У Компаніївці на місці колишнього сміттєзвалищі грають у футбол. Громада селища самостійно розчистила багаторічні завали непотребу, з території вивезли десять вантажівок сміття, а натомість cтворили ірисовий квітник та поле для мініфутболу. Згодом там з’явилися й гойдалка, лавки та ліхтарі. Усе - на пожертви громади та меценатів. До прикладу, дідусь одного із хлопчаків-футболістів виміняв два мішки власної кукурудзи на берізки. Тепер дерева красуються на узбіччі балки. Таким чином на місці смітника з’явилося справжнє футбольне поле.

Після його відкриття у Компаніївці провели родинний матч із мініфутболу, де капітаном кожної команди став наймолодший член родини. Згодом на полі з’явилися розмітка та стяг України, а матчі стали регулярними. «Перепочиньте від картоплі! Приходьте на футбол» – таке гасло місцевого чемпіонату. Як вдалося згуртувати місцеву громаду та в який спосіб планують далі розвивати селище місцеві активісти, дізнавалася журналістка Точки доступу.

Всі на прибирання!

Місцина, де облаштували поле - це яр між вулицею Дружби, провулком Шевченка та вулицею Барахтія. Я на цій балці виріс, тепер живу в іншій стороні. І от, одного разу, знову потрапив сюди. У балці, скільки себе пам’ятаю, було сміттєзвалище. Люди, які поруч живуть, туди скидали непотріб – пляшки, одежу, що завгодно. Тож після побаченого, у травні 2019 року, кинув клич в соцмережі із запрошенням про прибирання цієї місцевості, - розповідає керівник громадської організації «Балка» Юрій Панасюк, із заклику якого і почалися перетворення.

Активістів підтримали не лише жителі прилеглих вулиць, а й інші небайдужі. Приходили цілими родинами. Загалом – близько півсотні людей.

І бабусі прийшли з онуками, й дідусі. Люди з таким азартом кинулися розчищати ту балку, що ми вивезли десять вантажних автомобілів сміття звідти. Граблями загребли не лише сміттєзвалище, а й весь яр. Техніку люди свою давали. Однак, не вірили, що це надовго. Казали, що знову будуть кидати сміття і добре було б, аби тут щось обладнати  для дітей. Наприклад, ігровий майданчик тощо. Вирішили по сто гривень скинутися з кожного двору, щоб обладнати цю балку, - згадує Юрій Панасюк.

Іриси вздовж дороги

Після того, як балку прибрали, пішли дощі. З’явилася чергова ідея – засадити узбіччя яру ірисами.

Знову кидаємо клич, - сміється Юрій Панасюк. - І нам із Компаніївки, із сіл, що поруч з Компаніївкою, люди почали передавати іриси. В мене в дворі назбиралося, мабуть, мішків десять. І ми гуртом 170 метрів вздовж дороги, вздовж цієї балки, засадили ірисами.

Футбол на колишньому сміттєзвалищі

Невдовзі знайшовся і спонсор, який подарував громаді ворота для міні-футболу та сітку до них.

Троє депутатів селищної ради прилеглих округів придбали ліхтар для освітлення футбольного поля, два ліхтаря надала селищна рада. Ворота встановлювати знову зійшлися люди. Місцеві віддали старі автомобільні скати для огородження території, аби м’яч не викочувався. На ті кошти, які вдалося зібрати, ми купили фарбу, цемент, придбали матеріали, із якого один із жителів вулиці Барахтія власноруч зварив двомісну дитячу гойдалку.  Всі разом облаштували поле, також встановили турнік. Крім того, житель прилеглої вулиці нам подарував чотири лавки. А потім хотілося, знаєте, переламати свідомість людей, щоб в них ставлення до цього місця змінилося, що це вже не сміттєзвалище. Тож прийшла ідея, щоб провести там родинні змагання, - каже активіст.

Спортивні родинні змагання у районі провели вперше. Тож організатори дуже переживали, як громада відгукнеться на таку ідею.

Ми вирішили одну таку гру спершу провести. Учасниками стали бабусі, дідусі, батьки і діти. Зібрали чотири команди. Місцева піцерія надала нам як призи піцу. В секонд-хенді купили в якості форми світловідбиваючі помаранчеві і жовті жилети. Тобто, з нічого намагалися зробити щось. І, чесно кажучи, такий гарний футбол вийшов, цікавий. Багато людей зійшлося. Всі в захваті були, а наступного дня почали питати, коли буде наступна гра, - радіє Юрій Панасюк.

