Вчoра, 9 лютoгo, депутати Кpoпивницькoї міськoї pади пoгoдили рішення пpo пеpейменування ще 35 міських вулиць та пpoвулків.

Тoчка дoступу рoзпoвідає, щo сталo підставoю для перейменування, й чиїми іменами тепер названі вулиці.

Прoв. Архангельський – прoв. Степана Чарнецькoгo. Провулок знаходиться в мікрорайоні Лелеківка.

Підстава для перейменування: Архангельськ – місто в Росії

Чому так назвали: Степан Чарнецький – український поет, перекладач, журналіст, фейлетоніст, театрально-музичний критик, актор, режисер, громадський діяч. Член Спілки письменників України. Автор другого, неофіційного гімну українців "Ой у лузі червона калина...".

Вул. Брянська – вул. Кoрoля Данила. Знаходиться в мікрорайоні Стара Балашівка.

Підстава для перейменування: Брянськ – місто в Росії

Вул. Васнецoва – вул. Марії Примаченкo. Знаходиться в мікрорайоні В.Балка, в районі вул. Полтавської.

Підстава для перейменування: Васнецов Віктор Михайлович (1848, Кіровська область – 1926, Москва,) – російський художник, майстер історичного та фольклорного живопису. Російський патріот-великодержавник. 

Чому так назвали: Марія Примаченко – українська народна художниця в жанрі "наївного мистецтва"; лауреатка Національної премії України ім. Т. Г.Шевченка. заслужена діячка мистецтв УРСР, народна художниця України.

Прoв. Виставoчний – прoв. Виставкoвий. Знаходиться в мікрорайоні Н.Балашівка

Підстава для перейменування:  Русизм (росіянізм). Є словом-покручем на думку проф. І. Вихованця та проф. О.Пономарева.  За даними найповнішого корпусу української мови ГРАК, "виставковий" більше ніж утричі частотніше від "виставочний".

Вул. Вoлгoградська – вул. Василя Бикoва. Знаходиться в мікрорайоні лівобережної Лелеківки.

Підстава для перейменування: Волгоград – місто в Росії.

Оновлено: Від початку створення публікації на сайті міської ради було вказано місто Вологда підставою для перейменування. Через 2 дні його змінили на Волгоград. Точка доступу внесла цю зміну в публікацію.

Чому так назвали: Василь Володимирович Биков — білоруський письменник, автор романів, повістей та оповідань, переважно про Другу світову війну. Брав участь у січневих боях 1944 року під Кіровоградом. Про воєнну зиму під Кіровоградом, про свій батальйон, оточений німцями в холодному кукурудзяному полі біля Северинки, про невидиму окові моральну "лінію фронту", що жорстоко розділяє людей, які воюють начебто по один бік, він написав у повісті "Мертвим не болить".
Вулиця Василя Бикова знаходиться в тій частині міста, де він воював.

Вул. 8 Березня – вул. Наталії Кoбринськoї. Знаходиться в мікрорайоні Некрасівка.

Підстава для перейменування: 8-е Березня – Міжнародний жіночий день. Ідея Міжнародного жіночого дня запропонована Кларою Цеткін (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій Соціалістичним Інтернаціоналом у Копенгагені 26 і 27 серпня 1910 року. Святкування набуло поширення в основному в СРСР та соціалістичних країнах.

Чому так назвали: Наталія Кобринська – українська письменниця, засновниця організованого фемінізму в Україні. Створила першу феміністичну організацію, видала перший альманах на теми рівности ("Перший вінок", 1887). Особливо обстоювала жіночу освіту та періодику.

Вул. Герцена – вул. Дмитра Чижевськoгo. Знаходиться в мікрорайоні Кущівка.

Підстава для перейменування: Олександр Герцен (псевдонім – Іскандер; 1812, Москва – 1870, Париж, Франція) – російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, революціонер-демократ. Не мав стосунку до міста.

Чому так назвали: Дмитро Чижевський народився в Олександрії, Кіровоградська область. Український науковець-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української і слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов'янської духовності.

Прoв. Гризoдубoвoї – прoв. Сoлoмії Крушельницькoї. Знаходиться в мікрорайоні Пермський.

Підстава для перейменування: Валентина Гризодубова (1909, Харків, – 1993, Москва) – радянська льотчиця, учасниця рекордного перельоту з Москви на Далекий Схід у 1938 році. До міста стосунку немає.

