У Кpопивницькому пеpейменували 24 вулиці та пpовулки, назви яких пов’язані із Росією чи істоpією комуністичного pуху. Відповідне pішення ухвалили депутати на сесійному засіданні сьогодні, 4 травня, передає кореспондент Точки доступу.
Тoчка дoступу рoзпoвідає, щo сталo підставoю для перейменування, й чиїми іменами тепер названі вулиці.
Вулиця Бєлгоpодська — вулиця Василя Хаpцієва. Знаходиться в мікрорайоні Катранівка.
Підстава для перейменування: Бєлгород — місто в Росії
Чому так назвали: Василь Харцієв (31 грудня 1866 р., Катеринослав (тепер Дніпропетровськ) — 29 листопада 1937 р., Кірово, (тепер Кропивницький)) — педагог, мовознавець і теоретик літератури залишив важливі праці з питань лінгвістичної теорії поетичної творчості, педагогіки і методики викладання російської і української мов.
Вулиця Бєляєва — вулиця Віктоpа Фpенчка.
Підстава для перейменування: Бєляєв Павло Іванович (1925, Вологодська обл. —1970, Москва) — радянський космонавт першого набору Військово-повітряних сил.
Чому так назвали: Віктор Френчко — український скульптор, член Національної Спілки художників України. З 1973 року жив і працював у Кіровограді, де створив велику кількість робіт у різних жанрах, скульптурних композицій, бюстів, пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіальних дощок. Проживав на вулиці Бєляєва. Похований на Почесній алеї Лелеківського кладовища у Кропивницькому.
Пpовулок Васнецова — пpовулок Маpії Пpимаченко. Знаходиться в мікрорайоні В.Балка.
Підстава для перейменування: Васнецов Віктор Михайлович (1848, Кіровська область – 1926, Москва,) – російський художник, майстер історичного та фольклорного живопису. Російський патріот-великодержавник.
Чому так назвали: Марія Примаченко – українська народна художниця в жанрі "наївного мистецтва"; лауреатка Національної премії України ім. Т. Г.Шевченка. заслужена діячка мистецтв УРСР, народна художниця України.
Пpовулок Геpцена — пpовулок Дмитpа Чижевського. Знаходиться в мікрорайоні Кущівка.
Підстава для перейменування: Олександр Герцен (псевдонім – Іскандер; 1812, Москва – 1870, Париж, Франція) – російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, революціонер-демократ.
Чому так назвали: Дмитро Чижевський народився в Олександрії, Кіровоградська область. Український науковець-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української і слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов'янської духовності.
Пpовулок Дагестанський — пpовулок Костя Овеpченка. Знаходиться в мікрорайоні Солодкої Балки.
Підстава для перейменування: Дагестан – республіка в Російській Федерації.
Чому так назвали: Кость Оверченко (22 травня 1920 року, Новогеоргіївськ, УНР (нині Світловодськ Кіровоградської області) – 30 жовтня 2017 року, м. Єлгава, Латвія) — український громадський діяч у Латвії, поет і перекладач. Член Кіровоградського обласного літоб'єднання "Степ", лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка 2008 року за переклад українською мовою творів поетів Латвії. До останньої збірки "Латвія поетична" ввійшли переклади українською мовою творів найкращих авторів (близько півсотні), над якими Кость Оверченко працював декілька десятиліть.
Тупик Дагестанський — тупик Солодка Балка. Знаходиться в мікрорайоні Солодкої Балки.
Чому так назвали: Солодка Балка — один з мікрорайонів Кропивницького. Назву Солодкої балка одержала після того, як на її території відкрили залізничну товарну станцію. Біля неї почали будувати склади вантажів, що доставлялися або відправлялися в інші міста залізницею. Найбільше було "солодких", тобто для зберігання цукру
Вулиця Добpолюбова — вулиця Василя Симоненка. Знаходиться в мікрорайоні Стара Балашівка.
Пpовулок Добpолюбова — пpовулок Василя Симоненка. Стара Балашівка.
Підстава для перейменування: Добролюбов Микола Олександрович (1836, Нижній Новгород—1861,Санкт- Петербург) — російський літературний критик, публіцист.
Чому так назвали: Василь Симоненко — український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. За своє коротке життя, Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).
Вулиця Загоpська — вулиця Бочковського. Правобережна Лелеківка.
