12 липня 2024, 19:10
У сучасному світі, де соціальні мережі стали невід'ємною частиною нашого життя, шахраї все частіше використовують їх для своїх злочинних схем та вигадують все більше нових способів обманути людей. Вони не нехтують спекулювати образами військових, дітей та переселенців.
Кропивничанка та журналістка місцевого медіа Світлана Листюк викрила одну з таких схем, коли шахраї, прикриваючись образом військових, збирали гроші нібито на лікування новонародженої дитини. Свою історію вона розповіла журналістам Точки доступу.
Світлана Листюк розповіла, що часто бачить у стрічках соцмереж інформацію про те, те, що пораненим військовим, тяжкохворим дітям чи самотнім матерям потрібна матеріальна допомога – гроші треба терміново перерахувати на картку.
Одного дня вона натрапила на допис в одній із регіональних спільнот. В ньому йшлося про те, що мамі-переселенці Ані Шатайло та її новонародженій дитині термінового потрібна допомога на лікування. У хлопчика нібито складний діагноз і потрібні гроші на операцію. Пост про допомогу породіллі був емоційним та закликав до негайної фінансової підтримки. Люди активно почали реагувати на цей допис: ділилися, ставили лайки та залишали під ним коментарі зі словами підтримки.
«Крихітному малятку ще не встигли навіть дати ім’я, мама у пологовому будинку, досі приходить в себе та постійно плаче, адже вона переїхала з Дніпровської області до нашого містечка, та ще не має багато знайомих у нашому місті, чекати на допомогу немає від кого, а сама вона нажаль немає таких коштів, тому звертаємося де можемо, адже тільки разом ми сильні».
До допису були прикріплені фото паспорта мами, що одразу ж викликає довіру аудиторії й нібито підтверджує справжність особи, прописані точна сума на лікування та номер банківської картки.
Саме це оголошення привернуло увагу Світлани через кілька факторів: у ньому йшлося про переселенку, яка народила дитину, й потребує допомоги на лікування сина. Цю інформацію поширювали з акаунту, де на головному фото військовий у формі. Крім того, в дописі була інформація про те, що жінка з дитиною перебувають у лікарні в одній із громад Кіровоградської області. То ж журналістка спочатку взялася за це як за інформаційний привід.
Світлана почала перевіряти інформацію та вирішила більше дізнатися про породіллю. Вона зателефонувала до Новоархангельського центру первинної медико-санітарної допомоги, де за логікою мала би перебувати жінка з дитиною. Пояснила, що хотіла б інформацію про збір допомоги опублікувати на сайті, щоб більше людей мали змогу долучитися до збору грошей.
Адже знаю, що втручання журналістів може врятувати життя дитини.
В лікарні були здивовані й відповіли, що такої інформації не мають. Світлана телефонувала до директора Центру, лікарів та іншого медперсоналу. З’ясувалося, що в медзакладі такої породіллі немає й ніколи не було.
Після цього журналістка почала перевіряти номер банківської картки, яка була вказана в оголошенні. Картка не належала жінці, а нібито власником був "лікар-волонтер". Звірила, на чиє ім’я оформлена картка – це дуже зручно зробити через ПриватБанк, адже під час переказу грошей там вказується прізвище отримувача. Вона з’ясувала, що лікаря з таким прізвищем немає не тільки в Новоархангельській лікарні, а й загалом у реєстрі лікарів.
Світлана також звернула увагу на акаунт, з якого був розміщений пост. Вона написала нібито військовому, який поширював цю інформацію.
«Я сподівалася, що людина бездумно поширила цей допис із метою допомогти породіллі. Та виявилося, що це і є якраз сторінка шахрая. Тобто шахраї використовують образ військового для того, аби втертися в довіру людям й виманювати в них гроші. Вони грають на людській свідомості, почуттях та патріотизмі».
Шахрай заблокував Світлану, а оголошення з місцевої групи видалив. Вона познаходила подібні дописи в пабліках інших громад не тільки Кіровоградщини, а загалом України. Скрізь, де бачила, написала адміністраторам, що це шахрайські оголошення, й попросила заблокувати цього користувача. Деякі апелювали тим, що це ж допис від військового й піддавали сумніву те, що це шахрайство.
Тобто деякі люди як і я велися на образ військового, який автоматично не асоціюється з чимось поганим.
Після всіх перевірених фактів Світлана була переконана, що це шахрайський допис, і людей, про яких ідеться в дописі, не існує. Вона звернулася до кіберполіції. Там її проконсультували. Так, у випадках інтернет-шахрайства необхідно написати заяву в департамент кіберполіції України за посиланням.
Світлана подала заяву та додала до неї свій журналістський матеріал, скрини, які підтверджували, що це випадок шахрайства. Заяву прийняли швидко. До журналістки телефонували представники поліції, та навіть запросили в обласному центру до відділку, щоб підтвердити свої дані.
Та коли я прийшла в Кропивницькому у відділок за дзвінком слідчого, у приймальні мені сказали, що слідчий не потребує ніяких пояснень, справою займаються.
Через місяць Світлана побачила, що цей шахрай знову публікує подібні оголошення в соцмережах, але вже використовує інші фотографії. Вона знову зателефонувала до поліції. Та отримала відповідь, що оскільки вона особисто не стала жертвою шахрайства й не надіслала власні гроші, то не може бути заявницею, бо не є постраждалою стороною.
Виявилося, що потрібно надати скрини квитанцій та переписку, що людина не хоче ці гроші повертати. Система виявилася досить заплутаною й не розрахованою на те, щоб такі випадки шахрайства блокувати.
Журналістка продовжує бачити в стрічці аналогічні оголошення і від тієї самої людини, і від інших.
Я розумію, що йдеться про шахрайство, але більше до поліції не звертаюся. Пишу адміністраторам спільнот про те, що це шахрайські дописи, прошу їх заблокувати і як приклад кидаю їм свою статтю. Також скаржуся на такі дописи в фейсбуці, повідомляю, що це випадки шахрайства, й сподіваюся, що хоча б адміністратори фейсбука відгукнуться, і таким чином я зроблю хоч маленький внесок у те, що уберегти українців від шахраїв.
Журналістка додала, будь-яка людина може викрити шахрая, для цього не потрібно мати багато досвіду, лише необхідно перевіряти факти:
Експертка Центру стратегічних комунікацій Ірина Лесишин зазначає, що будь-яка спроба викликати сильну емоційну реакцію в читачів — це "червоний прапорець", оскільки коли людина сприймає інформацію емоційно, їй важче критично мислити.
Тому все, що ми бачимо в інтернеті, треба перевіряти. Навіть якщо це поширюють знайомі нам люди, тому що вони самі можуть стати жертвою шахрайства.
Це шостий матеріал Точки доступу в рамках спецпроєкту з протидії дезінформації. Попередні публікації читайте тут:
Фото, образи та заклики до насилля. Розповідаємо, як телеграм-канали заробляють на цькуванні дітей
Просили гроші від імені чиновників Кіровоградщини. Як не попастись на "схему" шахраїв
Головне сьогодні
