Цьогорічний медовий сезон став справжнім випробуванням для українських бджолярів. Попри важкі умови та збитки, Інна та Валерій Ромащенко-Андрієнко з Кропивницького розвивають родинний бізнес й продовжують творити справжнє українське "золото" — мед, крафтові смаколики та інноваційні десерти. Їхню історію — про любов до своєї справи, відданість традиціям і прагнення підтримувати українське — записала журналістка Точки доступу Лілія Кочерга.
У цьому році, як і по всій Україні, у нас невеличкі медоноси. Нині дофасовуємо лісову липу з чорним кленом. Її невелика кількість, але якість і аромат – надзвичайні!
Поки чоловік Валерій на пасіці близ Чигиринського лісового господарства, співвласниця крафтової торговельної марки "Козацький медок і смаколики" Інна працює у домашньому цеху з фасування меду в Кропивницькому.
Як сказав мій чоловік-бджоляр, коли качав цю липу – це не липа, це – сльози бджоляра і наше українське золото! Так воно в цьому році і є.
Такого важкого сезону для бджолярів не пам’ятає, – додає жінка. Її чоловік займається пасікою вже 40 років. Цьогорічні збитки сімейного бізнесу – понад пів мільйона гривень. Хоча після зими у господарстві вижило 95% бджіл породи "Українська степова". І це, каже жінка, чудовий результат. Минулоріч бджіл довелося докуповувати. Але різкі коливання температури не дали зібрати добрий врожай. Акацію зібрати не вдалося, зібрали трохи липи, коріандру й різнотрав’я.
У нас представлений акацієвий мед, але це – залишки минулого року. Не було садків. Мало різнотрав’я та липи. Якщо пасіка дійсно органічна – не годується цукром, а тільки медом – багато меду в цьому році немає. Були сильні морози, померзла акація. А це, чого в нас такі збитки, найдорожчий мед.
Вартість меду з пасіки Інни та Валерія – від 250 до 600 гривень за літр. Водночас, здорожчали вощина та вулики. Щоби втриматися на плаву, підприємці змагаються за гранти та займаються переробкою. Так, Інна власноруч майструє свічки.
А нині подружжя патентує мед у каву. В Україні, каже жінка, такого немає. Також на полицях – фрукти, сушені медом, для виготовлення яких замовляли на Черкащині спеціальне обладнання, інші медові десерти.
Медові смаколики, десерти, свічки…Все, все переробляємо, щоб була додана вартість. Тільки сортові меди – це невигідно. Ми змушені були підняти ціну на акацію на 100 гривень, так як це залишки, щоб трошки вирівняти ситуацію, різнотрав’я ми підняли всього-на-всього на 30 гривень.
Кропивничанка Любов Шрамко нині мешкає у Словаччині. Коли приїжджає на рідну землю, обов’язково купує мед. Каже: тут – і дешевший, і найсмачніший.
Такого смачного, як в Україні, нема ніде. І це підтверджують наші друзі: словаки, чехи, німці, вони всі говорять, коли ми їх пригощаємо, що такої смакоти ніколи не їли.
Війна, зазначає Інна Андрієнко, вплинула і на їхній бізнес – чимало покупців з різних регіонів України виїхало за кордон. Зокрема, багато клієнтів було з Маріуполя. Але, коли приїжджають в Україну, обов’язково купують мед.
У планах бджолярів – ще одна пасіка та найвища система сертифікації в Україні. Це дасть можливість реалізовувати мед і смаколики в національній мережі.
Інна закликає колег не опускати руки, попри складний рік. Натомість – думати про асортимент, який не пропонують інші. Радить будувати власні цехи, займатися переробкою – це дасть можливість вижити. Бо на сьогодні багато бджолярів говорять не про підняття цін, а про зменшення кількості вуликів. А це, на її думку, неправильно.
Є така думка, що, коли загине остання бджола, цьому і протруєння садків, полів сприяють, то зникне людство. Щоб цього не було, маємо підтримувати одне одного і популяризувати власне, своє, крафтове, українське.
Читайте також: Сироваріння – це зв’язок із домом. Як Ірина Єгорова з Бердянська відкрила власну справу в Кропивницькому
Фото Олександра Козловського
Останні новини