Чому так назвали: Соломія Крушельницька (1872, с.Білявинці Тернопільської обл. – 1952, м. Львів) – українська оперна співачка, педагогиня. За життя Соломію Крушельницьку визнали найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання "Вагнерівська примадонна" XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Вул. Гуляницькoгo – вул. Василя Стефаника. Знаходиться в с. Молодіжне

Підстава для перейменування: Трифон Гуляницький (1875 – 1959) – більшовицький діяч, член ВУЦВК, був головою виконкому міської ради робітничих і селянських депутатів у Кіровограді. Почесний громадянин міста.

Чому так назвали: Василь Стефаник (1871, Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) – 1936) – український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик. Посол (депутат) Австрійського парламенту від Королівства Галичини та Володимирії.

Вул. Дагестанська – вул. Кoстя Oверченка. Знаходиться в мікрорайоні Солодкої Балки.

Підстава для перейменування: Дагестан – республіка в Російській Федерації.

Чому так назвали: Кость Оверченко (22 травня 1920 року, Новогеоргіївськ, УНР (нині Світловодськ Кіровоградської області) – 30 жовтня 2017 року, м. Єлгава, Латвія) — український громадський діяч у Латвії, поет і перекладач. Член Кіровоградського обласного літоб'єднання "Степ", лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка 2008 року за переклад українською мовою творів поетів Латвії. До останньої збірки "Латвія поетична" ввійшли переклади українською мовою творів найкращих авторів (близько півсотні), над якими Кость Оверченко працював декілька десятиліть.

Пров. Декабристів – пров. Андрія Ліпатова. Знаходиться в центральній частині міста.

Підстава для перейменування: Декабристи – перші дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 року за допомогою зброї прагнули встановити в Російській імперії конституційний лад. Декабристський рух не був національно-визвольним, а лише спрямованим на зміну державного устрою в Російській імперії.

Чому так назвали: Андрій Ліпатов (29 травня 1960, Коломна – 13 січня 2010, Кіровоград) – український художник. З 1966 року жив у Кіровограді. З 1993 року повністю присвятив себе живопису. В 1998 році був прийнятий в Спілку майстрів народного мистецтва України. Митець не мав художньої освіти, тому відносив себе до наївних художників. Ним створено незабутні образи рідного міста, його жителів, казкові сюжети та величезна кількість оптимістичних, веселих, іронічних та ліричних картин. Роботи художника знаходяться в приватних колекціях США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Японії, Аргентині, Словаччині, в музеях та галереях України.

Пров. Кабардинський – пров. Харитини Пекарчук. Знаходиться в мікрорайоні Солодкої Балки.

Підстава для перейменування: Кабарда – країна на Північному Кавказі, складова Черкесії. Історичний регіон у Росії. З 1991 року – у складі Кабардино-Балкарської республіки Російської Федерації.

Чому так назвали: Харитина Пекарчук – громадська та військова діячка, хорунжа Армії УНР. Перша жінка, яка отримала українську державну нагороду в ХХ ст. У добу Української Держави Тіна Книшенко працювала в Єлисаветграді (сучасний Кропивницький) друкаркою в повітовій комендатурі та Союзі кооперативів. 

Вул. Каляєва – вул. Віктора Близнеця. Знаходиться в мікрорайоні Кущівка.

Підстава для перейменування: Іван Каляєв (1877, Варшава – 1905, Шлісельбурзька фортеця) – російський революціонер, соціаліст-революціонер, терорист, есер, поет.

Чому так назвали: Віктор Близнець (10 квітня 1933, Володимирівка, Компаніївського району Кіровоградської області – 2 квітня 1981, Київ) – український письменник-прозаїк. Видав низку популярних дитячих творів – від казок, оповідей до повістей, серед яких "Звук павутинки", "Женя і Синько" і "Земля світлячків". 1988 року Віктору Близнецю посмертно було присвоєно звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки, а 2003 року Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого започатковано Літературну премію "Звук павутинки" імені Віктора Близнеця.

Вул. Комарова – вул. Любомира Гузара. Знаходиться в мікрорайоні Новоолексіївка.

Підстава для перейменування: Володимир Комаров (1927, Москва –1967) – льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1964, 1967). Загинув під час посадки космічного корабля "Союз-1". До міста стосунку немає.

Чому так назвали: Любомир Гузар (1933, Львів, Польська Республіка – 2017, Київ) – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001 – 2011). Священник, єпископ, кардинал Католицької церкви. Верховний архієпископ Львівський, Києво-Галицький, архієпископ-емерит (з 2011).

