10 лютого 2023, 14:50
Як повномасштабне вторгнення змінило роботу закладів культури, чому бібліотеки залишились без оновлення книжкових фондів та чому барельєф Пушкіна легше завішати, ніж демонтувати. Про це та більше директорка обласного департаменту культури та туризму Уляна Соколенко розповіла в інтерв’ю журналістам Точки доступу.
Уляна Соколенко. Фото обласної військової адміністрації Кіровоградщини
Ми планували свій рік, як зазвичай – почала розповідати Уляна Соколенко про бюджет на сферу культури та мистецтва 2022 року. Тоді цій галузі виділили 172 мільйони 620 тисяч гривень. В основному – це гроші на захищені й обов'язкові видатки – заробітні плати, енергоносії, протипожежні й охоронні заходи.
Ми очікували ще додаткові кошти на ремонти, придбання основних засобів та проведення фестивалів і конкурсів при перегляді бюджету в лютому 2022 року. Але оскільки почалося повномасштабне вторгнення, ми, як і всі галузі, потрапили в обмеження фінансового ресурсу й терміново перепланували весь рік, – сказала посадовиця.
У перші місяці російської агресії евакуювали музейні фонди, скасовували всі концерти, вистави, фестивалі та інші культурні заходи. Обмежили свою роботу філармонія, театри, бібліотеки та інші заклади.
Їх працівники тимчасово стали волонтерами – плели сітки, збирали речі для переселенців, готували їжу для бійців та робили все можливе, щоб наблизити перемогу.
Через війну на державному рівні були призупинені й великі проєкти. Точка доступу вже писала про долю приміщення Національного банку, з якого планували зробити Мистецький арсенал.
Разом із ним у 2022 році мали розпочати втілення ще двох:
На всі три проєкти була практично готова науково-проєктна документація і попереднє схвалення Міністерством культури та інформаційної політики. Такі документи в попередні роки підготували також для обласного краєзнавчого музею та обласної бібліотеки імені Євгена Маланюка в Кропивницькому.
Бюджетні гроші на ці напрямки сьогодні не виділяються. Всі державні програми розраховані на відновлення об'єктів, які розташовані на території зруйнованих міст. На щастя, ми не маємо таких руйнувань. Тому не підпадаємо під ті проєкти. Але сподіваємося, що після перемоги знову відновимо реставрацію, – розповіла Уляна Соколенко.
Влітку стало зрозуміло, що Кіровоградська область є відносно безпечною, тож культурну сферу почали повертати до життя. Не зайвим став досвід організації роботи під час пандемії ковіду, сказала директорка департаменту:
Ми почали проводити невеликі масові заходи. І вирішили: всі наші культурно-мистецькі заходи будуть спрямовані на підтримку сил оборони України. Ми збираємо гроші, донатимо, направляємо речі або збираємо на ліки. Найбільшим подарунком від усього культурного фронту області став автомобіль, який ми подарували нашим захисникам 9 листопада 2022 року під час відзначення Дня працівників культури на Театральній площі.
Цьогоріч на долю культури, туризму та мистецтва з обласного бюджету виділили 171 мільйон 260 тисяч гривень. Уляна Соколенко розповіла – фінансове обмеження мають всі напрямки галузі.
Наприклад, цьогоріч десь на 50% зменшено фінансування на культурно-мистецькі заходи. Але, я думаю, що ми маємо вкластися у цей ресурс.
Зокрема, через постанову №590 не фінансуватимуть бібліотечний та книговидавничий фонд (детальніше про це читайте у розділі про бібліотеки).
Але передбачається покриття усіх захищених видатків – це заробітна плата, енергоносії і обов'язкові заходи і послуги по утриманню обласних закладів. Не на 100% ми закриваємо, але є певні видатки на протипожежні заходи.
За словами посадовиці, департамент культури намагається брати мінімум бюджетних грошей, натомість – залучати спонсорські гроші, гранти чи проєкти, якщо є така можливість. Наприклад, минулий театральний фестиваль “Вересневі самоцвіти” провели фактично за рахунок спонсорів.
А ще – цьогоріч знову запрацював Український Культурний Фонд. Це державна установа, створена у 2017 році, щоб сприяти розвитку національної культури та мистецтва в державі.
Через широку агресію Росії торік фонд віддав на потреби збройних сил 583 мільйони 281 тисячу гривень, які мали піти на культурно-мистецькі проєкти. Цьогоріч фонд знову приймає заявки.
Ми підготували заклади культури, щоб вони активно долучалися. Адже фінансовий ресурс на покращення матеріально-технічної бази закладів, на проведення заходів, на мистецькі проєкти – досить обмежений, – сказала Уляна Соколенко.
Залучають також гроші з програми Європейського Союзу “House of Europe”, ЮНІСЕФ та інші.
Бібліотеки стали місцем, де не тільки можна прочитати книгу, а ще й корисно провести час: влаштувати чи подивитися виставку, відвідати лекцію, майстер-клас, курс із англійської мови або презентацію нового видання.
Активно в цьому напрямку, каже Уляна Соколенко, працює обласна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського. Наприклад, 27 січня в там відкрили дитячу точку "Спільно".
Дитина робить колаж у дитячій точці "Спільно", що облаштували у бібліотеці Чижевського в Кропивницькому. Фото: Точка доступу
Багато таких заходів і в обласній юнацькій бібліотеці Маланюка. Активно долучає до української літератури малечу обласна дитяча бібліотека імені Шевченка.
Книгозбірні області роблять проєкти спільно з благодійним фондом "Безпечне майбутнє" у реалізації масштабної програми Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, громадською організацією "Фундація прав людини" за підтримки Інституту зовнішніх культурних зв’язків, "ВільноХаб_робота", "ЕтноХата" та інші.
