Доступ до ліків у сільській місцевості — одна з гострих і системних проблем. Часто аптеки відсутні у маленьких населених пунктах. За даними МОЗ лише в 11% сіл України працюють аптечні пункти. Натомість залишається понад 20 000 сіл та селищ, які досі не мають аптек. Такі умови суттєво ускладнюють доступ населення до ліків і на Кіровоградщині зокрема.
У спільному матеріалі видань “18000” і “Точки доступу” розповідаємо, як жителі сіл Кіровоградщини та Черкащини отримують доступ до ліків, як у регіонах запускають і розвивають мобільні аптеки. На Кіровоградщині ця ініціатива лише нещодавно почала діяти, а на Черкащині вже працює понад півтора року й охоплює десятки громад.
За словами директора обласного департаменту охорони здоров’я Олега Рибальченка, доступ до ліків у селах Кіровоградщини залишається проблемним.
Середня відстань від села до найближчої аптеки становить понад 11 кілометрів, тоді як рекомендована — менше ніж 7 кілометрів. Для порівняння: середній показник по Україні — близько 7,7 кілометра.
Водночас серед пацієнтів, які мають декларації із сімейним лікарем, 62% можуть дістатися до свого лікаря в межах визначеної відстані, а близько 92% — до аптечного пункту, — зазначає Олег Рибальченко.
Загалом в області 65 аптечних закладів працюють за програмою реімбурсації — це коли держава повністю або частково компенсує вартість ліків пацієнтам. Ці аптеки відпускають медикаменти у 346 пунктах.
Начальниця Державної служби з лікарських засобів у Кіровоградській області Лілія Панфілова уточнила, що в регіоні станом на червень працюють 499 аптечних закладів.
З них:
А в близько 900 селах на Кіровоградщини наразі працює лише 41 аптечний заклад.
“Це переважно невеликі аптечні пункти при амбулаторіях. При цьому багато сіл просто порожніють, і в частині населених пунктів майже не залишилося жителів. За таких умов відкривати там стаціонарні аптеки економічно неможливо”, — зазначила Панфілова.
Як розповіла у коментарі Точці доступу Інесса Стасенко, жителька села Костомарівка Кетрисанівської громади, у селі немає стаціонарної аптеки. Придбати ліки можна лише через аптечний пункт при місцевому фельдшерсько-акушерському пункті.
У разі нагальної потреби місцеві їдуть до Бобринця аж за 35 кілометрів, або навіть до Кропивницького — за 90 кілометрів.
Медсестра привозить стандартний набір — щось від температури, парацетамол. А якщо люди щось замовляють, то вона теж може привезти, — пояснює жінка.
Втім, графік роботи обмежений: з 8:00 до 12:00, далі — обхід, і знайти працівницю після обіду складно.
“Якщо треба ліки після шостої — не знайдеш. А особливо якщо це щось специфічне, наприклад, спазмолітики — треба мати свій стратегічний запас. Швидка приїздить не завжди, тільки коли вважають, що це справді потрібно. Тобі треба викручуватись самим. Якби аптечний пункт був, наприклад, у магазині, хоча б із мінімальним набором — бинт, щось від болю, — це було б набагато зручніше”, — додає Інесса.
Відкриття аптеки у селі не планується. Наразі у громаді почала курсувати мобільна аптека — вона приїздить у певні дні, і ліки можна замовити заздалегідь. Проте, на думку жінки, така модель не вирішує проблему в екстрених випадках:
“Це зручно тільки коли знаєш, що щось треба. А якщо раптом — увечері чи вночі — то нічого не допоможе. У нас навіть у Бобринці, здається, немає цілодобової аптеки”, – каже Інесса Стасенко.
У травні 2025 року на Кіровоградщині запрацювала перша мобільна аптека – це звичайна аптека, тільки на колесах. Як розповіла директорка “Кіровоградфармації” Жанна Стручковська, ідея запуску виникла після урядового доручення щодо покращення доступу сільського населення до ліків.
Для створення аптеки обладнали автомобіль швидкої допомоги, який передало обласне підприємство екстреної медичної допомоги. У машині встановили меблі, холодильник, касовий апарат та підключили інтернет-зв’язок.
Зараз мобільна аптека курсує п’ятьма маршрутами й відвідує 28 населених пунктів. У кожне село вона приїздить раз на тиждень. Асортимент включає, зокрема, ліки за програмою “Доступні ліки”, а замовлені препарати доставляють під час наступного візиту.
Людям сподобалася така ініціатива, бо ціни на проїзд зараз високі, а аптек у багатьох селах немає взагалі, — каже Жанна Стручковська.
Ліки можна замовити:
Водночас проєкт має чимало труднощів, пояснює пані Жанна. Серед них — обмежений ресурс: працює лише одна машина, запуск ще однієї потребує значних витрат і додаткових працівників. За словами директорки, відкриття першої мобільної аптеки обійшлося у близько 300 тисяч гривень, більша частина з яких — закупівля товару.