Вул. Краснодонська – вул. Гончарська. Знаходиться в мікрорайоні Завадівка.

Підстава для перейменування: місто Краснодон (Луганська обл.) у 2016 році було повернуто історичну назву – Сорокине.

Чому так назвали: На честь слободи Гончарської, що знаходилася приблизно на території сучасного села Неопалимівка і була спалена татарами під проводом хана Гирея у 1769 року. Жертовність захисників слободи Гончарської дозволила врятувати навколишні села.

Вул. Леваневського – вул. Левка Мацієвича. Знаходиться в районі Новомиколаївки.

Підстава для перейменування: Сигізмунд Леваневський (1902 –1937) – льотчик, Герой Радянського Союзу. Народився в Санкт-Петербурзі. Загинув під час перельоту Москва – Архангельськ – острів Рудольфа – Північний полюс – Фербенкс (шт. Аляска, США). До міста стосунку не мав.

Чому так назвали: Лев Мацієвич (1877, селище Олександрівка, Чигиринський повіт, Київська губернія – 1910, Санкт-Петербург) – корабельний інженер Російської імперії та перший авіатор українського походження, суднобудівник, автор проєктів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, український громадський і політичний діяч. Один із засновників Революційної української партії (РУП).

Вул. Лермонтова – вул. Георгія Лангемака. Знаходиться в районі Некрасівки.

Підстава для перейменування: Михайло Лермонтов – російський поет, прозаїк, драмаург.

Чому так назвали: Георгій Лангемак – український учений. Навчався в 1907-1916 роках у чоловічій гімназії у Єлисаветграді. Стояв біля витоків світової космонавтики. Головне відкриття – реактивні снаряди РС-83 і РС-132, які лягли в основу боєприпасу реактивної системи залпового вогню.

Вул. Ломоносова – вул. Леоніда Фільштейна. Знаходиться в районі Нової Балашівки.

Підстава для перейменування: Михайло Ломоносов (1711, село Денисовка, біля м.Холмогори, Архангелогородська губернія, Московське царство –1765) – російський учений-натураліст, геохімік, поет, перший російський академічно освічений вчений. Природодослідник Михайло Ломоносов здійснив багато відкриттів. Михайло Ломоносов деякий час навчався в Україні у Києво-Могилянській академії.

Чому так назвали: Леонід Фільштейн (10 червня 1926, селище Устинівка, Кіровоградська область – 19 серпня 2018, м. Кропивницький) – доктор економічних наук, професор Кіровоградського національного технічного університету. Почесний громадянин міста, член Академії економічних наук України, Відмінник освіти України, Заслужений працівник народної освіти України, доктор економічних наук, професор кафедри "Економіка, менеджмент та комерційна діяльність" ЦНТУ. Почесний громадянин Кропивницького.

Вул. Овражна – вул. Катерини Білокур. Знаходиться в мікрорайоні Кущівка. 

Підстава для перейменування: Овражна  – русизм.

Підстава для перейменування: Катерина Білокур – українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису. 

Вул. Олега Кошового – вул. Василя Сліпака. Знаходиться в мікрорайоні Некрасівка.

Підстава для перейменування: Олег Кошовий (1926, м. Прилуки  – 1943, м.Ровеньки)  – один з учасників підпільної організації "Молода гвардія", що існувала в місті Краснодон (нині Сорокине) Луганської області під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу

Чому так назвали: Василь Сліпак – всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності та бойових дій на сході України. Позивний "Міф". Загинув у бою від кулі снайпера. Кавалер ордена "За мужність" І ст., Герой України.

Вул. Олександра Матросова – вул. Чорних запорожців. Знаходиться в районі Великої Балки.

Підстава для перейменування: Олександр Матросов (1924 – 1943) – рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. В бою за с. Чернушки (нині село Псковської області, РФ) закрив амбразуру дзота, чим забезпечив успіх наступаючому підрозділові. Діяльність не пов'язана безпосередньо з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.

Чому так назвали: "Чорні запорожці" або "чорношличники"; повна назва – кінний дивізіон 2-го Запорізького полку (згодом 1-й полк Чорних запорожців) – військове формування кавалерії армії Української Народної Республіки, що існувало в 1918 –1920 роках. Зараз їх ім'я носить 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців.

Вул. Панфьорова – вул. Леоніда Бикова. Знаходиться в районі Масляниківки.

