20 травня 2021, 04:50
У гардеробі чи не у кожного українця є вишитий одяг. Найчастіше – це сорочка, яку одягають на свята. Але вишити можна й сукню, спідницю, чи блузу. Та і приводів «вигуляти» таке вбрання значно більше, аніж День вишиванки, День незалежності, урочисті, чи тематичні заходи. Юлія Баркар із Кропивницького вважає, що вишитий одяг більш універсальний, ніж ми до того звикли. Дівчина певна: одягнути його можна будь-куди. П’ять років вона оздоблює ручною вишивкою святковий одяг та вбрання на щодень. Кропивничанка вірить, що поступово українці позбудуться стереотипів та частіше носитимуть вишиване. Про шлях від хобі до невеличкого бізнесу дівчина розповіла журналістці Точки доступу.
Юлії Баркар 28 років. Нині вона підприємиця. Дівчина оздоблює ручною вишивкою одяг сучасних фасонів і сподівається, що її творіння припадуть до душі не лише землякам, а й закордонним клієнтам. Такі плани абсолютно реальні – вбрання, над яким працювала кропивничанка, вже є навіть у США.
Потяг до вишивання, - розповідає майстриня, - з’явився п’ять років тому. Тоді Юлія перебувала у декретній відпустці, мала вільний час і бажання знайти заняття до душі, відкрити нові грані самої себе. Навчалася кропивничанка на факультеті іноземних мов, але за спеціальністю ні дня не працювала. Зате завжди відчувала бажання творити красу власними руками, як колись це робила її прабабуся Агафія Рябко.
Я завжди вишивала – картини, подушки. Але це було як хобі. Близько п’яти років тому чоловік захотів вишиту сорочку. Я сказала, що вишити зможу, але викроїти та пошити – ні, бо не вміла того. Тут мама згадала, що у неї є знайома кравчиня. Ми звернулися до неї. Вона погодилася нам допомогти. Так з’явилася моя перша вишиванка. Потім вже тато захотів і собі, пізніше – деякі знайомі. Так і почалося. Не скажу, що це були масові замовлення. Спочатку замовляли поступово, а вже десь за два роки почали звертатися частіше й частіше. Раніше я сприймала це як якусь віддушину, спосіб відпочити, відволіктися. Зараз ставлюся до вишивання, як до серйозної і нелегкої, до речі, роботи.
Кор.: У вашій родині хтось вишивав, де черпали знання?
Я взагалі не планувала цим займатися всерйоз, вишивала лише у школі на уроках праці. Гарно вишивала моя прабабуся. І досі збереглися оздоблені нею рушники, картини. Нещодавно я навіть знайшла рушник, вишитий у 1930 році. Так само, як і вона, я вишиваю хрестиком. Зараз якраз освоюю вишивку гладдю.
Кор.: Як сім’я сприйняла ваше захоплення?
Спочатку родина сприймала це за моє хобі, навіть, іграшку. Підтримували, але не сприймали серйозно, не вірили, що щось з того вийде. Зараз все по-іншому. Підтримують дуже, кажуть: «Юлю, вперед, ми в тебе віримо!».
Кор.: Коли захоплення переросло у бізнес?
Нині все лише на початковій стадії. Ще дуже багато питань потрібно владнати, щоб почати працювати більш активно. В мене дуже цікавий період - період становлення, розвитку. Поступово до моєї справи долучаються різні люди. Загалом сьогодні над одягом працює близько десяти людей. З кимось шляхи розійшлися. Але я досі вдячна цим людям за їхній внесок у втілення моєї мрії. Безмірно вдячна й пертнерці та моїй мотиваторці з Києва Юлії Коломієць, кравчиням Аллі Рибалко та Анастасії Василевській, дизайнерці зі Скадовська Альоні Бут, моделі Катерині Звєрєвій, Антоніні Полоз, яка робить для нас фото.