Цьогоріч у квітні усі 552 книгозбірень області прибрали російські книжки за наказом Державного комітету телебачення та радіомовлення України "Про припинення видачі та зупинення дії дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора".
З полиць прибрали 200 тисяч книжок, виданих у Росії. Але нових фондів не закуповували, хоча й мали на це значний фінансовий ресурс.
Досить прикра для нас була того року постанова № 590, яка не дала можливості, навіть маючи фінансовий ресурс, оновити фонди в бібліотеках. Ми готуємо обґрунтоване клопотання на Міністерство культури щодо внесення змін й зняття цих обмежень.
Але фонди продовжують поповнюватися: за рахунок спонсорів, людей, які діляться своїми домашніми бібліотеками та письменників, які залишають декілька своїх примірників після презентацій. Таким чином фонди обласних бібліотек у 2022 році поповнилися майже на 1000 книжок.
У червні після повномасштабного вторгнення при обласній військовій адміністрації створили координаційну раду з питань очищення Кіровоградської області від маркерів російської імперії та радянського союзу.
До складу ради входять історики, археологи, науковці. Вони досліджують всі об'єкти культурної спадщини, які пов'язані з Росією. А потім спільним рішенням рекомендують громадам, де розміщені ці пам’ятки, прибрати або переіменувати їх.
Рекомендують – бо саме громада має ухвалювати такі рішення та реалізувати їх.
Це різні пам'ятники, як Пушкіну чи Леніну. Це історичні будівлі, які присвячені з'їздам партій або прорадянським людям, які колись сюди приїжджали, але не мають ніякого відношення до розвитку нашої області, – розповіла посадовиця про те, які саме об’єкти розглядають.
За 2022 рік рада винесла 170 рекомендацій, цьогоріч мають розглянути ще сотню.
Але переіменувати чи прибрати пам'ятник непросто. Наприклад, барельєф Пушкіна з обласної дитячої бібліотеки імені Шевченка в Кропивницькому не прибрали, а закрили патріотичним плакатом. Цьогоріч його мають нарешті демонтувати, сказала директорка департаменту.
На бібліотеці імені Шевченка в Кропивницькому барельєф Пушкіна завішали патріотичним плакатом. Фото: департаменту культури та туризму Кіровоградщини
У мирний час така процедура займала до року.
Торік ми двічі зверталися до Мінкульту, щоб вони спростили цю юридичну процедуру на період воєнного стану, – сказала Уляна Соколенко.
Міністерство не дало відповіді на ці листи, але в грудні запропонувало скласти три переліки об’єктів культурної спадщини.
Перший – це об'єкти, які треба зберегти та внести до Державного реєстру. Другий – такі, що мають маркери російської імперії чи радянського союзу. Третій – це пам'ятки, які фактично знищенні, але юридично існують.
Ми направили такі переліки і сподіваємося, що МКІП пропрацює їх. Якщо вони приймуть відповідні рішення, робота у напрямку дерусифікації і дерадянізації в рази пришвидшиться по всій Україні.
Туристична галузь залишається без широкого фінансування й розвитку. Під час війни Кіровоградщина відкрито не афішує свої визначні місця, сказала Уляна Соколенко.
Але продовжується ознайомлення з ними і їх відвідування, зокрема для переселенців. Для них проводять екскурсії і виставки, щоб більше ознайомити з регіоном.
У першу чергу, туристичним напрямком займаються музеї Кіровоградщини. Оскільки основні фонди евакуйовані, самі музеї часто використовуються як майданчики для різних заходів. Свої виставки там нерідко влаштовують переселенці, адже в область приїхало багато творчих та талановитих людей.
Дуже широка тематика виставок: художні твори, вироби народного мистецтва, презентація сучасної поезії. Наші музеї вже працюють на поповнення фондів артефактами сучасної війни. Тому що сьогодні твориться історія. І ми маємо фіксувати її постійно.
В загалом музеї області реалізують проєкти з популяризації творчості корифеїв першого професійного українського театру, розкриття правдивих сторінок історії та позбавлення від радянської спадщини.
Усі традиційні фестивалі, які мають відбутися у 2023 році – планують. На їх проведення мають обмежений бюджет, але повинні вкластися, сказала посадовиця:
У січні ми провели Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики “Класик-проект”, присвячений 120-річчю з дня народження всесвітньо відомого композитора, нашого земляка, Юлія Мейтуса. Це традиційно перший фестиваль, яким розпочинається рік. Так само ми плануємо й інші.
30 січня, 2023 рік. Учасники Всеукраїнського конкурсу української академічної музики “Класик-проект” фотографуються після фестивалю. Фото з сайту Кропивницької міської ради
У театральному напрямку планується:
У музичному:
Також у 2022 році започаткували культурно-мистецьку акцію "Кіровоградщина серцем з вами". Вона спрямована на підтримку міст-героїв України, що постраждали від російської агресії. У 2023 році акцію продовжуватимуть.
Культура має працювати у часи війни. Сьогодні – фестивалі, концерти, вистави та ярмарки націлені на те, щоб розповісти українцям про українців. Про наші традиції, історію, ідентичність.
А частина чи навіть усі виручені з них гроші йдуть на потреби сил оборони України.
Ми радіємо з того, що завдячуючи українським героям, які боронять нашу країну від агресора, ми маємо можливість жити і працювати на своїй рідній землі. Всі наші проекти мають підтримку обласної військової адміністрації. Активно працюють театри і філармонія, музеї і бібліотеки, клубні заклади.
Культура Кіровоградщини – працює на перемогу України, підсумувала посадовиця.
Читайте також: Хто ці люди, на честь яких учора перейменували 35 вулиць у Кропивницькому
Головне сьогодні
