Політика добробуту та психологічної підтримки команди

Як ми підтримуємо людей, які працюють із травматичними матеріалами або постраждали під час роботи

1. Мета

«Доступ. Медіа» визнає, що журналістська робота може впливати на добробут людей. Наші журналісти й журналістки виїжджають на місця ударів, розмовляють із людьми, які щойно втратили рідних, пишуть про загиблих земляків, переглядають фото й відео наслідків обстрілів. Редакторки та команда SMM щодня відбирають і модерують такі матеріали та реакцію аудиторії на них. Усе це може спричиняти виснаження, вигорання і вторинну травму.

Ми вважаємо це визнаним професійним ризиком, а не особистою слабкістю. Ця політика описує, яку підтримку редакція надає тим, хто працює з травматичними матеріалами, і тим, хто зазнав фізичної чи психологічної шкоди під час роботи.

Ми — невелика регіональна редакція і чесно визнаємо свої можливості: власного психолога чи оплачуваної програми психологічної допомоги ми не маємо. Тому поєднуємо те, що можемо зробити самі (організацію роботи, навантаження, відпочинок, атмосферу в команді), із доступом до безоплатних програм підтримки, які пропонують медійні й інші організації.

2. На кого поширюється

• Працівників і працівниць редакції та адміністративної команди — журналістів і журналісток, редакторок, команди SMM, реклами та роботи з громадою.
• Позаштатних авторів і авторок, яких ми залучаємо до завдань (у межах, описаних у розділі 6).
• Стажистів і стажисток.

3. Робота з чутливими й травматичними матеріалами

3.1 Що ми вважаємо такою роботою

• виїзди на місця ракетних і дронових ударів, пожеж, ДТП із загиблими;
• інтерв’ю з людьми, які постраждали, втратили рідних чи житло, з родинами загиблих, зниклих безвісти й полонених військових, з ветеранами й ветеранками;
• перегляд, відбір і редагування фото й відео загиблих, поранених, наслідків ударів;
• теми насильства, самогубств, катувань, злочинів проти дітей (див. Політику щодо чутливого контенту);
• модерація коментарів і повідомлень у соцмережах, де трапляються жорстокий контент, погрози та образи;
• онлайн-цькування і погрози на адресу самих журналістів і журналісток.

3.2 Як ми організовуємо таку роботу

• Попередження. Перш ніж надіслати колезі графічні фото чи відео, попереджаємо про це в повідомленні («Увага: на відео тіла загиблих»). Людина сама вирішує, коли й чи відкривати матеріал.
• Мінімально потрібний перегляд. Ніхто не зобов’язаний переглядати графічний контент повністю, якщо для роботи достатньо фрагмента чи опису колеги. Ми не пересилаємо такі матеріали в загальні чати без потреби. Для роботи з графічним відео радимо вимикати звук, зменшувати вікно, переглядати в чорно-білому режимі.
• Право передати тему. Кожен і кожна можуть попросити передати колезі тему чи матеріал, який для них особисто надто болісний — наприклад, через власний досвід утрати. Пояснювати причину не обов’язково, і це не впливає на оцінку роботи, бонуси чи подальші завдання.
• Ротація. Редакторки розподіляють важкі теми так, щоб одна людина не працювала з ними постійно: після кількох поспіль виїздів на місця ударів чи матеріалів про загиблих людина отримує інші завдання. Те саме стосується модерації в соцмережах — команда SMM чергує цю роботу.
• Розмова після складного завдання. Протягом 3 робочих днів після виїзду на місце удару чи важкого інтерв’ю редакторка завдання коротко розмовляє з людиною: як вона почувається, що допомогло б. Це не перевірка і не психотерапія, а знак, що редакція помічає її роботу й готова підтримати. Людина може відмовитися від розмови.
• Підготовка. Ми сприяємо тому, щоб колеги проходили навчання з травмочутливої журналістики, самодопомоги та профілактики вигорання, які організовують медійні організації (поширюємо анонси, плануємо роботу так, щоб можна було взяти участь). Хто пройшов таке навчання, ділиться корисним із командою.

3.3 Доступ до психологічної підтримки

Редакція не має власного психолога, але заохочує колег користуватися безоплатними програмами психологічної підтримки для журналістів і журналісток та загальнодоступними службами. Ми:

• надсилаємо інформацію про такі програми та їхні контакти в спільний чат усієї команди, щойно дізнаємося про них;
• нагадуємо про них під час онбордингу, після серйозних подій (масованих ударів по області, загибелі колег чи героїв наших матеріалів) і щонайменше раз на пів року;
• дозволяємо проходити консультації в робочий час, якщо інакше їх не вдається запланувати, — достатньо попередити редакторку, без пояснення причин;
• допомагаємо зв’язатися з програмою, якщо людині складно зробити це самій.

Звернення по психологічну допомогу — особиста справа людини. Редакція не питає про зміст консультацій, діагнози чи лікування, не фіксує такої інформації в робочих документах і не передає її третім особам.

3.4 Атмосфера в команді

• Ми говоримо про втому й емоційне навантаження як про нормальну частину роботи, а не як про непрофесійність.
• Жодних санкцій, глузувань чи негативних наслідків для того, хто повідомив про проблеми з добробутом, попросив передати тему чи відмовився від завдання з міркувань безпеки.
• Головна редакторка та редакторки стежать за ознаками перевантаження й вигорання (постійна втома, роздратування, порушення сну, відстороненість, помилки, яких людина раніше не робила) і, помітивши їх, приватно пропонують поговорити, перерозподілити завдання чи взяти перепочинок.
• Ми плануємо відпустки так, щоб кожен і кожна реально відпочивали, і не залучаємо людей до роботи під час відпустки, крім випадків, передбачених законом.

