Дистанційні репетиції та автентичний реквізит: “Кропива” представить п’єсу “Університет сміху” у Кропивницькому

Творче об'єднання "Кропива" готується до прем'єри камерної комедії японського драматурга Кокі Мітані, над якою команда працювала понад рік.

Кореспондент видання "Доступ. Медіа" відвідав репетицію вистави та поспілкувався з режисером постановки Ігорем Алесіним та співзасновником творчого об'єднання "Кропива" Вячеславом Вандрашеком про підготовку до прем'єри.

Усі квитки на прем'єру розкупили за два дні після анонсу. Після цього додали ще два покази, квитки на які також практично розкупили. Співзасновник “Кропиви” Вячеслав Вандрашек називає виставу найамбітнішою за час існування проєкту.

Нереалізована раніше ідея отримала втілення у Кропивницькому

Ідея поставити "Університет сміху" з'явилася ще 2020 року. Тоді режисер Ігор Алесін готував цю п'єсу як дипломну роботу в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, проте реалізації завадила пандемія.

"На жаль, це були часи ковіду, і я не встиг реалізувати її", — розповів Ігор Алесін.

Матеріал лежав кілька років, поки актор "Кропиви" Євген Скрипник — одногрупник Алесіна по режисурі і один із двох акторів майбутньої вистави — не запропонував поставити його у творчому об'єднанні.

Близько року тому почалася повноцінна підготовка. Алесін — киянин, тому частину роботи вели дистанційно, онлайн.

Від першої ідеї до прем'єри минуло понад п'ять років. Для "Кропиви" це перша співпраця з цим режисером.

Про що п'єса та хто автор

"Університет сміху" — камерна сатирична комедія, написана 1996 року. Її автор Кокі Мітані — один із найвидатніших японських драматургів сучасності.

Дія п'єси розгортається в Японії 1940 року — в умовах жорсткої цензури воєнного часу. Молодий комедійний драматург приносить свій новий сценарій на затвердження суворому цензору, який не розуміє, навіщо гумор під час кризи. Щоб отримати дозвіл на постановку, автор змушений переписувати п'єсу знову і знову, щоразу виконуючи нові абсурдні умови. З кожною редакцією між ними виникає творча дуель, яка поступово змінює обох героїв.

У 2004 році за п'єсою зняли фільм, Мітані виступив головним сценаристом. У Кропивницькому твір ставлять вперше.

Ігор Алесін не хотів робити спойлерів, але окреслив суть:

"Це питання відносин між владою та творчою людиною, між театром та державою". 

За його словами, команда працювала за оригінальним твором — з невеликими скороченнями та інтерпретаціями, але без радикальних відступів від тексту.

Годинник 1940 року та декорації з усього світу

Вячеслав Вандрашек розповів, що це найдорожча постановка "Кропиви" за час існування об'єднання. Реквізит для атмосфери Японії 1940 року збирали з різних країн.

"Навіть годинник, або дзеркальце, або кремінець, навіть стругачка для олівців — все має бути відповідним. А це знайти дуже складно. Ми це шукали по всіх сайтах, по всьому світу", — розповідає співзасновник “Кропиви” Вячеслав Вандрашек.

Спеціально для цієї вистави замовляли ще багато речей, зокрема особливе покриття для сцени.

За словами Вячеслава Вандрашека, вистава технічно складна: окрема концепція освітлення, відеопроектор у нестандартному ракурсі. 

У постановці лише два актори: Євген Скрипник і Володимир Бідаш. Перший грає драматурга, другий — цензора.

Кожен глядач є співтворцем

"Кропива" свідомо не хоче розширювати залу, яка зараз налічує 60 місць.

"Кожен глядач, коли йде вистава, є співтворцем. Краще ми частіше зіграємо, але ми не втратимо контакт з глядачем", — каже Вандрашек.

Квитки і дати

Прем'єрні покази — 4 і 5 липня. Через ажіотаж додали ще два покази: 10 і 11 липня о 18:00. Місць майже не залишилось і на ці дати. Організатори розглядають ще два додаткові покази в липні.

Забронювати місця можна через чат-бот: t.me/KropyvaReservation_Bot або у соцмережах "Кропиви".