У Кропивницькому є кілька вуличних музикантів, хтось грає групою, хтось сольно. У рамках проєкту “Закохані в Кропивницький” Точка доступу дізнавалася, що відомо про вуличних музикантів нашого міста, що вони грають і де їх можна знайти. Розповідаємо про трьох сольних виконавців і молодий гурт.
Гурт Intro — це четверо музикантів із Кропивницького. Найстаршому з них 19 років, решті — по 17–18.
До складу гурту входять барабанщиця Мілена Вінніченко, бас-гітаристка Вікторія Кармазіна, ритм-гітарист Юрій Гордієнко та соло-гітарист Данило Кошаров. Після того, як вокалістка залишила гурт, спів беруть на себе два гітаристи.
“Ми всі з Кропивницького, вчимося в університетах і коледжах, але головне для нас зараз — це музика”, — розповідає Юрій.
Історія Intro почалася у 2022 році. Юрій згадує, що він та його друг-гітарист, які навчалися в одному класі, на вилиці почули, як неподалік грає гурт.
“Даня каже “піду подивлюся”. Потім повертається й каже: нам треба гітара, пішли зі мною. Так і створилися”, — пригадує Юрій.
Перші виступи відбувалися біля площі Героїв Майдану в центрі Кропивницького. Влітку музиканти грали по кілька разів на тиждень в центрі. Зараз літній сезон завершився, і гурт планує продовжити виступи на сцені Дендропарку.
До репертуару Intro входять поп, рок-версії народних пісень, класичний рок, інді-рок та метал. Вони виконують як українські композиції, так і світові хіти — від Blur і Black Sabbath до “Братів Гадюкіних”, “Мотор’ролли”, “Мехеда” та Володимира Івасюка.
“У нас є пісні і для молоді, і для старших слухачів”, — пояснюють учасники гурту.
Також команда пише авторську музику. Хлопці й дівчата збираються разом, створюють власні тексти, музику й мелодії.
“Хтось написав текст, хтось музику придумав, хтось мелодію. Отак і пишемо. Хочемо поступово переходити на власні пісні. Це важливо для нас”, — кажуть музиканти.
За словами Юрія, важливим етапом для гурту став фестиваль “Червона рута”. Минулого року Intro пройшли відбір у рок-категорії й потрапили у фінал, який наразі відбувається у Львові.
“Це один із перших шансів заявити про себе ширше. Ми дуже хочемо масштабуватися, їздити в інші міста, грати більше концертів”, — ділиться він.
За словами Мілени, для них це тільки початок, але хочуть вийти на велику сцену.
“Нам подобається бути разом, ділитися емоціями з людьми”, — підсумовують учасники гурту.
22-річна Віолетта Вернигора виступає на Театральній площі у Кропивницькому. Для неї вуличний спів — це можливість займатися улюбленою справою й заробляти тим, що приносить радість, розповідає дівчина.
Співати Віолетта почала ще в дитинстві разом із прабабусею.
“Коли я залишалася на літо з прабабусею, ми співали разом. Потім у садочку вихователька почула мій голос і запропонувала виступити на конкурсі. Ми з ще однією дівчинкою взяли перше місце”, — згадує вона.
Згодом Віолетта потрапила до студії “Антарес” і з першого класу займалася вокалом.
Шкільні роки минули у концертах і конкурсах, а нині Віолетта закінчує магістратуру в Києві за спеціальністю “естрадний вокал”. Паралельно працювала баристою та аніматоркою, щоб назбирати на власну апаратуру.
“У 18-19 років я купила колонку й мікрофон і почала співати в закладах. Першим було одне з кафе на Театральній, з яким я й досі співпрацюю”, — каже вона.
Співати на Театральній Віолетта почала під час пандемії.
“Не було концертів, усе закрилося. Хотілося продовжувати співати й заробляти саме тим, що люблю. Хоча, чесно сказати, я довго боялася почати — апаратура пів року стояла вдома, доки наважилася. Потім вирішила, що треба, бо якщо ні, то все, кидаю цю справу і все”, — пояснює співачка.
Тоді вона вийшла на Театральну площу, і з того часу виступає регулярно.
Люди, за словами виконавиці, на вулиці зовсім інші.
“Мені подобається ця атмосфера, коли люди реагують, підтримують. Це зовсім інший вайб, ніж у ресторанах чи на конкурсах”, — ділиться дівчина.
Репертуар співачки складається переважно з українських сучасних пісень. За її словами, вона прагне показати слухачам, наскільки зараз багато класної української музики.
“Багато людей навіть не знають, скільки є класної музики. Я хочу, щоб її чули”.