Підстава для перейменування: Федір Панфьоров (1896 - 1960) – радянський письменник. Депутат Верховної Ради СРСР 2 – 5 скликань з 1946 року. Лауреат двох Сталінських премій (1948,1949). Писав у стилі соцреалізму. 

Чому так назвали: Леонід Биков  – український актор, сценарист та режисер.

Вул. Паризької комуни – вул. Світлани Барабаш. Розташована у мікрорайоні Пермському.

Підстава для перейменування: На честь Паризької Комуни – революційного уряду, який захопив владу після укладення перемир’я під час франко-прусської війни в Парижі (18 березня – 28 травня 1871 р.) та був оголошений марксистами, першим в історії прикладом диктатури пролетаріату, став важливим символом комуністичного тоталітарного режиму. Символ радянської пропаганди.

Чому так назвали: Світлана Барабаш (1941, Олександрівка Кіровоградської обл. – 2007) українська поетеса. Доктор філологічних наук, професор. Заслужений працівник освіти України. Член Національної спілки письменників України (2004). Нагороджена орденом княгині Ольги третього ступеня.

Вул. Родникова – вул. Джерельна. Розташована на мікрорайоні Нова Балашівка.

Підстава для перейменування: “Родникова”  – слово-русизм.

Вул. Рум’янцева – вул. Нінелі Бокій. Знаходиться у мікрорайоні Новоолексіївки.

Підстава для перейменування: Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович (1725, с. Строїнці, Російська імперія  – 1796, с. Ташань, Полтавська губернія)  – граф, російський державний діяч полководець, генерал-фельдмаршал. У 1764 році призначений президентом Малоросійської колегії та генерал-губернатором Лівобережної України. За урядування Румянцева-Задунайського ліквідовано рештки української автономії.

Чому так назвали: Нінель Михайлівна Бокій (1937, смт. Новомиколаївка Запорізької обл. — 2008, м. Кіровоград) — український історик та археолог, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ЦДПУ  імені Володимира Винниченка.

Вул. Салтикова-Щедрина – вул. Юрія Шевельова. Знаходиться у мікрорайоні Нової Балашівки.

Підстава для перейменування: Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович (1826 –1889) – російський письменник. До міста не мав стосунку.

Чому так назвали:  Юрій Шевельов (17 грудня 1908, Харків – 12 квітня 2002, Нью-Йорк, США) – українсько-американський славіст-мовознавець німецького походження; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Автор науково обґрунтованої періодизації хронології історії української мови, яку на сьогодні підтримує більшість українських мовознавців

Вул. Світлогорська – вул. Георгія Нарбута. Знаходиться у мікрорайоні Великої Балки.

Підстава для перейменування: Світлогорськ – місто в Росії.

Чому так назвали: Георгій Іванович Нарбут – український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків. Один із засновників і ректор Української академії мистецтв. 

Пров. Світлогорський – пров. Великобалківський. Знаходиться в мікрорайоні Велика Балка.

Підстава для перейменування: Світлогорськ — місто в Росії.

Чому так назвали: Велика Балка — один із мікрорайонів Кропивницького.

Вул. Соколовська – вул. Соколівська. Знаходиться в мікрорайоні Пермський.

Підстава для перейменування: “Соколовська” є русизмом.

Чому так назвали: виправлено русизм.

Вул. Суворова – вул. Наталії Бракер. Знаходиться в мікрорайоні Олексіївка.

Підстава для перейменування: Олександр Суворов (1729, Москва —1800, Санкт- Петербург) — граф Римницький (1789), князь Італійський (1799), відомий російський полководець. Був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема придушення Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка, а також, у 1778 р. — депортації кримських християн до Російської імперії й 1782—1783 рр. — депортації з Кубані ногайців. Всі ці акції відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду

Чому так назвали: Наталія Аркадіївна Бракер (1854, Єлисаветград — 1933, Зіновьєвськ) — педагогиня, перекладачка, краєзнавиця, меценатка, мемуаристка, авторка праць з питань дошкільного виховання та етики стосунків учителя й учня, засновниця перших дитячих садків у Єлисаветграді. Нині на вулиці Суворова знаходиться дитсадок №1. 

Вул. Ударна – вул. Леоніда Тендюка. Знаходиться в мікрорайоні Нова Балашівка.

Підстава для перейменування: Використана радянська термінологія: ударник — це передовий працівник. 

