“Забронювати” паркомісце: як у дворах Кропивницького встановлюють незаконні обмежувачі

Металеві “грибки” й стовпчики, якими мешканці “бронюють” місця для власних авто, у дворах Кропивницького одні називають своїм паркомісцем, інші — самовільним захопленням землі. Такі обмежувачі часто встановлюють без дозволів, вони мають замки, а ключі є лише у тих, хто їх змонтував, що нерідко стає причиною сусідських конфліктів.

Лише в одному дворі в центрі міста, поруч із Музеєм мистецтв, журналісти нарахували щонайменше п’ять таких саморобних паркомісць. Подібні обмежувачі можна побачити й в інших мікрорайонах — під час роботи над темою ми зафіксували десятки таких випадків по всьому місту.

Чому мешканці встановлюють обмежувачі, чи законно це та що можуть зробити інші жителі — дізнавалася журналістка видання “Доступ. Медіа” Діана Коваленко.

“Знаю, що незаконно. А де мені ставити машину?” — позиція жительки, яка встановила обмежувач

Журналістка “Доступ. Медіа” поспілкувалася з місцевою жителькою Тетяною, яка мешкає у будинку на вулиці Незалежності, 20. Жінка припаркувала свій автомобіль Nissan у дворі саме на місці з установленим обмежувачем.

Тетяна підтвердила, що це її обмежувач і що він був встановлений без дозволів.

“Знаю, що незаконно. І що? Машину ставити нікуди. Стоянка дуже далеко. У мене маленька дитина й онук”, — сказала вона.

За словами жінки, обмежувач родина купила в інтернеті.

“Вони абсолютно законно продаються. Є прості, є складніші — з управлінням. У мене на ключику, звичайний замок. Щоправда, зараз холодно — замерзає”, — пояснила Тетяна.

Вона також розповіла, що конфлікти через паркування у дворі виникали й раніше, ще до встановлення її обмежувача. 

“Тут були скандали. Після встановлення обмежувача мешканці будинку, навпроти якого я паркувалася, заявили, що це їхня територія. Бо я не навпроти свого будинку облаштувала. Я просила показати документи, які це підтверджують. Викликали поліцію, приїжджали представники ЖЕО, але ситуація не змінилася, як бачите”.

За словами жінки, скарги стосувалися не конкретно її автомобіля, а загалом ситуації з паркуванням у дворі.

Поруч з автомобілем Тетяни був припаркований ще один — без обмежувача. Його власник погодився поспілкуватися з журналісткою, однак відмовився називати своє ім’я. Він розповів, що проблема з обмежувачами у дворі існує давно і викликає обурення.

“Це дуже незручно. Були суперечки з власниками машин, але нічого не вдалося змінити. Я припускаю, що деякі з них можуть навіть здавати такі місця в оренду”, — сказав чоловік.

Загалом на цій ділянці поруч встановлені три паркувальні обмежувачі.

Колективні домовленості та “тихі” обмежувачі: інші варіанти у дворах

Не в усіх дворах обмежувачі встановлюють одноосібно. Житель Кропивницького Олександр, який мешкає у будинку під управлінням ЖЕО на вулиці Незалежності, 25, розповів, що у їхньому дворі рішення про встановлення обмежувачів ухвалили спільно з іншими власниками квартир.

“Ми це обговорили разом. Не квартиранти, а ті, хто реально володіє квартирами й живе тут роками”, — пояснює чоловік.

За його словами, проблема з паркуванням у дворі існує давно. Частину території займають десятки старих погребів, більшість із яких не використовуються роками, але продовжують блокувати простір для автомобілів, через що місць для припаркування майже немає.

“У нас у дворі більше трьохсот погребів. Багато з них — “мертві”, ними ніхто не користується по 10–15 років”, — каже Олександр.

Обмежувачі, за його словами, встановили після домовленостей, щоб запобігти хаотичному паркуванню сторонніх автомобілів із сусідніх будинків.

“Я нікому не забороняю ставити машину. Просто хотілося, щоб у дворі був хоч якийсь порядок”, — додає мешканець.

У цьому дворі журналісти нарахували щрнайменше чотири обмежувачі.

Інший житель міста, Владислав, який мешкає на вулиці В’ячеслава Чорновола, 52/3, розповів, що обмежувачі у їхньому дворі з’явилися ще до того, як він там оселився — приблизно чотири роки тому. Наразі там встановлені щонайменше дві такі конструкції.

За його словами, один із них зазвичай постійно опущений, однак сама наявність обмежувача спонукає інших не залишати там авто.

“Я ними не користуюся, хоча паркуюсь у цьому ж дворі. Але якщо я, наприклад, поставлю машину саме на тій ділянці, то можуть виникнути проблеми”, — зазначає чоловік.

Владислав визнає, що встановлення таких обмежувачів без дозволів навряд чи можна назвати законним, навіть якщо мешканці фактично погодилися з їх появою.

Обмежувачі на будь-який смак і гаманець

Як зазначила наша співрозмовниця Тетяна, придбати паркувальні обмежувачі сьогодні не складно. Вони вільно продаються як в інтернеті, так і у фізичних магазинах, зокрема в будівельних гіпермаркетах. Оголошень про їх продаж у мережі — безліч.

Такі обмежувачі бувають різних типів. За спостереженнями журналістів, що найпоширеніші у дворах Кропивницького — найпростіші, до яких власники самостійно кріплять замок. Це щоб інші люди не могли їх опустити й припаркуватися.

