На Кіровоградщині зросла кількість випадків інфарктів. Негативну тенденцію, за словами медиків, спостерігають від початку повномасштабного вторгнення. Одна з причин – хронічний стрес, який тою чи іншою мірою переживає кожен українець. Які симптоми мають насторожити та як вберегтися від недуги, дізнавалася журналістка Точки доступу Лілія Кочерга.
Валерію Фисюку з Кропивницького 57 років. Чоловік вже двічі пережив інфаркт. Каже, що вдруге точно знав – рецидив, адже відчув вже знайоме стиснення у грудях. Вчасне звернення до лікарів, розповідає, врятувало йому життя.
Цей раз так сталося, що піднявся на четвертий поверх, спустився, і оце стиснення не відпускає... Як показало обстеження, дві судини зовсім забиті, третя – на 95 відсотків. Дуже високий ризик.
Гострий коронарний синдром на Кіровоградщині лікують лише в кардіоцентрі. Пацієнтів із віддаленних районів перенаправляють в заклади в Умані та Кременчуці.
Завідувач блоку рентгеноендоваскулярної діагностики обласного кардіоцентру Руслан Фесенко показує, як досліджують та відновлюють судини серця. Щодоби тут приймають до десяти людей.
У цій ділянці знаходиться тромб, який закрив судину, що повинна проходити в цьому напрямку.
Оскільки це золотий стандарт, то він допомагає розібратися в ситуації майже на 100 відсотків, тому всім пацієнтам з інфарктом міокарду ми рекомендуємо в найближчі години пройти цю процедуру, – зазначив Руслан Фесенко.
Паралельно в кадріоцентрі триває операція на відкритому серці. Частіше, каже серцево-судинний хірург Павло Кіструга, на операційний стіл потрапляють чоловіки – це генетична передумова.
Приблизно третина обстежених пацієнтів потребує безпосередньо втручання. Тобто неможливо зробити внутрішньо-судинну процедуру, яка називається стентування коронарних судин, оскільки судини дуже щільно звужені, чи цих стенозів дуже багато і треба дуже багато стентів, – розповів серцево-судинний хірург Павло Кіструга.
Війна негативно впливає на статистику серцево-судинних хвороб, – коментує в.о. меддиректора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Людмила Поліщук. Людина, яка запідозрила недугу, може звернутися до лікарні самостійно чи викликати швидку.
Людина телефонує на лінію 103, де нею займається диспетчер по прийому і передачі викликів, визначає основну скаргу. Визначає, потребує людина екстреної медичної допомоги чи, може, цей виклик переадресувати на сімейного лікаря. У 22-му звернень через гострий інфаркт міокарда було понад 600, а в 24-му році – десь до 1400.
Людмила Поліщук додає, що серцево-судинні захворювання не виникають раптово. Їхні передумови, зазвичай, закладаються ще у молодому віці. Наприклад, через шкідливі звички.
Найчастіше звертаються люди старші за п’ятдесят років. Є й сезонність – у спеку випадків більше, – каже завідувач диспетчерської обласної "екстренки" Валентин Шаханов. Медик додає, що спостерігається тенденція на зростання захворюваності – у війну завжди збільшується кількість серцево-судинних катастроф. Це і стрес, і те, що люди відкладають вирішення проблем зі здоров'ям на потім, або ж взагалі не мають якийсь час доступу до медичних послуг.
Має насторожити загрудинний біль, він може мати різний характер, різну іррадіацію, це коли біль кудись віддає. Він може пекти, давити, давати відчуття тяжкості за грудиною. Може знизитися тиск раптово, виникнути запаморочення, з’явитися нудота, біль в епігастральній ділянці живота. У пацієнтів з цукровим діабетом може навіть спостерігатися безбольова форма, тому вони повинні бути особливо уважними до кардіологічних патологій, – розповів Валентин Шаханов.
Задля профілактики лікарі радять регулярно обстежуватися та вести здоровий спосіб життя.
У групі ризику – пацієнти зі шкідливими звичками, цукровим діабетом, ожирінням. На моїй практиці траплялися випадки, коли були пацієнти дуже молодого віку – 29, 35 років. Профілактика, якщо це цукровий діабет, – підтримання рівня цукру менше шести мілімоль на літр. Раціональне харчування, зменшення ваги, збільшення рухової активності, – коментує кардіолог кардіоцентру Ігор Бугай.
Гендректорка закладу Ганна Сухомлин говорить, що за минулий рік у кардіоцентрі пролікували 985 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда.
По області зареєстрували 1095 випадків. Тобто це люди з віддалених районів, до прикладу, Гайворонського, яких везуть у ближчий до них заклад в Умані.
Що стосується медичних кадрів – називає це питання складним, оскільки вивчити кваліфікованого фахівця – процес досить тривалий, близько двох років. Радіє, що колектив поповнили молоді кадри.
У кардіоцентрі в Кропивницькому, окрім місцевих, лікуються і переселенці. А також жителі регіонів, де гірша безпекова ситуація. У минулому році третина пацієнтів була молодша за 45 років.
Читайте також: Доступ до ліків у селах: як Кіровоградщина запроваджує мобільні аптеки за прикладом Черкащини
Фото Олександра Козловського
Останні новини
