У Кропивницькому ремонтують соціальний гуртожиток для переселенців із Маріуполя. Там вже зробили демонтажні роботи та замінили вікна. Нині штукатурять та міняють електрику. Скільки людей зможе розміститися в соціальному житлі та яка потреба, дізнавалася журналістка Точки доступу Лілія Кочерга.
Ніна Шинкаренко з Маріуполя виїхала у березні 22-го. На той момент місто було в облозі. Всюди горіло та вибухало. Люди виходили на вулиці лише добути їжу.
Єдине, що в магазинах та на складах залишалося – це собачі та котячі корми. Ми брали їх також. Люди їли навіть таке, діватися було нікуди. Ми були з дітьми, в мене була дуже хвора мама. Ліки закінчилися, їй дуже було погано, я думала, що вона, навіть, не виживе. Воду старалися економити, навіть, брали в рота і ганяли ту воду по ротовій порожнині, щоб не так хотілося пити.
Нині жінка не може працювати, бо доглядає хвору матір. Всією родиною туляться у знайомих – орендувати квартиру дорого. Соціальне житло, каже, значно б полегшило життя.
Це дуже велика підтримка, тому що наразі я не можу працювати, а жити якось потрібно. Оскільки я не працюю, в мене немає й виплат, призначених для ВПО. Тобто на мамину пенсію ми дуже з нею не протягнемо, бо мама хворіє, їй потрібна ще операція. Ми одну операцію вже їй зробили.
На обліку в центрі "Я Маріуполь" – 1877 клієнтів, – каже керівник Олексій Чуйко. Розповідає, що центр відкрили у червні 22-го. Тут надають гуманітарну, психологічну, медичну допомогу, працює адміністратор ЦНАПу – вносить інформацію про майно маріупольців в міжнародний реєстр збитків.
Є менеджер з підбору персоналу, адміністратор дитячої кімнати, куратор з культурних проєктів.
Дев’яносто відсотків людей, зазначає він, не мають куди повертатися, навіть, після деокупації. Їхні оселі зруйновані. Нині для маріупольців ремонтують гуртожиток університету, що пустував сім років.
Планується відремонтувати 101 кімнату. Це будуть однокімнатні, двокімнатні приміщення, де зможуть розміститися понад 300 мешканців. Люди проживатимуть безкоштовно. Але сплачуватимуть за комунальні послуги, – каже Олексій Чуйко.
Менеджер центру Іван Лафазан додає, що претендувати на тимчасове житло можуть жителі Маріупольської громади та зареєстровані там переселенці. Перші у черзі на заселення – родини загиблих захисників, люди з інвалідністю, сім’ї з дітьми, пенсіонери та інші пільговики.
За певну пільгову категорію нараховується певна кількість балів. Не може бути дві пільгові категорії. Наприклад, якщо особа є пенсіонером і особою з інвалідністю першої групи, то береться та, за яку нараховується найбільша кількість балів. Додатково нараховуються бали на статус "Дитини війни", який у Маріуполі ще до повномасштабного вторгнення оформлювався, наприклад, за державні нагороди, – пояснив Іван Лафазан
Ремонт, зазначає керівник центру Олексій Чуйко, планують завершити восени. Розпочали – у березні. Роботи проводять коштом громади Маріуполя та донорів.
Окрім сучасного ремонту, в кімнатах будуть ліжка, шафи, тумбочки, кухні будуть облаштовані всім необхідним обладнанням. Буде і спортзал, дитяча кімната на кожному поверсі, також коворкінг – простір для проведення зустрічей, нарад.
Будівлю, за його інформацією, орендує Маріупольська міськрада за угодою з Міністерством освіти та фондом держмайна. Термін оренди – п’ять років. За потреби оренду подовжать. Також шукають інші об’єкти, щоб забезпечити соціальним житлом всіх потребуючих. В Україні вже працюють чотири гуртожитки для маріупольців — у Києві та Дніпрі. На черзі – у Чернівцях та Запоріжжі.
Читайте також: Сироваріння – це зв’язок із домом. Як Ірина Єгорова з Бердянська відкрила власну справу в Кропивницькому
Фото Олексія Чуйка та Олександра Козловського
Останні новини