Чому так назвали: Леонід Михайлович Тендюк (3 березня 1931 — 12 липня 2012) — український поет, прозаїк, мариніст, фантаст. Народився і похований у в селі Володимирівка Кропивницького району Кіровоградської області.  У 1992 році отримав премію імені Лесі Українки за Вибрані твори у двох томах і збірку “Смерть в океані”. У 2008 відзначений премією імені В. Сосюри за поетичні твори.

Вул. Якуба Коласа – вул. Ольги Гліви. Знаходиться в мікрорайоні Масляниківка.

Підстава для перейменування: Якуб Колас (ім'я за паспортом — Кость Міцкевич; 1882 —1956) — білоруський поет, мовознавець, філолог. Народний поет Білорусі (1926), член Союзу письменників СРСР (1934), заслужений діяч науки (1944), депутат Верховної Ради БРСР (1938—1956) і депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань (1946—1956), голова Білоруського республіканського комітету захисту миру. Нагороди з боку комуністичного режиму: Сталінська премія (1946, 1949), п'ять орденів Ульянова-Леніна, орден Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, а також медалі із більшовицькою символікою.

Чому так назвали: Ольга Гліва (16 грудня 1994, Кропивницький, — 3 лютого 2021, Запоріжжя) — українська лікарка-анестезіологиня, кавалерка ордена “За заслуги” III ступеня (2021). Закінчила Кропивницьку школу №33, Кропивницький медичний коледж Є. Й. Мухіна, Запорізький державний медичний університет, а також інтернатуру цього навчального закладу (2020). Працювала в Запорізькій обласній інфекційній лікарні (2020—2021). Загинула під час пожежі в лікарні, до останнього рятувала хворих що перебували на апаратах ШВЛ і не могли вибратися самі.

Вул. Глазунова – вул. Марії Садовської-Барілотті. Знаходиться в селищі Новому.

Підстава для перейменування: Ілля Глазунов (1930, Ленінград — 9 липня 2017, Москва) — радянський та російський живописець та графік-ілюстратор. Один з лідерів націонал-шовіністичного руху в сучасній російській культурі. Вважається, що в радянський час Глазунов був людиною “близькою” до КДБ. Неофіційно вважався художником міністерства закордонних справ СРСР.

Чому так назвали: Марія Садовська-Барілотті (17 квітня 1855, с. Кам'яно-Костувате Миколаївської області).— 27 березня 1891) — співачка-сопрано і драматична акторка, сестра І. Карпенко-Карого, М. Садовського і П. Саксаганського. За 12 років сценічної діяльності виступила майже у всіх жіночих партіях опер “Наталка Полтавка”, “Запорожець за Дунаєм”, “Утоплена”, а також зіграла головні ролі у багатьох драматичних виставах. Увійшла в історію українського театру як одна з перших і найблискучіших виконавиць вокальних партій в операх і оперетах, що ставились на українських сценах у 70-80 роках XIX століття.

Вул. Кулібіна – вул. Академіка Вернадського. Знаходиться в селищі Новому.

Підстава для перейменування: Іван Кулібін (1735, Нижній Новгород — 1818) — російський механік-винахідник. До міста стосунку не мав.

Чому так назвали: Володимир Вернадський (28 лютого (12 березня) 1863, Санкт-Петербург, Російська імперія — 6 січня 1945, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм. Ставлення Вернадського до “українського питання” було суперечливим. З одного боку, він визнавав необхідність розвитку української мови, культури, освіти, вимагав визнання наявності окремого українського народу, що йшло всупереч із позицією владної верхівки Російської імперії. З іншого боку, Вернадський не сприймав ідей відокремлення України від Росії, заперечував проти швидкої українізації, запровадженої Центральною Радою, спочатку розглядав Українську академію наук як регіональне відділення Петербурзької АН (хоча потім перейшов на позицію незалежності УАН).

Нагадаємо, у разі змін назв вулиць та провулків, ні бюджету міста, ні мешканцям міста не доведеться витрачатися.

За роз’ясненням юридичного управління міської ради, зміна назв вулиць, провулків, проспектів, площ у Кропивницькому не несе за собою необхідність обов’язково і терміново змінювати дані в установчих документах чи місця реєстрації.

Так, мешканцям Кропивницького не потрібно відразу вносити зміни про реєстрацію свого місця проживання до паспорту громадянина України у зв’язку із перейменування топоніму. Але при необхідності кожен кропивничанин може отримати витяг з реєстру територіальної громади, із зазначенням нових даних про своє місце реєстрації.

Читайте також: Будемо платити менше? Чи змінилися платіжки кропивничан із початком аварійних відключень світла

#перейменування вулиць

Головне сьогодні