23 березня 2021, 08:10
Щодня люди цікавляться прогнозами погоди: хтось - зранку, хтось - увечері. Проте мало хто знає, як цей прогноз складається. 23 березня відзначають Всесвітній день метеоролога.
Напередодні професійного свята Точка доступу поспілкувалася з начальницею Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Оленою Юрченко. В інтерв’ю вона розповіла про те, хто розробляє прогнози погоди, де найточніший прогноз та коли дізнатися про штормові попередження.
Олена Юрченко у своїй професії вже 40 років, тож все про роботу гідрометцентру знає в деталях.
Це моє життя, - зізнається пані Олена.
Вона розповідає, що гідрометслужбі України цьогоріч у листопаді виповниться 100 років. У Кропивницькому (тоді ще – Єлисаветграді, - Ред.) визначати температуру за допомогою приладів почали ще в 1874 році.
Наша організація існує вже дуже давно. А взагалі скільки людство існує, стільки й спостерігає за погодою.
Насправді ж нічого сенсаційного в погоді немає ні зараз, ні раніше. Просто змінюється клімат. На фоні зміни клімату спостерігаються різкі перепади температури - нормальне явище для цього періоду. Хоч і варто зауважити, що в нас зима завжди була «нестійкою».
Олена Юрченко розповідає, що на всю область штат працівників чималий – 161 людина.
В обласного гідрометцентру дуже велика структура й великі об'єми функцій.
У модель прогнозу закладається ціла низка спостережень, яких проводиться дуже багато. Без цього погоду спрогнозувати неможливо. Для цього потрібно задіяти багато спеціалістів.
Спостереженнями займаються на метеостанціях. Прогноз погоди на всю територію області формують уже в обласному гідрометцентрі у відділі метеорологічних прогнозувань.
Пані Олена говорить, що синоптик – дуже вузька спеціальність. У штаті їх небагато, адже має бути відповідна освіта. Опанувати цю професію можна в Одеському екологічному університеті. Олена Юрченко розповідає і про курйозні випадки, коли люди взагалі не розуміють, що це за професія:
Інколи виставляємо інформацію про вакансію. Були такі випадки, коли телефонували випускники ЦНТУ і говорили, що за освітою екологи й хочуть до нас на роботу. Вони навіть не розуміють, хто такі синоптики. Але ж це зовсім різні професії!
Для того, щоб скласти прогноз хоча б на один день, потрібно опрацювати великі об’єми інформації та карти:
Синоптик не може спрогнозувати навіть на один день погоду в області без знання погоди всієї Європи. Для цього використовують багато програм та спеціальні синоптичні матеріали - карти погоди. І для того, щоб скласти один прогноз, за добу таких карт обробляється дуже багато.
На народні прогнози в організації не покладаються. Олена Іллівна на запитання, чи вірить у них, категорично відповідає - ні.
У нас науковий підхід. І в умовах зміни клімату народні спостереження не діють.
Олена Іллівна зізнається, що проблема з кадрами стоїть надзвичайно гостро, адже заробітна плата у цих спеціалістів невелика.
Дуже дякую своїм працівникам! Незважаючи на складні умови та невелику заробітну плату, вони всі віддані своїй роботі. У нас є синоптики, які працюють вже 40 років, - ділиться очільниця обласного гідрометцентру.
На Кіровоградщині за погодою спостерігають 6 метеостанцій, метеорологічна обсерваторія та авіаційна метеостанція. Кліматичні або ж метеорологічні спостереження проводяться кожні 3 години, безперервно й за будь-якої погоди.
До обов’язків метеорологів входить спостереження за всіма природними процесами, які відбуваються навколо метеорологічної станції. Передавання інформації здійснюється виключно закритими каналами.
Олена Юрченко розповідає - всі метеостанції в області «старі». Деякі були створені ще в 20-х роках минулого століття, коли будувалися залізничні дороги. У Новомиргороді, наприклад, - наприкінці 19 століття, незабаром після того, як перша метеостанція з'явилася в Єлисаветграді. Найпізніше була створена Світловодська гідрометобсерваторія, яка будувалася на водосховищі. До речі, вона є єдиною в Україні методичною організацією, яка проводить спостереження на озерних гідрологічних постах, тобто на всіх притоках до водосховищ.
Метеостанції також розташовані в Гайвороні, Помічній, Бобринці, Долинській, Знам’янці та в Кропивницькому на території льотної академії. Пані Олена пояснює:
Станції розташовані так, щоб охоплювати всі райони області: захід, схід, південь, північ і центр. Їх цілком достатньо для повного охоплення територій області в усіх кліматичних формах.