У результаті на колишньому сміттєзвалищі провели чотири відбіркові гри, участь в яких взяли 16 родин. Призери перших двох змагань отримали піцу, а потім знайшовся ще один спонсор, який надав переможцям сертифікати на покупку в його магазині. У вересні відбулася фінальна гра та закриття сезону.

«Балка» для розвитку

Люди не засмічують поле і сьогодні. Викошують траву, доглядають за квітами. Нині тут не побачиш жодного кинутого папірця, - зазначає Юрій Панасюк:

Свідомість людська змінилася. А як люди чекали щоразу п’ятниці! Познайомилися, зблизилися, якось балка об’єднала родини, сім’ї, батьків, дітей. Діти відчули увагу батьків, батькам було приємно, бо нарешті знайшовся час на спільне цікаве дозвілля. Але гра нам показала, що потрібно поставити огорожу від дороги. Порахували – треба близько 12-ти тисяч гривень, якщо своїми силами все робити. Вдалося нам зібрати шість тисяч. Зрозуміло, цих коштів було недостатньо, тож ми вирішили створити громадську організацію «Балка», аби подавати проєкти на різні конкурси та змагатися за гранти. Сьогодні на сторінці громадської організації «Балка» у Facebook вже більше 1200 підписників.

Проєкт для розвитку талантів дітей з сільської місцевості

Так активісти взяли участь в конкурсі з підтримки розвитку дітей в сільській місцевості, оголошеному благодійним фондом із Чернівців «Я – майбутнє України». У фонді їх помітили, проєкт опинився серед призерів.

Фонд оголосив конкурс проєктів для розвитку дітей у сільській місцевості. Участь в конкурсі взяли 263 учасники з усієї України. Різні там були класи – і музичні, і образотворчі. Ми подали свої напрацювання щодо облаштування футбольного поля на місці колишнього смітника. Ми потребували допомоги в побудові огорожі. Неочікувано для самих себе ввійшли в десятку, а потім шок – ми серед четвірки призерів! Дуже раділи, але раптом почалася історія з цим коронавірусом. Багато проєктів закрили. Втім, нам голова фонду Марта Левченко у серпні цього року зателефонувала і повідомила, що співпраця продовжується і від нас чекають, поки ми визначимося, яким цей паркан має бути, - пояснює Юрій Панасюк.

Нині паркан 18 на 39 метрів для футбольною поля у Компаніївці виготовляють на заводі в Дніпрі. Приблизно за два тижні роботу мають завершити. Вартість огорожі склала 122 тисячі гривень:

Хотіли і в цьому році змагання футбольні провести, але коронавірус вніс корективи у наші плани. Дистанція між глядачами має бути не меншою, ніж півтора метри, а це, самі розумієте, нереально. От прийде бабуся з онуком, незручно буде їм говорити, щоб відійшли одне від одного…І меценати в нас з’явилися, спонсори, які пропонували свою допомогу в організації проведення родинних футбольних матчів… Але наразі зупинилися на реалізації проєкту огорожі футбольного поля.

Місце зустрічі

З технікою, цементом і відсівом допоможуть жителі селища. Можливо, ліхтар доведеться встановити більш потужний – бо й уночі на майданчику грають у футбол. Балка, як ми її називаємо, взагалі стала дуже популярною серед місцевих жителів. Діти грають, на гойдалці катаються, бабусі й дідусі на лавках сидять спілкуються. Смеркається – молодь приходить, - каже Юрій Панасюк.

У подальших планах – облаштувати додатковими елементами дитячий майданчик.

По суті, зараз у нас є лише одна гойдалка, тож шукаємо меценатів, які б нам допомогли, адже всі ці гойдалки досить дорогі. Радує, що люди побачили, що все в їхніх руках, все в їхніх силах і все залежить від них самих, - ділиться активіст.

Так громада Компаніївки спільними зусиллями виборола можливість для розвитку і дозвілля власних дітей. Місцеві радіють: школярі і молодь відволіклися від гаджетів, а дорослі отримали можливість зайвий раз відпочити і поспілкуватися. І все це – завдяки згуртованості громади, її відданості спільній ідеї та екологічній складовій проєкту. Далі буде – обіцяють активісти.


Автор: Лілія Кочерга


Фото зі сторінки громадської організації "Балка"

Читайте також: Здорове майбутнє: на День міста у Кропивницькому відкрили нові спортивні зони для містян (ФОТО)




Головне сьогодні