Комунальники хочуть зекономити за чужий рахунок?

Основна мета глобальної пертурбації в житлово-комунальному секторі Кіровограда — покращити рівень обслуговування населення. Принаймні у цьому на прес-конференції намагався переконати журналістів заступник міського голови Геннадій Осетров. Інший, також вагомий, на його думку, аргумент — заплановані нововведення гарантовано дозволять мінімум півроку не підвищувати ціну за обслуговування житлових будинків городян.

Житлові контори об’єднають та укрупнять.

Нагадаємо, на останній сесії міськради було прийнято рішення про ліквідацію ЖЕКів та КРЕПів і створення на їхній основі так званих ЖЕО — житлово-експлуатаційних організацій. Суть реформування (чи реорганізації?) полягає в укрупненні, себто — в об’єднанні кількох контор в одну, відповідно — в економії коштів, які сплачуються мешканцями за обслуговування будинків.

— Житлово-комунальне господарство перебуває в кризовому стані, — зазначив Геннадій Осетров. Загальна дебіторська заборгованість досягла астрономічної суми — 16 мільйонів гривень.

У той же час, за словами заступника міського голови, перевірки показали, що лише 15 відсотків сплачуваних городянами коштів витрачаються за призначенням, інші 85 відсотків ідуть на зарплату працівникам контор. Співвідношення нелогічне до абсурдності. Тому, зазначив Осетров, одне із головних завдань — поставити все з голови на ноги й повернути зазначене співвідношення в протилежний бік: 85 відсотків витрачати на обслуговування будинків і 15 — на зарплату.

Із точки зору логіки — повна нісенітниця. Тим паче, що під час обговорювання необхідності реформування ЖКГ особливо наголошувалося на тому, що скорочення працівників не передбачається. Якщо ж зарплата лишається на попередньому рівні, зміна співвідношення 15:85 замість обіцяної економії, навпаки, потребує додаткового залучення коштів.

Пан Осетров із готовністю спростував подібне припущення й пояснив власне бачення виходу із ситуації. Загалом, воно не суперечить загальновідомій істині: нічого не з’являється нізвідки й нікуди не зникає. Говорячи коротко: міські комунальники просто вирішили непосильний для себе тягар по виплаті заробітної плати перекинути на плечі інших служб. Можливо, й справедливо.

— Тепло і водопостачальні компанії укладають договори на послугу із кожним власником квартири, у той же час їхня відповідальність розповсюджується до першої заслінки в будинку. Далі — прерогатива ЖЕКів. До того ж, плата за тепло береться з розрахунку за один квадратний метр житлової площі, а відповідальність за це знову лягає на комунальників. Несправедливо. Тому, вважаю, тепло і водопостачальні організації мають взяти на своє утримання фахівців, які безпосередньо цим займаються.

Без скорочень не обійтись.

І все ж навіть при такому розкладі без скорочень не обійтись. Правда, на першому етапі реорганізації воно має зачепити лише керівний склад. Якщо три-чотири ЖЕКи чи КРЕПи об’єднають в один, а передбачено саме таку пропорцію, то й керівників названих організацій буде втричі-вчетверо менше. Втрата не найстрашніша. Начальники ЖЕКів — традиційно люди самодостатні, забезпечені, мають солідні зв’язки і, на відміну від своїх підлеглих, із легкістю відшукають для себе нове місце під сонцем. А два десятки таких скорочень лише за рахунок заробітної плати економлять майже двісті тисяч гривень щомісяця. В глобальних вимірах сума начебто й невелика, але ж копійка до копійки...

Яким чином призначатимуть нових керівників житлово-комунальних організацій Геннадій Осетров не сказав. Лише зазначив, що перш за все будуть враховуватися ділові й професійні якості.

— Не приховую, зарплата в керівників буде висока, але й відповідальність — теж, — наголосив він.

Мешканців реформа не зачепить.

Розповідаючи про комунальні нововведення заступник міського голови акцентував увагу на тому, що для мешканців міста вони пройдуть безболісно, можливо навіть, непомітно. У приміщеннях колишніх ЖЕКів чи КРЕПів залишаться філії житлово-комунальних організацій, де працюватимуть диспетчер, паспортист представники інших служб. Тож зі зверненнями і заявками мешканці будинків ходитимуть за звичними адресами.

Чи не найсуттєвішим нововведенням має стати обрання виконавців робіт по обслуговуванню будинків на конкурсній основі, що також, виходячи із законів конкуренції, на думку Геннадія Осетрова, має суттєво знизити їхню вартість.

***

А як проблеми ЖКГ вирішуються в інших країнах? Звісно, до цивілізованого закордону нам далеко, але деякий досвід перейняти можна.

У Карлсруе, що на півдні Німеччини, живуть близько 300 тис. чоловік. У місті кілька комунальних підприємств. Деякі з них є на 100% приватними ТОВ. Споживач укладає договір з тим, з яким йому вигідніше. Мешканці багатоквартирних будинків об'єднані в товариства, які обирають керуючого будинком. Місто давно відмовилося від монополії централізованої системи теплопостачання. Жителі або споживачі, а не муніципалітет, роблять свій остаточний вибір на користь централізованого або децентралізованого постачання.  Тарифи встановлюються не політиками, а самими комунальними підприємствами. Оскільки вони відображені в договорах із власниками житла й товариствами, то нікому і в голову не може прийти одностороннє підвищення тарифу. Інакше — судові розгляди.

У скандинавських країнах громадяни повністю несуть на своїх плечах тягар по оплаті комунальних послуг. На оплату послуг ЖКГ йде не менш 30 — 50% зарплати кожного шведа — переважна більшість жителів Швеції платять за електроенергію, тепло, воду і прибирання сміття з повної ринкової вартості, без будь-яких пільг та субсидій.

У США комунальна сфера влаштована таким чином, що муніципальна влада, яка відповідає за прибирання доріг, вивезення сміття та інші санітарні послуги, може наймати для виконання робіт... владу штату. Тобто, розуміючи, що місцева влада не справляється з завданням ні фінансово, ні фізично, місто просто віддає проблему «нагору», при цьому взаємодіючи з керівництвом штату саме як наймач із працівником.