Є також обмежувачі з вбудованим замком — так звані напівавтоматичні. Вони, як правило, коштують дорожче — близько 3–4 тисяч гривень, тоді як найпростіші моделі можна придбати приблизно за тисячу гривень.

Тож придбати й встановити такий обмежувач технічно не складно. Водночас законність самовільного встановлення подібних конструкцій залишається під питанням — про це далі.

Перешкода для “швидкої” чи пожежників: чим самовільні обмежувачі небезпечні

Окрім конфліктів між мешканцями, самовільно встановлені паркувальні обмежувачі у дворах можуть створювати й інші ризики. Оскільки їх іноді встановлюють без погоджень і без урахування планування території біля будинку, вони можуть стати перешкодою для проїзду спецтранспорту — пожежних автомобілів, швидкої допомоги чи поліції.

Про це у коментарі журналістці видання “Доступ. Медіа” підтвердила речниця Головного управління ДСНС у Кіровоградській області Оксана Васильків.

“Самовільно встановлені обмежувачі для паркування у дворах дійсно можуть створювати перешкоди для проїзду пожежно-рятувальної та іншої спеціальної техніки. Це, своєю чергою, ускладнює або затримує прибуття підрозділів ДСНС до місця виклику”, — зазначила вона.

Особливо небезпечними, за словами речниці, є випадки, коли обмежувачі встановлюють на внутрішньодворових проїздах або поблизу під’їздів житлових будинків.

“Відповідно до вимог пожежної безпеки, такі проїзди повинні залишатися вільними постійно”, — наголосила Оксана Васильків.

Речниця також повідомила, що протягом року ДСНС разом із поліцейськими періодично проводять акцію “Відкрий шлях до порятунку”, щоб нагадати водіям про необхідність забезпечувати вільний проїзд спецтранспорту у дворах.

Хто дозволяє і демонтує обмежувачі

Ключове питання у ситуації з паркувальними обмежувачами — кому належить земля під будинком: ЖЕО, ОСББ чи кооперативу.

У коментарі виданню “Доступ. Медіа” юристка громадської організації “Наша рада” Євгенія Захарченко пояснила, що самовільне встановлення обмежувача без рішення уповноваженого органу може вважатися незаконним, адже земля належить громаді або співвласникам будинку, а право розпоряджатися нею мають лише вони.

Юристка говорить, що якщо прибудинкова територія оформлена у власність ОСББ, саме співвласники можуть ухвалити рішення про встановлення обмежувачів — на загальних зборах, або делегувавши це право правлінню.

Якщо ж будинок обслуговує ЖЕО, земля зазвичай перебуває у комунальній власності громади. У такому випадку ЖЕО не має повноважень самостійно дозволяти встановлення обмежувачів — дозвіл має надавати міська рада.

“У кооперативних будинках ситуація простіша: земля одразу передається у власність кооперативу, і рішення про встановлення обмежувачів можуть ухвалювати члени кооперативу — на зборах або шляхом письмового опитування”, – зазначає Євгенія Захарченко.

Написати скаргу на незаконний обмежувач можна до спецінспекції з благоустрою. Як пояснив у коментарі “Доступ. Медіа” директор спецінспекції Олександр Брюховецький, якщо є інформація про людину, яка встановила конструкцію, інспектори складають адмінпротокол і передають справу на розгляд адміністративної комісії.

Рішення про штраф і подальшу долю обмежувачів ухвалює комісія, яка діє при виконавчих комітетах районних рад — зокрема Подільської чи Фортечної.

Водночас Олександр Брюховецький розповів, що на практиці складно встановити власника обмежувача.

“Навіть якщо бачимо номер машини, дізнатися власника дуже важко — ця інформація закрита”.

У ЖЕО №1 у коментарі “Доступ. Медіа” розповіли, що раніше дійсно був випадок демонтажу обмежувача – на вулиці Преображенській, 6. 

“Ми тоді звернулися до спецінспекції, і мешканців зобов’язали самостійно демонтувати обмежувач. Інших випадків у нас не було”, – зазначила майстриня ЖЕО Оксана Козак.

Водночас під час візиту журналістки на вулицю Преображенська, 6, за цією адресою один обмежувач все ж стоїть.

Загалом у цьому дворі, який поруч із Музеєм мистецтв, журналісти знайшли щонайменше п’ять обмежувачів.

В ЖЕО №2 на питання журналістки відповіли, що вони питаннями демонтажу обмежувачів не займаються і що з такими ситуаціями не стикаються.

Також редакція звернулася до Патрульної поліції області з запитанням, чи передбачена відповідальність за встановлення таких обмежувачів. У поліції пояснили, що у випадках самовільного встановлення або закриття технічних засобів регулювання дорожнього руху закон передбачає адміністративну відповідальність.

За це порушення відповідальність така:

• Ч. 1 ст. 139 КУпАП – штраф для громадян 340 грн або 30–40 годин громадських робіт; для посадових осіб і підприємців – 510 грн або 30–40 годин громадських робіт.
• Ч. 2 ст. 139 КУпАП – якщо порушення спричинило пошкодження авто, вантажів чи майна: штраф для громадян – 510 грн або 40–60 годин громадських робіт; для посадових осіб і підприємців – 680 грн або 40–60 годин громадських робіт.

Читайте також: Камери відеоспостереження у Кропивницькому: скільки їх та чи впливає це на рівень безпеки