Експерток багато, героїні лишаються у меншості. Гендерне дослідження топових медіа Кіровоградщини

У новинах топових онлайн-видань Кіровоградщини зафіксований відчутний дисбаланс між героями і героїнями  - у новинах суттєва перевага на боці чоловіків. Натомість більшість експертних коментарів у кропивницьких онлайн-медіа  - у жінок-експерток. Крім того, в новинах немає сексизму та дискримінації. Такими є результати гендерного моніторингу, проведеного регіональним представником Інституту масової інформації у лютому. Цьогоріч до вибірки потрапили видання “Гречка”, “Перша електронна газета”, “Без купюр”, “CBN” та “Dozor”. Починаючи з 2 лютого на кожному зі згаданих сайтів ми промоніторили по 50 новин. До уваги не брали аналітику, розслідування, інтерв’ю, анонси. У кожній новині фіксували наявність героїв/героїнь, експертів/експерток, а також згадки про військовослужбовиць, що стали героїнями чи фахово коментували якісь теми.

Експерток більшає, героїнь стає все менше

Одразу варто звернути увагу на суттєвий дисбаланс між кількістю героїв і героїнь. Кількість героїв-чоловіків лишаєть стабільно високою - 83% проти 17% героїнь жінок. Причина цьому - чимало матеріалів новин про військові втрати регіону. 

Новина про загибель на фронті військовослужбовців, скрин з сайту видання “Гречка”

Лише в двох тематиках кількість героїнь переважала - кримінал і надзвичайні події (67%) так культура (71%). Однак якщо у кримінальній хроніці конкретизованих персоналій загалом було мало - 2  героїні та 1 герой, то про культурні події писали дійсно багато. Різноманітні концерти, виставки, артпроєкти  у переважній більшості мали саме найбільше згадок про жінок.

Новина про антисуржикові відеоролики, скрин з сайту “Перша електронна газета”

Для прикладу, новина про створення просвітницьких, мотиваційних відеороликів на підтримку української мови «Українська легко». Практично усі дійові особи цієї новини - героїні. Тут і режисерка Катерина Мурована, і голова ГО “Баба Єлька” Інна Тільнова,  і начальниця управління культури Кропивницької міської ради Анна Пруссова.

Зовсім не було героїнь у темах війни, спорту, медицини і соціальних питань. В останніх двох темах чоловіки-герої такої були відсутні. 

Попри розрив у кількості героїв та героїнь, майже 5 до 1, зауважимо, цей розподіл є доволі сталим для Кіровоградщини останніх років. Практично ідентичні цифри ми бачили під час аналогічного моніторингу, який проводило ІМІ у 2024 та 2025 роках.  Тоді новин з героїнями було 17,5% та 17,9% проти показника у 17,4% цьогоріч.

Експерток в новинних матеріалах лишається чимало. Наразі цей показник складає 66%. В 2024-му експертки були присутні в 55% новин, а минулоріч у 68% досліджених матеріалів. 

У видань “CBN” та “Гречка” відсоток експерток найближча до ідеального балансу - 60%. “Перша електронна газета” демонструє результат у 64%, “Без купюр” - 71%, “Dozor” - 78%. 

Найбільше експертки коментували теми культури, економіки, соціальних наслідків війни та надзвичайних ситуацій.  В новинах на згадану тематику експертки ще й суттєво переважали кількість експертів: культура - 62,5% до 37,5%, економіка - 83,3% до 16,7%, воєнна соціалка - 75% до 25%, надзвичайні ситуації - 71,4% до 28,6%.