Ще одна проблема — недостатня поінформованість місцевих мешканців. За словами Стручковської, успішність роботи залежить від співпраці зі старостами, які мають повідомляти людей про графік приїзду.
“У кожному селі є свої спільноти, де сповіщають про події. Якщо староста повідомить, люди збираються і купують усе потрібне. Якщо ж інформацію не розповсюджують, то частина мешканців навіть не знає, що мобільна аптека приїжджає”, — додає вона.
Жителька села Хмельове Світлана Коваленко підтверджує, що багато людей в селі не знають про мобільну аптеку і те, як вона працює. За її словами, особливо складно в таких умовах літнім людям, адже стаціонарна аптека в селі перестала працювати кілька місяців тому і невідомо, чи відкриється знову.
“Щотижня вона приїжджає, але я ще не користувалася. Спочатку довгий час не могла знайти графік, а зараз аптека часто приїздить, коли я на роботі. Що вже говорити про літніх людей, яким важко добиратися чи чекати тиждень, якщо треба ліки терміново”, — каже жінка.
Найближчим часом для мобільної аптеки планують оновити графік, щоб додати кілька сіл Кам’янської громади, повз які мобільна аптека проїжджає під час виїздів. Таке рішення ухвалили після звернень місцевих жителів, які просили включити їхні населені пункти до маршруту.
Наразі можливості суттєво розширити маршрути або запустити ще одну пересувну аптеку у “Кіровоградфармації” немає. Проте, як зазначила начальниця Державної служби з лікарських засобів Лілія Панфілова, запустити другу таку аптеку в області планує приватна фірма.
Один із підприємців готує документи для відкриття ще однієї мобільної аптеки. Де саме вона працюватиме, наразі невідомо. Це визначає сам власник — він складає дорожню карту маршрутів і погоджує їх із відповідними органами, — пояснила начальниця служби.
Вона уточнила, що мобільні аптеки можуть обслуговувати лише ті села, де немає жодного аптечного закладу, — це вимога ліцензійних умов.
Близько 850 сіл існують на Черкащині. На ці населені пункти працює 121 стаціонарна аптека. Таку статистику на початку 2024 року фіксувала для себе керівниця комунального підприємства “Фармація” Валентина Ніколенко. Вона разом із працівниками закладу запустила мобільні аптечні пункти по області. З того часу й донині вони доставляють ліки туди, де немає аптек і звідки далеко до міста.
Черкащина стала другою, де запровадили мобільні аптеки. Впровадження почалося з постанови Кабінету Міністрів №809. У документі детально описали, що таке мобільна аптека, де вона має працювати і навіщо, а також вказали вимоги до ліцензіатів, які можуть торгувати через такі мобільні пункти.
Постанову оприлюднили в серпні 2023 року, відтоді діяльність мобільних аптек стала можливою в Україні. Пізніше, за словами КП “Фармація” Валентини Ніколенко, Міністерство охорони здоров’я публікувало додаткові накази, і до кінця року нормативну базу із запровадження пересувних аптек врегулювали.
“Ми зрозуміли, що в Черкаській області є така проблема – лише 14 відсотків сіл покриті стаціонарними аптеками. Тому наше завдання – забезпечити лікарськими засобами населення, яке потребує цієї послуги. Питання було непросте, воно мало бути економічно прораховане”, – розповідає Валентина Ніколенко.
Керівниця комунального підприємства каже, що цей проєкт–- не про бізнес, він не є прибутковим. Для колективу “Фармації” взяти на себе соціальну ініціативу – це громадянська позиція.
Щоб впровадити мобільний аптечний пункт, треба мати ліцензію на нього. Цей документ видає Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Без нього робота будь-якого аптечного пункту неможлива.
“Фармація” має багато ліцензій: на підприємство і на кожний структурний підрозділ: стаціонарні аптеки та вже їхні підрозділи – мобільні аптечні пункти. Ми міркували, планували, переоблаштовували. Робили все своїми силами. Зрештою, обладнали аптечний пункт за всіма нормами. Його перевірили й видали нам ліцензію. Ми досвідчені, тому проліцензіювалися за перший раз”, – пояснює Валентина Ніколенко.
Черкаська область не була першою, де запрацювали мобільні аптечні пункти, але, як каже пані Валентина, готова була першою. Черкащина поступилися “Аптеці 911”, яка в січні 2024 року виїхала вперше на прифронтові території на Харківщині. Перший виїзд мобільної аптеки на Черкащині відбувся у лютому, а ще за місяць на маршрутах працювали вже дві автівки.
