Мапники, кавери й маскувальні костюми: швейний цех з Олександрії одягає захисників з усієї країни

Учасники волонтерської групи “Ельф”, що працює в Олександрії, шиють військову амуніцію для українських захисників, нацгвардійців та рятувальників. Волонтери розпочали роботу після початку повномасштабного російського вторгнення. У групу зібралися всі, хто хотів допомогти, люди різного віку та професій. Керівницею волонтерського руху є вчителька географії Олександрійського ліцею Вікторія Шапран. До обіду жінка працює в школі, а після — шиє задля перемоги. Про те, як організували швейний цех, який забезпечує необхідним військових, а також про те, що пропонують військовим інші локальні волонтери, у матеріалі Точки доступу. 

Свою роботу олександрійські “ельфи” розпочали весною минулого року. Основних членів команди п’ятеро, втім постійно до роботи долучаються й інші люди. 

“Все почалося із саперської сумки”

Старший син Вікторії є військовим і наприкінці березня його колеги звернулися до жінки з проханням допомогти сформувати саперську сумку. 

Її треба було зшити та наповнити гаджетами, які надіслали сапери. Жінка одразу звернулася до своїх добрих знайомих, які мають в Олександрії невелике швейне підприємство. Волонтеркам дозволили працювати там.

Разом виготовили перший зразок, який військові затвердили. Надійшло більше замовлення. Волонтери ж налагодили роботу та виготовили кілька партій.

Розповідає — процес формування саперської сумки пройшов багато етапів та змін.

І, зрештою, ми знайшли саперів, які з нами комунікували та допомогли зробити її досконалою.

На початку травня надійшло нове замовлення — мапники для захисту карт.

Зразок був НАТОвський. Нам дали його розміри, фотографії. Почали робити, але зрозуміли, що виходить дуже багато відходів через його розміри. Тому ми удосконалили ці нюанси та наразі виготовляємо для наших захисників вже три види мапників — малі, середні та великі. Військові самі запропонували розміри, якими вироби є зараз.

Наразі волонтери виготовляють саперські сумки (набір із щупом та пенал для детонатора), чохли для саперських лопаток, мапники, кавери (чохли на каски), дощовики, маскувальні костюми, балаклави, шапки тощо.

З весни волонтери виготовили майже 200 дощовиків, сформували 350 саперських сумок та майже 600 мапників.

Ми забезпечуємо цими засобами всіх, хто цього потребує. Наразі у нас є військовий координатор, який допомагає дізнаватися про потреби хлопців, а також повідомляє військовим, що є у нас. Самі хлопці також звертаються до нас, бо знають, що і як ми робимо.

Розповідає — сапери спочатку були здивовані, що волонтери роблять такі сумки. Професійний саперський набір коштує близько 20 тисяч, собівартість сумки, яку роблять “ельфи” — півтори тисячі гривень. 

Звісно, вони мінімалістичні, але цього достатньо, щоб хлопці могли йти на завдання.

Я був приємно здивований, коли від побратимів дізнався, що саперські сумки, які нам передали, зробили наші люди. Вони зручні, якісні. Звісно треба підлаштовати під себе, але це не проблема. Наші люди неймовірні. Дякую “ельфам” за їхню допомогу, — ділиться військовослужбовець Олексій.

Вчителька географії розповідає — вважає, що карти необхідні в житті кожного й обурюється, коли люди нехтують географічними знаннями. 

Я побачила відео, як український полярник Ігор Дикий, який до повномасшабного вторгнення викладав в університеті та виїздив на експедиції до антарктичної станції "Академік Вернадський", а зараз воює на сході, ніс незахищені карти. Ми з ним зв’язалися та вислали йому мапники, вчора він відзвітував, що отримав їх.

"Є робота — немає світла"

Вікторія Шапран розповідає, що на роботу зараз суттєво впливають відключення електроенергії. Волонтери думали про придбання генератора, втім це суттєві витрати, які потім зростатимуть, враховуючи придбання пального дня нього. Наразі підлаштовують роботу до годин, коли світло є. Велику кількість роботи виконують вдома.

Таким чином і виконуємо свої виробничі плани, — розповідає Вікторія.

Волонтерською справою займається після уроків в школі. 

Коли ми все це розпочинали, більшість із нас не вміли шити. Нам здалося, що це так просто, але ні. Але поступово навчилися. Нас контролює досвідчена фахівчиня.

"Ми існуємо за рахунок донатів"

За словами Вікторії Шапран, вся волонтерська справа тримається лише за рахунок донатів. Також саме люди допомагають необхідними матеріалами, тканиною.

Наші люди — неймовірні. Вони допомагають грошима, приносять необхідні матеріали. Це дуже надихає.

Про потреби волонетрів можна дізнатися на сторінці Вікторії Шапран у фейсбуці. Там жінка також публікує звіти про діяльність.

ТІ, хто бажає допомогти фінансово, можуть зробити це на карту:

•  4149499374395141

Більше корисних рішень:

• Волонтерська організація “Вікторія” працює в Добровеличківці, що на Кіровоградщині. Від початку повномасштабного вторгнення волонтери локальної огранізації передали військовим більше десятка комплектів шин, три автівки, десяток генераторів, зарядні станції, тонни їжі та медикаментів. Співзасновниця руху Вікторія Яремчук розповіла Точці доступу про те, як вдалося організувати потужний волонтерський хаб у маленькому містечку.
• У Гайворонській громаді виготовляють багатофункціональні пічки для захисників України. Роботу розгорнули на місцевому підприємстві з перемотки електродвигунів та виготовлення сільськогосподарської техніки. Над створенням пічок працює команда на чолі з підприємцем Миколою Кондратюком.
• Волонтерка з Кропивницького Алла Тарасенко разом із іншими небайдужими щотижня возить допомогу на передову. Каже, що сьогодні найгарячіші точки на мапі України – це Бахмут та Соледар. Саме там перебувають тисячі наших військових-земляків. Окрім постійних обстрілів, нині захисники протистоять ще й морозам. Тож як ніколи потребують нашої підтримки. Про поїздку на Донецький напрямок та потребу в допомозі кожного українця волонтерка розповіла Точці доступу.

Даний матеріал створено за підтримки проєкту “Накипіло.Освіта” та DW Akademie в Україні.

Читайте також: Напис "Не сьогодні" між шрамами від поранень: як війна змінила тренди татуювань у Кропивницькому (ФОТО)