Кор.: Розкажіть про одяг, який створюєте, в чому його родзинка?
У нас виключно натуральні тканини, в основному – льон і бавовна, які замовляємо в Європі. Не думала, що купити якісну тканину в Україні – це проблема. Кожна річ, яку ми створюємо, унікальна і неповторна. Адже вишивка не машинна, а ручна. Виконуємо індивідуальні замовлення, можемо вишити якийсь особливий орнамент – все за бажанням замовника. Надалі хочемо певним чином вбрання класифікувати. Один проєкт називатиметься «ТількиТвоє». Це будуть виключно вишиті сукні. Другий матиме назву BARKA - це вже про сучасний жіночий одяг. Це буде вбрання у різних стилях – кежуал, діловому тощо, щоб люди могли придбати вишиванки на усі випадки життя. Поки що орієнтуємося на вбрання для жінок – вишиті сорочки і сукні. Можливо, пізніше будемо шити й оздоблювати скатертини, чоловічі сорочки тощо.
Юлія каже, що мріє бачити вишитий одяг на вулицях міста щодня. Вона і сама із задоволенням носить таке вбрання. Зізнається, що любить кожну із речей, яку оздоблювала. Але найбільше тяжіє до поєднання чорного і червоного. Посміхається: брюнеткам таке личить.
Мені б хотілося, щоб люди носили такий одяг щодня. Дуже засмучуюсь, коли напередодні якогось свята, як, наприклад, День вишиванки, телефонує клієнт і питає, чи є в наявності вишиванка саме у цей момент, бо «післязавтра вона вже буде не потрібна». Тобто купують таку дорогу і цінну річ, виготовлення якої потребує чималих зусиль і часу, лише на один день. Мені здається, що вишитий одяг приємно одягнути не лише на свято, а й в офіс, на прогулянку тощо.
Скільки одиниць одягу оздобила вишивкою, Юлія порахувати не може. Припускає, що близько пів сотні. Ціни на авторське вишите вбрання стартують від півтори тисячі і до семи тисяч гривень. Залежить ціна від тканини та від того, наскільки об’ємна вишивка. Найчастіше, каже, замовляють оздоблені сукні. За словами майстрині, на вишивання сорочки витрачає в середньому п’ять робочих днів. А от для прикрашання сукні потрібно близько вже двох тижнів. Майстерні дівчина поки не має – працює в окремій кімнаті будинку, де мешкає разом із сім’єю. Хвалиться: нещодавно там з’явилася машинка для вишивання, тож нині вчиться працювати на ній. Рік тому кропивничанка отримала диплом кравчині-закрійниці, тож розвивається і в цьому напрямку. Із вдячністю згадує майстрів Кропивницького професійного ліцею сфери послуг і торгівлі Галину Сагайдак, Валентину Ткачук та Наталю Швидку. Серед амбітних планів – вихід на міжнародний ринок.
Плануємо розвивати бізнес в соцмережах, мріється вийти на міжнародний ринок. Звичайно, дуже хочемо почати саме з Кропивницького. Вважаю, що в нашому місті ця ніша недооцінена і не заповнена. Ось ми і хочемо її зайняти. Але це будуть не стандартні вироби, а сучасні. Це будуть цікаві і модні речі – наприклад, вишиті блузки на корсетній основі. Тобто, це буде вбрання, яке можна одягнути в офіс, на вечірку, або будь-куди, і виглядати при цьому стильно, доречно і красиво.
Юлія каже, що ручна вишивка – це, перш за все, енергія й енергетика, які майстриня закладає у візерунок. Тож кожну річ вишиває з любов’ю і виключно позитивними думками, аби людина, яка вбереться у вишите, це відчувала.
Підтримати дівчат і замовити вишитий одяг можна в інтернет-магазині за цим посиланням.
Читайте також: Як набратися енергії та сил на весь день: поради фахівчині із Кропивницького
Головне сьогодні