На Черкащині працюють два мобільні аптечні пункти, які забезпечують ліками жителів віддалених сіл. Лише з Черкас до Умані близько трьох годин руху, а до сіл – ще далі. Тож одне авто закріплене за черкаською аптекою, інше – за уманською. Перше охоплює радіус навколо Черкас, друге працює навколо Умані.
“Спочатку об’їхали всі громади, подивилися на активність голів громад і старост сіл. Ми приїжджаємо, але до цього треба сповістити людей, зібрати їх. Це немала робота, яка лежить на органах місцевого самоврядування. Де працює активно громадськість, там і потреба є. Ще такий фактор, що чим ближче до міста, активніший трафік із села, тим менша потреба отримати ліки”, – каже Валентина Ніколенко.
За роботу мобільних пунктів відповідають керівники стаціонарних аптек, за якими вони закріплені. Завідувачі стежать за наповненням пересувних пунктів ліками, відпуском медикаментів, формують маршрути, яких у черкаському округу нині 11, вирішують ті питання, які виникають під час роботи машин. Фармація використала свої ГАЗелі.
Із Черкас у села мобільна аптека виїжджає чотири рази на тиждень, на відміну від Кіровоградщини, де поки працює лише один автомобіль із щотижневими маршрутами.
Однак на Черкащині графік прибуття в різні населені пункти – різний. До когось авто приїжджає двічі в місяць, до інших – раз на три тижні. Про графік голови громад дізнаються орієнтовно за сім днів до приїзду. Так вони мають час, аби сповістити місцевих, а ті – повідомити аптеки про актуальні замовлення. Контакт із відповідальними у селах тримає керівниця аптеки.
“Спочатку маршрутів було багато. Є села, в які ми приїжджали раз, потім другий – контрольно. Якщо там ніхто не приходив до мобільного пункту, населений пункт викреслювали з переліку. Якби люди в селі мали велике бажання, ми б туди заїхали”, – пояснює керівниця “Фармації”.
В автівці, крім водія, – зазвичай ще два фармацевти. Так швидше відпускати ліки: один за касовим апаратом, інший віддає замовлення. На автомобіль із ліками можуть чекати 20-30 жителів села.
У Вознесенській громаді на Золотоніщині стаціонарну аптеку зачинили настільки давно, що й місцеві не пам’ятають, коли саме. Чи вдасться відкрити нову – поки невідомо. Отримати ліки у фельдшерському пункті нині теж немає можливості. Тому медикаменти в чотири села громади привозить мобільна аптека. Ще один населений пункт такої потреби поки не має.
“На одній із нарад староста округу розповів, що побачив оголошення, як до сусідньої Зорівської громади приїздить мобільна аптека. На візитці отримала їхній контакт, зателефонувала, розповіла про громаду, скільки в нас населених пунктів. Спершу вони приїхали, подивилися, з якого села зручніше починати. Наступного разу приїхали з ліками”, – розповідає заступниця сільського голови Любов Новак.
Пізніше самі пропонували, як зробити графік більш комфортним: наприклад, приїздити в базарні дні або зупинятися ближче до будинків, де живуть люди літнього віку.
“У селі вже була визначена зупинка для мобільної аптеки біля будинку культури, але надійшло звернення від жителів додати ще одну. В аптеці відреагували на запит. Тепер автомобіль зупиняється за графіком і біля багатоквартирного будинку, де проживають пенсіонери. Мобільна аптека – це супер варіант для малих населених пунктів, де взагалі немає можливості відкрити аптеку”, – каже Любов Новак.
Інформацію про графік приїздів пані Любов публікує на сторінці громади у фейсбуці, додатково повідомляють фельдшерки або передають з уст в уста. Також можна зателефонувати у сільраду, щоб уточнити час.
“Ще до того, як почали працювати мобільні аптеки, в людей був острах щодо завищених цін. Були такі чутки. Нині ж скарг немає. Також люди переймалися, що не зможуть розрахуватися за ліки без готівки. Пенсії зараз на картках, треба їхати в місто знімати гроші. Проте мобільні аптечні пункти мають термінали”, – пригадує Любов Новак.
Проєкт мобільної аптеки на Черкащині обміркували зі старту, тому все працює практично без змін півтора року, запевняє керівниця Фармації Валентина Ніколенко.
За час своєї роботи вони проєкт зіштовхнувся з сімома недоліками, більшість з них описують і на Кіровоградщині:
“Щотижня ми долаємо чималий шлях від села до села. До людей приїздить фахівець, який має повну вищу медичну освіту, водій. Ми повинні знати, що цей проєкт потрібний людям. Не уряду, а людям. Коли ми приїжджаємо і нас чекають не три людини, значить туди треба їхати і працювати. Якщо люди хочуть, щоб послуга діяла, вони мають бути активнішими”, – додає Валентина Ніколенко.
Читайте також: Ціни в аптеках перевірили у Кропивницькому і області – які порушення виявили
Останні новини
