресі. От ми Вадима фотографуємо і апарат  показує, що смайлик починає сумувати. Багато хто не любить камеру і для нього це також стресова ситуація. Якщо я зараз попрошу Вадима подумати про море, про щось приємне, про якесь спілкування цікаве – процентовка поступово почне рости. Мета таких занять – дати пацієнтові розуміння, від чого він отримує ресурс або від якого стану. Наприклад, аби заспокоїтися, людині потрібно правильно дихати – глибоко, повільно.

Із психологинею Вадим працює кілька разів на тиждень. До подібних практик ставився спочатку скептично. Та нині, каже, почав себе краще розуміти.

Якось спочатку було незвично. Думаєш, для чого воно треба взагалі. А далі – щось виходить.

Відновити здоровий дух та психіку допоможуть музика, фільми, настільні ігри, – говорить психологиня Юлія Іванченко, саме вона кілька разів на тиждень працює з Вадимом. Крім того, існує низка перевірених методик, що допомагають виявити проблему та знайти шлях до її вирішення.

До таких методик належать 5-4-3-2-1. Тобто потрібно назвати п’ять речей, які ти бачиш, чотири – які ти чуєш, і так далі по сенсорних системах. Може бути заспокійливе дихання. Також такі вправи, які в уяві робимо – як то "сканування тіла". Це також ми розслабляємо кожну частину тіла. Або вправа "безпечне місце", коли ми уявляємо себе в прекрасному безпечному уявному місці.

Але найперше, говорять фахівці, ментальне здоров’я – це самодопомога. Кожен має вміти приборкати емоції, дбати про режим дня, харчування, фізичну активність.

Раніше ми все-таки були орієнтовані на більш глибинні речі, довготривалі психологічні консультації. Зараз у нас трохи інша категорія пацієнтів. Дуже маленький відсоток тих пацієнтів, які в довготривалому процесі реабілітації. В основному це ті, які повертаються на війну, тому в нас немає часу на якісь довгі сесії чи довготривалу роботу по пів року, – зазначає Ганна Колєва.

В умовах війни та післявоєнний час ментальне здоров’я має бути в особливому фокусі уваги. Адже травматичний досвід, що переживають українці, чинить руйнівний вплив на психіку.

Читайте також: "Ти вчишся жити з цим болем": Ганна Мединська про втрату чоловіка на війні та переживання горя