Килимки від бабусі Ліди: в Кропивницькому 90-річна волонтерка плете килимки для українських захисників (ФОТО)

У Кропивницькому 90-річна жінка плете килимки для українських захисників. Вже зв’язала сім десятків кружалець для бліндажів та автомобілів. Запланувала зробити сотню виробів. Із волонтеркою, якій не заважають ні вік, ні хвороби, познайомилися журналісти Точки доступу.

Лідія Міщенко в липні цього року святкуватиме 90-річний ювілей. Все життя жінка працювала бухгалтером. Із Харківщини на Кіровоградщину переїхала у 2001-му році, після смерті чоловіка. Має трьох дітей – доньку та двох синів. Один із синів одружився на кропивничанці, тож покликав матір переїхати поближче до нього. Рукоділлям жінка займається близько десяти років. Нині плете килимки для українських захисників.

На кружальцях – всі кольори веселки. Однакових виробів немає.

Сім кольорів, у кожному сім кольорів. Ось дивіться: один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім… кругом так.

Тканину бабуся Ліда купує вживану. Потім пере, ріже на смужки. Від цього зізнається, має на руках мозолі, та мотає у клубки.

Вночі встаю і ріжу. Приношу ще стіл із кухні і ото так ріжу.

Волонтерству пенсіонерка приділяє весь вільний час.

Приділяю весь свій час до темноти. Це ж не лише клубки зв’язати. А клубки там, де сходяться, треба обрізати, де зшити. Обпалити над вогнем кожну ниточку.

За три зимові місяці волонтерка сплела для військових сім десятків кольорових кружалець. До одної з посилок приклала листа з побажанням українським захисникам якнайшвидшої перемоги. А Путіна, каже, хай забере його ж рідна земля.

Готові килимки бабусі Ліди волонтери разом із іншої допомогою відправляють на передову. Хлопці та дівчата, радіє, захоплюються – красиві.

Дізналися вже військовослужбовці, приїжджають, приходять і забирають. Кажуть: "Ми бліндажі застеляємо". Потім в машину на сидіння беруть.

Для наших захисників волонтерка запланувала вив’язати сотню теплих килимків.

Якщо лишається хоч трохи вільного часу після домашніх справ та плетіння кружалець, бабуся Ліда читає. Хвороба очей жити активно їй не заважає. Жіночі романи читає через товсту лупу. Лише, каже, викинула з шафи всю російську літературу.

Окрім плетіння кружалець, бабуся Ліда донатить на потреби армії зі своєї пенсії.

Читайте також: Працює в університеті та чекає чоловіка з полону: історія жінки, яка переїхала з Маріуполя до Кропивницького