Серед улюблених виконавиць Віолетта називає Тіну Кароль, Tayanna, Kler, але найбільше — співачку KOLA.
“Обожнюю її тексти, вони дуже актуальні й глибокі”, — пояснює вона.
Технічно для виступів на вулиці співачці потрібні колонка, мікрофон, мікшер і електрика. Але головне — бажання співати.
“Я дуже люблю музику, не можу без неї жити. Це те, що я роблю найкраще”, — каже співачка.
59-річний Леонід Панасевич виступає на площі Героїв Майдану у Кропивницькому близько 15 років. Співати він почав ще з дитинства.
“Люблю співати. Колись зрозумів, що людям подобається слухати, і мені подобається співати. Так воно й почалося”, — каже музикант.
Леонід не тільки виконує популярні хіти, а й пише авторські пісні, переробляє сучасні композиції під свій стиль. Одне з його відео на ютубі — “Військовий гоп-стоп” — зібрало 1,7 мільйона переглядів. Він грає й співає одночасно, використовуючи гітару та колонку, навіть облаштував власний бус, щоб зручніше виступати на вулиці.
Свою музичну освіту Леонід здобував у Києві, у хорі імені Григорія Верьовки.
Співак розповідає, що вуличні виступи його надихають, головне для нього — енергетика й живий контакт із людьми.
“Мені подобається, коли ділишся енергією і отримуєш у відповідь усмішки. Хочеться дарувати людям щастя”, — пояснює співак.
Зараз Леонід намагається співати позитивну музику.
“Негативу й так вистачає. Особливо коли бачу військових — не хочеться чогось трагічного. Обираю щось світле й тепле”, — ділиться Леонід.
Він згадує, як одного разу під час виступу до нього підійшов молодий хлопець, попросив гітару та мікрофон і почав співати. Це виявився український співак Ілля Парфенюк.
“Він мені подобається, його пісні слухаю. А взагалі зараз багато нових виконавців з’явилося, і це добре”, — каже музикант.
Леонід підлаштовується під свою публіку. Для дітей виконує легкі пісні, для молоді — більш сучасні.
“Коли більше молоді підходить, то співаю для них щось більш сучасне. Коли діти, то і їм хочеться заспівати щось відповідне. Люди хочуть позитиву. І я хочу їм його дати”, — зазначає він.
Частину своїх заробітків він віддає на допомогу ЗСУ.
“Якщо треба закрити збір, то я віддам. Як не вистачає, то і пенсію докладаю. Як треба, то треба”, — говорить співак.
Зустріти Леоніда Панасевича можна переважно у п’ятницю, суботу чи неділю, іноді й у середу ввечері.
24-річного Віктора Головка можна зустріти на вулиці Театральній увечері на вихідні. Він грає на скрипці — інструменті, який опановував самотужки, дивлячись відео в інтернеті та вивчаючи таби.
Віктор пригадує, що все почалося в 2022 році. Спершу він купив гітару, та невдовзі його більше зацікавила скрипка.
“У коледжі один хлопець приніс інструмент і питав, хто може навчити грати. Я підійшов, попросив подивитися й спробувати. Мені сподобалося, і я сказав йому: давай куплю скрипку й будемо разом вчитися”, — згадує музикант.
Так він придбав власну скрипку й почав вчитися самостійно.
“Я знаходив якісь відео, таби, дивився, де затискати струни. Купив тюнер, налаштовував як міг. Грав навіть без мостика, техніка була ламана, але поступово щось починало виходити”, — розповідає Віктор.
Згодом організаторка концертів у коледжі познайомила Віктора з викладачкою музичного училища.
“Я походив на 5–7 занять, навчився читати ноти й правильно тримати скрипку. Але в основному грав сам”, — каже він.
З перервами й паузами у навчанні хлопець продовжував повертатися до інструмента. Згодом почав грати на вулиці.
“В основному це Театральна вулиця, у суботу-неділю ввечері. Десь із 19:30 до 20:30”, — пояснює Віктор.
Його репертуар різноманітний: від композицій Ліндсі Стерлінг до української "Teresa & Maria", що звучала на Євробаченні. Є й мотиви з аніме-серіалів. Загалом — близько 15–18 творів.
“Вони не дуже веселі, але й не надто сумні. Щось посередині”, — каже він.
Віктор навчається на лікаря, тож музика для нього — радше хобі та спосіб підзаробітку.
“Я дуже люблю цей інструмент. Можу грати годинами, просто для себе”, — говорить музикант.
Читайте також: “Закохані в Кропивницький”: які місця улюблені для жителів міста
Останні новини