4. Фізична або психологічна шкода під час роботи

4.1 Одразу після інциденту

Якщо людина постраждала під час роботи — травмована на виїзді, зазнала нападу чи погроз, пережила удар поблизу, стала свідком загибелі людей, — редакція:

1. Насамперед дбає про безпеку й медичну допомогу: викликає швидку (103 / 112), допомагає дістатися лікарні, повідомляє екстрених контактних осіб людини (за правилами розділу 6 Політики безпеки на роботі).
2. Знімає з людини всі поточні завдання. Ніхто не очікує від постраждалої людини, що вона одразу напише матеріал про подію, якої зазнала.
3. Протягом доби головна редакторка чи редакторка завдання зв’язується з людиною, щоб дізнатися, чого вона потребує, і пропонує контакти психологічної підтримки.
4. Фіксує інцидент у журналі інцидентів (розділ 6 Політики безпеки на роботі); розбір обставин проводимо пізніше, коли людина буде готова, і без пошуку винних серед постраждалих.

4.2 Фізичні травми

• Нещасний випадок під час роботи розслідуємо й оформлюємо відповідно до законодавства про охорону праці, щоб людина могла отримати передбачені законом виплати й допомогу.
• Тимчасову непрацездатність оформлюємо листком непрацездатності відповідно до законодавства; редакція допомагає з документами.
• Редакція допомагає звернутися до організацій, які надають допомогу постраждалим журналістам і журналісткам.

4.3 Психологічна шкода

Психологічна травма — така сама шкода, як і фізична. Якщо людина після інциденту чи тривалої роботи з травматичними матеріалами потребує часу на відновлення, редакція:

• надає час на відновлення — 1–2 дні, а за потреби допомагає оформити лікарняний, соціальну відпустку чи відпустку без збереження зарплати відповідно до законодавства;
• не вимагає пояснень щодо діагнозу — достатньо повідомити, що людині потрібен час;
• допомагає знайти фахову психологічну допомогу (розділ 3.3).

4.4 Повернення до роботи

Повернення плануємо разом із людиною. За потреби тимчасово:

• не доручаємо виїздів на місця ударів і травматичних тем;
• зменшуємо навантаження чи змінюємо графік;
• дозволяємо працювати віддалено, якщо цього дозволяє характер роботи.

Ці зміни не впливають на посаду, і людина сама вирішує, коли готова повернутися до звичного обсягу роботи.

4.5 Онлайн-цькування і погрози

Якщо журналіст чи журналістка зазнають погроз або цькування через свою роботу, редакція допомагає зафіксувати докази, заблокувати кривдників і поскаржитися платформам, звернутися до поліції та юристів професійних організацій, а також публічно стає на захист своїх людей (розділ 7 Політики безпеки на роботі). Модерувати потік образ на адресу постраждалої людини доручаємо колегам, а не їй самій.

5. Конфіденційність

Усе, що людина розповідає про своє здоров’я, самопочуття, звернення по психологічну допомогу чи особисті обставини, залишається між нею і тими, кому вона сама вирішила це розповісти. Редакція використовує таку інформацію лише для того, щоб організувати підтримку (наприклад, перерозподілити завдання), і не поширює її в команді без згоди людини. Медичні документи зберігаємо окремо від інших робочих документів, з обмеженим доступом, відповідно до законодавства про захист персональних даних.

6. Позаштатні автори й авторки

На позаштатних авторів і авторок, які виконують для нас завдання, ми поширюємо, наскільки можливо, ту саму підтримку: попередження про графічний контент, право відмовитися від теми без наслідків для співпраці, розмову після складного завдання, інформацію про програми психологічної підтримки, допомогу після інциденту, що стався під час виконання нашого завдання. Ми не очікуємо від них ризиків, яких не попросили б від штатної команди. Договір із позаштатним автором посилається на цю політику.

7. Зв’язок із Політикою безпеки на роботі

Ця політика діє разом із Політикою безпеки на роботі, яка стосується фізичної безпеки — зокрема оцінки ризиків, захисту журналістів і журналісток під час виїздів на місця ударів, поведінки під час повітряних тривог, зв’язку й реагування на інциденти, права на відмову від небезпечного завдання. Розділ 7 Політики безпеки на роботі коротко описує психологічну безпеку, а ця політика деталізує його. Правила щодо роботи з графічним контентом для публікацій містить Політика щодо чутливого контенту.

8. Відповідальність і перегляд

Редактори відповідають за розподіл навантаження, ротацію важких тем і розмови після складних завдань у своїх напрямах. Нові працівники й працівниці та позаштатні автори й авторки ознайомлюються з політикою під час онбордингу.

Політику переглядаємо щонайменше раз на 12 місяців, а також після кожного серйозного інциденту. Під час перегляду запитуємо команду (зокрема анонімно), що в підтримці працює, а чого бракує.

Ця політика оприлюднена на сайті dostyp.com.ua; працівники й працівниці та позаштатні автори й авторки ознайомлюються з нею під час онбордингу. Запитання щодо політики надсилайте на info@dostyp.com.ua.