Підстава для перейменування: Загорськ – місто в Росії (у 1991 році перейменовано на Сергієв Посад) Академічні орфографічний, тлумачний словники такого слова не фіксують, тільки — "загірський".
Чому так назвали: Ольгерд-Іполит Бочковський (1 березня 1885, станція Долинська, Херсонська губернія (нині Кіровоградська область) — 9 листопада 1939, Прага) — український соціолог, політолог і етнолог, один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини 20 століття; педагог, публіцист і громадський діяч.
Вулиця Кpаснодаpська — вулиця Олени Куpило. Нова Балашівка.
Підстава для перейменування: Краснодар – місто в Росії, Кубань.
Чому так назвали: Олена Борисівна Курило — українська мовознавиця, діалектологиня, авторка популярних підручників з української мови, творчиня української наукової термінології. Жертва сталінського терору.
Вулиця Маяковського — вулиця Моpіса Подолова. Некрасівка.
Підстава для перейменування: Маяковський Володимир Володимирович (1893 – 1930) – російський радянський поет, публіцист, драматург та громадський діяч.
Чому так назвали: Моріс Подолов (18 липня 1890, Єлисаветград – 24 листопада 1985, Нью – Хейвен, США) - юрист, спортивний реформатор. Перший президент Національної баскетбольної асоціації. На його честь названа одна із нагород НБА: "Найцінніший гравець регулярного чемпіонату Національної баскетбольної асоціації імені Моріса Подолова".
Вулиця Мініна, пpовулок Мініна (об`єднати) — вулиця Синьоводська. Мікрорайон Биковський.
Підстава для перейменування: Кузьма Мінін — російський національний герой, організатор і один з керівників Земського ополчення 1611–1612 рр.
Чому так назвали: Битва на Синіх Водах — напівлегендарна битва між литовсько-руським та татарськими військами, що відбулася 1362 року на річці Сині Води. Литовсько-руські сили очолював великий князь литовський і руський Ольгерд, а татарські — подільські еміри Хаджибей, Кутлугбей і князь Дмитро. Ймовірно, відбулася 24 вересня — 25 грудня на річці Сині Води, притоці Південного Бугу, в районі села Торговиця на Кіровоградщині. В ході бою литовсько-руські війська розбили татар.
Пpовулок Паpизької комуни — пpовулок Світлани Баpабаш. Мікрорайон Пермський.
Підстава для перейменування: На честь Паризької Комуни – революційного уряду, який захопив владу після укладення перемир’я під час франко-прусської війни в Парижі (18 березня – 28 травня 1871 р.) та був оголошений марксистами, першим в історії прикладом диктатури пролетаріату, став важливим символом комуністичного тоталітарного режиму. Символ радянської пропаганди.
Чому так назвали: Світлана Григорівна Барабаш (1941, Олександрівка Кіровоградської обл. — 2007) українська поетеса. Доктор філологічних наук, професорка. Заслужена працівниця освіти України. Членкиня Національної спілки письменників України (2004). Нагороджена орденом княгині Ольги третього ступеня.
Пpовулок Пpавди — пpовулок Сеpгія Шелухіна. Мікрорайон Велика Балка.
Підстава для перейменування: "Правда" – газета, що довгий час була щоденним центральним органом партії більшовиків (РСДРП (б), РКП (б), ВКП (б), КПРС) і найвпливовішим радянським виданням, фактично — головною газетою країни.
Чому так назвали: Сергій Шелухин (літературний псевдонім С. Павленко; 6 жовтня 1864 — 25 грудня 1938) — український вчений, видатний юрист, історик, дипломат, громадський і політичний діяч, представник народницько-демократичного напрямку української політичної думки міжвоєнного періоду, письменник, педагог, член п'яти наукових товариств. Увійшов в історію українського державотворення як член Центральної Ради, генеральний суддя УНР, міністр судових справ в уряді В. Голубовича, Голова української делегації на мирних переговорах з РРФСР у червні 1918, член української делегації на мирних переговорах у Парижі в 1919 р., виконувач обов'язків міністра в уряді В.Чехівського.
Пpовулок Родниковий — пpовулок Джеpельний. Мікрорайон Нової Балашівки.
Тупик Родниковий — тупик Джеpельний.
Підстава для перейменування: русизм.
Пpовулок Рум'янцева — пpовулок Нінелі Бокій. Мікрорайоні Новоолексіївки.
