26 травня 2021, 04:55
Глиняні вироби за стародавньою технологією створює житель Кропивницького Микола Світайло. Аби посуд тримав рідину, для обробки використовує молоко. Так само, як це робили наші діди-прадіди. Про своє захоплення, яке нині переросло у сімейний бізнес, гончар розповів журналістці Точки доступу.
Ми коли робимо щось, то завжди плануємо, що саме хочемо зробити. От, наприклад, підрівняли глину й витягнули стаканчик, – розповідає 53-річний Микола Світайло, працюючи на гончарному крузі.
До Кропивницького гончар переїхав з Києва. Каже, якраз назріли зміни у житті.
Вирішив все змінити, прийшов такий час. Як то кажуть, дерево посадив, дитину виростив, квартиру надбав… Вирішив, що в Києві мені місця наче вже немає. Зараз в квартирі вже не можу – на другий день відчуваєш, що немає чим зайнятися. Це або сиди в телевізорі весь день, або в комп’ютері, – говорить чоловік.
Ще у столиці, вісім років тому Микола пройшов кілька майстер-класів з гончарства, а вже в Кропивницькому почав активно практикувати. Спочатку це було хобі, а тепер вже основна зайнятість і заробіток.
Глина – вона жива, вона сама підкаже, що робити, – пояснює він.
На гончарство чоловік проміняв 11 років роботи в службі безпеки посольства США. З Києва переїхав у Кропивницький, звідки родом його дружина. Каже, тут спокійно і немає метушні. Нині у підсобному приміщенні на території приватного домоволодіння робить чашки, турки, підсвічники, макітри, каструльки й горщики. Піч для запікання посуду чоловік змайстрував самотужки.
Очищену однорідну глину пан Микола купує на заводі глиняних мас.
Підготувати глину, насправді, – це теж дуже важкий і важливий процес, тому глину я купую. Тобто раніше як було: ви її накопали, привезли, потім її розчиняли, з неї треба було забрати зайві домішки – камінці, пісок. Заводська глина дуже добре очищена, вона не має домішок, а така, як масло – без жодних вкраплень. А, якщо ви звернете увагу на старі речі, приміром, глечики, то, зазвичай, там відчутні піщинки. Раніше був такий вислів, він і зараз є, ми його всі гончарі говоримо: «глину потрібно відмучити», – зазначає майстер.
Аби посуд не протікав, гончар використовує метод молочення. Так само, каже, робили наші діти-прадіди.
Я беру вже потім такий виріб, іду до фермера, купую молоко справжнє, яке ми п’ємо, купаю посуд в ньому і відправляю знову в камеру. І вже тоді звідти ми дістаємо виріб від золотистого до темного кольору, – каже Микола Світайло.
До гончарства чоловік залучив і родину.
Перший виріб я зробив у шість років, своїми руками солоночку, – розповідає його 10-річний син Олег і просто на наших очах, буквально за десять хвилин робить іще одну. – Тепер її треба затерти, позбавити всяких зморшок, і в піч.
Кожен виріб із глини неповторний. Та головна перевага начиння – екологічність. Страви у такому посуді смачніші, ніж у звичайному, - переконує гончар. Адже їжа не вариться, а мліє.
Ви інгредієнти, як правило, засипали, накрили, поставили в піч (зараз це духовка), всі вироби можна ставити в духовку і воно вам готується, – пояснює майстер.
Скільки посуду створив, рахувати гончар не береться. Припускає: переробив від чотирьох до п’яти тонн глини. Авторські вироби здебільшого продає на ярмарках та фестивалях. Через карантин нині подібні заходи майже не проводять, тож часом доводиться нелегко. Ціни править від п’ятдесяти гривень і до тисячі. Переконує: якщо виріб якісний – служитиме довго. У вільний від роботи час проводить майстер-класи для дітей і дорослих. Приходять, радіє, навіть трирічні дітки. Мріє, що народне мистецтво знову стане популярним.
Охочі взяти участь у майстер-класі з гончарства можуть телефонувати за номерами: 097 595 36 54, 066 688 71 63. Також можна написати Миколі в особисті повідомлення у соцмережі.
Читайте також: Не лише у свято: жителька Кропивницького створює вишитий одяг на щодень (ФОТО)
Головне сьогодні
