У школах завершується підготовка до нового навчального року. В умовах війни безпека учнів – найголовніше завдання, яке постає перед керівництвом навчальних закладів та місцевою владою. Яка ситуація з забезпеченням укриттями закладів освіти на Кіровоградщині та як завдяки “Армії відновлення” вирішили проблему облаштування укриттів у одній із громад регіону, дізнавалася Точка доступу.
У чому проблема?
У Міністерстві освіти та науки зазначили, що 80-85% шкіл розпочнуть новий навчальний рік очно або у змішаному форматі. Через обстріли навчатися очно не зможуть школярі в прифронтових населених пунктах. Місцева влада ухвалюватиме рішення про формат навчання - очний, онлайн чи змішаний - залежно від рівня загроз.
За інформацією обласної військової адміністрації, навесні Кабмін виділив 31 мільйон 90 тисяч гривень на будівництво та реконструкцію захисних споруд у закладах загальної середньої освіти Кіровоградщини. Окрім того, до облаштування укриттів залучають гроші з місцевих бюджетів громад.
У деяких школах роботи з облаштування планують завершити до 1 вересня, а в деяких – на початку нового навчального року. Кіровоградщина – тиловий регіон, тому очікується, що більшість шкіл працюватиме офлайн з першого вересня.
Підготовка облаштування укриттів перебуває зараз на фінальному етапі. Основні труднощі, з якими зіштовхнулися керівники закладів освіти та голови громад в процесі підготовки укриттів, – відсутність приміщень, які можна використовувати як укриття, а також нестача грошей для їх облаштування.
Вирішення проблеми на прикладі однієї громади
У Гурівській громаді на Кіровоградщині працюють сім закладів загальної середньої освіти. З 1 вересня учні виходитимуть на офлайн-навчання.
Підрахували, що якби ми найняли будівельну організацію, то будівництво лише одного укриття обійшлося б у 7 мільйонів гривень, – говорить начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Гурівської сільської ради Юлія Шевченко.
Оскільки фінансовий ресурс у громаді обмежений, вирішили робити все власними силами. З місцевого бюджету виділили близько 1,5 мільйона гривень. На ці гроші закупили будівельні матеріали. Виконували роботи місцеві мешканці – батьки учнів, вчителі, технічні працівники. Також залучали спонсорів.
Нам пощастило, що у громаді живуть такі люди! Вони зацікавлені в тому, щоб діти навчалися очно, а тому майже всі роботи виконали самостійно. Знаю, що у багатьох громадах не така ситуація, як у нас, – каже Юлія Шевченко.
Окрім того, громада звернулася до центру зайнятості та взяла участь у програмі “Армія відновлення”. Суть її полягає в тому, що люди, які залишились без роботи, можуть долучитись до виконання суспільно корисних робіт з відбудови країни, а держава оплатить їхню працю.
За словами Юлії Шевченко, до робіт з облаштування укриттів залучили 17 безробітних:
Працівники некваліфіковані, але певні види робіт вони можуть виконати – побілити, пофарбувати, прибрати. Без них ми не впоралися б. Саме завдяки участі у програмі облаштування укриттів завершили швидкими темпами.
Участь у програмі “Армія відновлення” дала змогу не лише вчасно підготувати укриття у закладах освіти до нового навчального року, забезпечити людей роботою, а й зекономити гроші.
Ірина Міхріна – одна з тих, хто взяла участь у суспільно корисних роботах в умовах воєнного стану, що проводилися на території територіальної громади.
Я готова сьогодні працювати і робити те, що мені під силу, адже понад усе я хочу, щоб наші діти навчалися і мали майбутнє. Ми повинні працювати і йти впевнено до перемоги. Лише разом ми – сила і зможемо подолати всі перешкоди – говорить жінка.
За літо у громаді виконали значний пласт робіт. В укриттях зробили гідроізоляцію та систему вентиляції, заливали підлогу, встановлювали, двері, проводили освітлення, облаштовували санітарні та навчальні зони.
На 7 шкіл у громаді облаштували 9 укриттів, адже в деяких навчальних закладах підвали не можуть вмістити всіх учнів, які там навчаються. Шукали приміщення, які б відповідали нормам, переоблаштовували їх. До прикладу, у Ганнівці під укриття облаштували погреб. Для цього його розширили. У Варварівці під укриття облаштували приміщення, де раніше розташовувався тир.
Начальниця відділу освіти та культури Гурівської сільської ради Юлія Шевченко говорить, що нещодавно працівники ДСНС та Держпродспоживслужби підписали акти готовності укриттів до нового навчального року.
“Армія відновлення”: що це за програма та як громадам долучитися
Минулої осені держава оголосила, що створює в Україні “армію”, для якої пропонують не виконання бойових задач, а суспільно корисні роботи із мінімальною зарплатою. Ця програма розпочалася торік у жовтні з Сумської та Чернігівської областей. У державній службі зайнятості наголошують на тому, що у програмі задіяні насамперед безробітні.
Що буде робити “Армія відновлення”, залежить від потреби конкретної громади. На прикордонних територіях та в прифронтових зонах відновлюють та прибирають руйнування, розчищають завали, працюють в центрах розміщення ВПО, розвантажують гуманітарну допомогу, фасують та доправляють її. У більш безпечних регіонах орієнтуються на послуги для людей.
Місцеві органи влади формують замовлення для центру зайнятості, скільки і які помічники із “Армії відновлення” їм потрібні. Вони мають обґрунтувати потребу залучити нових тимчасових працівників, розказати, де і що вони робитимуть, скільки на це знадобиться часу. За потреби надають критерії для відбору за віком чи професією. Потім ці люди йдуть працювати на підприємства чи в підпорядкування органів місцевого самоврядування.
З учасниками таких робіт укладаються строкові трудові договори відповідно до Кодексу законів про працю України. Вони отримують оплату за роботу в розмірі не нижче мінімальної зарплати (6700 грн).
Згідно інформації, наданої МОН, в Україні 3750 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів. 361 з них зруйновано повністю. На Кіровоградщині 9 пошкоджень зазнали 9 освітніх закладів.
За інформацією Кіровоградської обласної військової адміністрації, в області 380 садочків (це 85%) та 416 шкіл (це 92%) забезпечені укриттями.
Читайте також: “Розбивала вітрини, щоб не подумали, що їх тут чекають”: історія релокованого з Сєвєродонецька бізнесу
Фото: Гурівська сільська рада, обласний центр зайнятості
Редакторка Ольга Зима