Для  прикладу, в новині “Аграрії Кіровоградщини можуть отримати компенсацію за будівництво овочесховищ” ситуацію коментує директорка департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА Валерія Фурманова. Щодо резонансної події - “В Олександрії розслідують загибель 5-річного хлопчика, який випав з вікна”, з медійниками комунікувала речниця Кіровоградської обласної прокуратури Яна Шасс. А тему будівництва для матеріалу “Будують із нуля: чи завершать цьогоріч протирадіаційні укриття у двох ліцеях Кіровоградщини” прокоментували медійникам очільниця відділу освіти Помічнянської міськради Ніна Семашко та начальниця відділу освіти, молоді та спорту Знам’янської міськради Людмила Клименко

новина про будівництво протирадіаційних укриттів, скрин з сайту “Гречка”

Політику та медицину експерти та експертки коментували порівну, а тема війни стала єдиною де чоловічої експертизи в новинах виявилось більше. Якщо точніше, це був один матеріал з експертом-чоловіком.

Варто зауважити й відсутність в новинах героїнь та експерток військовослужбовиць. Хоча таку картину цьогоріч можна побачити у переважній більшості регіонів країни.

Мінімум людей у новинах

Варто звернути увагу на ще один показник цього моніторингу. Схоже, телеграм-канали, які здобули особливу популярність під час повномасштабної війни, таки змінили підходи загальні підходи до подачі новинних матеріалів. Людей в новинах популярних видань регіону стає все менше. А подача інформації зосереджується на фактах і подіях, без прив’язки до дійових осіб. 

Подібний формат характерний саме для телеграм-каналів, які звикли продукувати свої повідомлення десятками на годину, не надто переймаючись розширенням первинних даних і піклуючись лише про швидкість публікації. Та, схоже, онлайн-портали беруть на озброєння цю тактику. Принаймні, на це вказує статистика. Від загального числа новин, що потрапили до моніторингу в 79%  новин, або 174 публікації, людей не виявилось. Два роки тому показник був дещо меншим - 69,2% (173 новини). Минулоріч матеріалів без людей було менше половини - 48,4% (121 новина).  

Цього року за даними показником чотири з п’яти редакцій продемонстрували близькі результати. По 39 новин без  з 50 промоніторених у “CBN” і “Dozor”, 38 у “Першої електронної газети”  і 36 у “Без купюр”. 

Редакторка видання “CBN” Мирослава Липа в коментарі регіональному представникові ІМІ зауважує - унікальних причин подібних результатів немає. Це не політика видання чи спроба написати чимбільш матеріалів. Основна причина - відсутність достатньої кількості журналістів та, як наслідок, рерайт великої кількості новин з відкритих джерел. Їх же в подальшому простіше адаптувати для перепублікації з основного сайту видання на офіційний ТГ-канал. Єдине видання, у якого людиноцентричність в новинах переважала, - “Гречка”, із показником у 22 новини без людей з 50 промоніторених. 

“Унікальність новин була пріоритетом у стратегії роботи “Гречки” у 2025 році і залишається нині”, - коментує показники власної команди головна редакторка “Гречки” Анастасія Дзюбак. “Додати коментар живого експерта до офіційного прес-релізу, де це можливо, аби дати більше контексту чи деталей читачу - серед обовʼязків журналістів. Це правило. Також, де є змога, ми намагаємось дотримуватись гендерного балансу спікерів та спікерок”. 

Варто при цьому зауважити, відсутність конкретизованих людей в новинному форматі місцеві видання компенсують саме унікальним контентом, створеним для власної цільової аудиторії. На таку публіцистику та аналітику зачасту витрачається значно більше часу, однак й інформативність суттєво вища. 

Новини без сексизму та дискримінацій

Приємною традицією, яку популярні медіа Кіровоградщини продовжують вже не перший рік, є відсутність сексизму в новинах. Проведений моніторинг не зафіксував використання гендерної дискримінації, ейджизму, бодішеймінгу, об’єктивації та побутового сексизму. Не використовували медіа й лексику анонімних телеграм-каналів - “ухилянти”, “бусифікація” та подібного. Відсутність подібної виразів в матеріалах, які щоденно читають тисячі жителів області, вельми хороший результат та показник якісної підготовки кадрів. Тих самих кадів, яких наразі суттєво не вистачає в регіоні. 

Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області