11 липня 2023, 18:00
30-річний ветеран АТО з Кіровоградщини створив майстерню з обробки дерева. Після поранення у Дебальцево Михайло Берега пересувається на візку. Але попри це займається спортом й розвиває улюблену справу. В його руках дерево перетворюється на красиві та корисні речі. З незламним захисником познайомилися журналісти Точки доступу.
Виставляю швидкість, спочатку на менших швидкостях включаю і відшліфовую, не поспішаючи, відшліфовую повністю поверхню.
Михайло Берега чаклує над кухонною дощечкою. Роботу з деревом ветеран АТО полюбляв ще у школі. А цьогоріч облаштував удома невеличку майстерню.
Колись так співпало, зламалася дощечка, а дружина каже, що треба купити. Кажу: – Для чого купувати, якщо я можу сам зробити. –Зможеш? – Зможу.
Дружину Наталію воїн зустрів уже після поранення. Пара разом уже сім років. Жінка згадує, як переживала на першому побаченні.
Друзі прийшли його, ми прийшли дивитися футбол, поїхали гуляти. Я думала, буде якась замкненість, але все відкрито, все доступно… Просто, якщо людина моя, воно просто пішло, та й усе.
За дощечкою для коханої послідували ключниці, підставки, лавки та вішалки.
Перші вироби Михайло дарував рідним та друзям. Нині задумав перетворити хобі у власний бізнес. Для цього чоловікові потрібно придбати ще кілька станків.
Вони дороговартісні, але хочу почати справу з цими виробами і назбирати на певні станочки, щоб надалі уже мати дохід з цього всього, – каже Михайло.
Для приглушення шуму під час роботи чоловік використовує військові навушники:
Вони захищають від звуку. Шумні в мене станки.
На захист України колишній фасадчик став у 2014-му році. Тоді він працював у столиці. Отримавши повістку, прийшов у військкомат, там сказали чекати дзвінка. Врешті вирішив звільнитися і одразу доєднався до лав української армії.
Коли хлопці, бригада, 40-й батальйон приїхали з Іловайська, а їх після Іловайського котла залишилася третина, а комплектувати 40-й батальйон потрібно було, моя рота, мій командир, ми всі крок вперед – і вступили до лав 40-го батальйона "Кривбас", потім надалі служба була в Дебальцево.
А за рік життя Михайла перевернулося з ніг на голову. Захисник потрапив під мінометний обстріл. 28 ворожих уламків застрягли у спині, частина з них затиснула спинний мозок. Лікарі навіть сумнівалися, що Михайло сидітиме. Та щоденні тренування таки дали результат.
Я дякую Богу, що залишився живий, хоч і на візочку, хоч так пересуваюся, але я – цілеспрямована людина. На візочку, то на візочку, але не вважаю, що в мене якісь обмежені можливості, я працюю над тим, що мене захоплює, працюю над відновленням ніг, займаюся в спортзалі.
Аби мав здоров’я, і сьогодні б боронив країну, – каже чоловік. А поки посилено займається спортом і сподівається відновитися повністю.
Немає коли руки опускати, треба йти вперед, тільки вперед.
Дружина Наталя сміється, що дощечки від її Мишка такі ж міцні, як і сам чоловік. Додамо від редакції: такі вироби потрібні кожному!
Охочі придбати вироби, можуть писати майстрові у Фейсбук.
Читайте також: “Дітям потрібно навчатися”: як на Кіровоградщині відновлюють пошкоджені ракетними обстрілами школи
Фото авторки та з особистого архіву героя
Головне сьогодні