Зараз у Європі почали встановлювати автоматичні метеорологічні станції. Думаю, що і ми колись до цього дійдемо, тому що це, дійсно, перспективно. Їх можна встановити багато. Проте автоматичні метеорологічні станції дуже дорогі, тож наразі нашій країні це не по кишені.
Для інформування про різні види погодних умов є свої терміни. Наприклад, про заморозки повідомляють за кілька діб, про грозу – за 3 години. Це обумовлено вимогами тієї структури чи галузі економіки, яка цю інформацію вимагає.
Наприклад, інформацію про грозу в літній період ми даємо у той день, коли буде гроза, для того, щоб енергетики могли прийняти певні важливі рішення. Навіть коли маємо прогноз у переддень, цього не повідомляємо. Для роботи транспорту актуально попереджати про хуртовини. Тож про це інформуємо орієнтовно за 12 годин.
Людям нецікаво, якщо ми поінформуємо про це за тиждень, адже за кілька днів воно забувається. Їм потрібно те, що є сьогодні, чи буде завтра.
Кіровоградський обласний гідрометцентр публікує на сайті та своїй офіційній сторінці у фейсбуці прогноз погоди на 5 днів. Щоп'ятниці інформацію подають на 10 днів вперед.
Пов’язано це зі справджуваністю. Чим далі фізичний крок, тим менша справджуваність. До 5 днів справджуваність складає орієнтовно 95-98%. При прогнозуванні на 10 днів – до 90%.
У світі не існує 100%-х прогнозів погоди. На фоні зміни клімату вся «класика» природних явищ дуже порушується. Навіть найбільш "просунуті" в цьому американці, які страждають від торнадо, не можуть їх усі передбачити, тому що все змінюється.
В Україні немає фінансових можливостей для розвитку гідрометеорологічної служби. Пані Олена акцентує, що держава почала вкладати гроші в спеціальні програми забезпечення прогнозування лише крайні 10-15 років.
Обладнання на метеостанціях старе, навіть термометри. Благо, що воно все ж працює. Проте нам доводиться регулярно його ремонтувати. Маємо змогу оновлювати тільки гідрологічне обладнання й авіаційне, що має спостерігати за авіаційною метеорологією. Обладнання досить дороге. Деяке коштує 500 тисяч грн і вище.
Дороговартісне обладнання гідрометслужба аж ніяк не може собі дозволити, тож доводиться працювати на обладнанні радянського виробництва.
В обласному гідрометцентрі погоду на довгий термін не прогнозують. Олена Іллівна говорить, що для цього потрібне більш сучасне обладнання. Їхня справджуваність все одно буде менша.
У світі існують сезонні прогнози. Але вони мають меншу справджуваність, ніж на 5-10 днів, наприклад.
Зокрема, Олена Іллівна згадала й про так званих народних синоптиків, які вводять в оману людей:
Синоптик - це наукова професія. Ніде ж не пишуть народний хірург, наприклад. Тож і синоптик не може бути народним.
Якщо гідрометцентр складає сезонний чи місячний прогноз, то він базується на кліматичних даних цього місяця чи сезону. На чому ж базується інформація народних синоптиків - невідомо. Я опираюся виключно на науку, спостереження та багаторічні дані. Це і є наука.
Олена Юрченко говорить, що довіряти сайтам, які подають прогнози погоди, крім офіційного гідрометцентру, не варто. Пояснює, чому:
Щоб скласти прогноз, потрібно знати всю погоду Європи. Вони ж цих програм не мають. Особливо не вірте, коли пишуть, наприклад: "У Жмеринці будуть такі-то погодні умови". Детально ніякий обласний гідрометцентр не прогнозує по селу - тільки місто (обласний центр – Ред.) та область. Якщо ви знайшли сайт, де будуть прогнозувати погоду в Жмеринці чи Кандаурово, - не вірте цьому сайту. Синоптики не прогнозують по кожному населеному пункту, вони складають прогнози на область і місто, де знаходиться центр.
За різні сайти, які подають прогнози погоди, крім нашого офіційного, обласний гідрометцентр відповідальності не несе. І невідомо, де вони беруть інформацію.
На метеостанціях обласного гідрометцентру можна проводити екскурсії для школярів. Пані Олена розповідає, що інколи в райцентрах школи проявляють таку ініціативу.
Їм там і екскурсію проводять, розповідають, які прилади на метеомайданчику стоять, за чим і як спостерігають, як передається інформація. На ту метеостанцію, що розташована в Кропивницькому, потрапити важче, ніж на інші, тому що там режимний об'єкт і закрита територія. Проте для тих, хто дуже хоче, це теж можливо.
Читайте також: Один день із життя кропивницького слюсаря (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Головне сьогодні