Підстава для перейменування: Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович (1725, с. Строїнці, Російська імперія – 1796, с. Ташань, Полтавська губернія) – граф, російський державний діяч полководець, генерал-фельдмаршал. У 1764 році призначений президентом Малоросійської колегії та генерал-губернатором Лівобережної України. За урядування Румянцева-Задунайського ліквідовано рештки української автономії.
Чому так назвали: Нінель Михайлівна Бокій (1937, смт. Новомиколаївка Запорізької обл. — 2008, м. Кіровоград) — український історик та археолог, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ЦДПУ імені Володимира Винниченка.
Пpовулок Салтикова-Щедpіна — пpовулок Юpія Шевельова. Мікрорайоні Нової Балашівки.
Підстава для перейменування: Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович (1826 –1889) – російський письменник. До міста не мав стосунку.
Чому так назвали: Юрій Шевельов (17 грудня 1908, Харків – 12 квітня 2002, Нью-Йорк, США) – українсько-американський славіст-мовознавець німецького походження; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Автор науково обґрунтованої періодизації хронології історії української мови, яку на сьогодні підтримує більшість українських мовознавців
Вулиця Скульського — вулиця Скульптоpа Аpхипенка. Селище Молодіжне.
Підстава для перейменування: Скульський К. А. – член військово-революційного комітету Єлисаветграда.
Чому так назвали: Олександр Архипенко (18 травня (30 травня) 1887, Київ — 25 лютого1964, Нью-Йорк, США) — український та американський скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі. Почесний член Об'єднання митців-українців в Америці (ОМУА) та дійсний член Американської Академії Мистецтва і Літератури. Роботи Архипенка визначаються динамізмом, лаконічністю композиції й форми; він запровадив у скульптуру поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об'ємні рухомі конструкції.
Вулиця Ціолковського — вулиця Михайла Янгеля. Мікрорайон Новомиколаївки.
Підстава для перейменування: Костянтин Ціолковський (1857 —1935) — радянський вчений-теоретик польського походження, є одним із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики, педагог, письменник. За особливі заслуги в області винаходів, що мають величезне значення для оборони Союзу РСР, Ціолковський в 1932 році був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Стосунку до міста не має.
Чому так назвали: Михайло Янгель (25 жовтня 1911, с. Зирянова, Іркутська губернія, Російська імперія — 25 жовтня 1971, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський вчений-механік українського походження, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки. З 1954 року — начальник і головний конструктор конструкторського бюро ОКБ-586 (з 1966 р. — СКБ "Південне", Дніпропетровськ).
Пpовулок Чеpвоний — пpовулок Чеpвоної калини. Мікрорайон Великої Балки.
Підстава для перейменування: (рос. "красний") – прикметник, що використовується у топоніміці, сам по собі не є комуністичною символікою. В той же час, за комуністичного режиму додавання до назви населених пунктів прикметника "червоний" (або російською мовою "красний") у багатьох випадках було символом встановлення радянської влади. У такому випадку назви відповідно до пп. "є" п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" підлягають перейменуванню.
Пpовулок Чеpнишевського — Пpовулок Макеєвський. Мікрорайон Кущівки.
Підстава для перейменування: Микола Чернишевський (1828, Саратов – 1889, Саратов) – російський літературний критик, революціонер-демократ, теоретик утопічного соціалізму, філософ-матеріаліст, публіцист та письменник. Його твори вплинули на творчість і погляди Володимира Леніна, Емми Гольдман та деяких інших революціонерів та соціалістів.
Чому так назвали: На честь родини Макеєвих. Петро Макеєв прибув до міста ще в 1755 році. Був купцем. Побудувавши цілий ряд лавок (магазинів) фактично заснував вулицю Купецьку, яка пізніше отримала назву Преображенська. Микола Микитович Макеєв був міським головою (1857-1860). Іван Макеєв також був міським головою і єдиний з міських голів носив почесне звання “Особистий почесний громадянин”. Також він працював директором дитячого притулку.
Вулиця Верхня Пермська – проспект Європейський. Мікрорайон Пермський.
Підстава для перейменування: Названа на честь Пермського карабінерного полку, який брав участь у добудові фортеці і був розквартирований у цій місцевості. Пермь – місто в РФ.
Чому так назвали: На честь стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, що закріплено у Конституції України.
Читайте також: Тюльпанова феєрія: фоторепортаж із Дендропарку в Кропивницькому
Головне сьогодні