11 травня 2023, 15:58
Восьму добу на мікрорайоні Завадівка у Кропивницькому немає води. Тричі за цей час її підвозили у цистернах, але тієї кількості вистачає тільки на приготування їжі. До того ж, не всі встигають набрати, адже люди у цей час на роботі.
Проблема із перебоями водопостачання на мікрорайоні триває роками. Минулоріч журналісти Точки доступу приходили на збір місцевих жителів із владою. Але відтоді нічого не вирішилося, розповіла нам місцева жителька Катерина Білоусова.
10 травня жителі Завадівки знову зібралися та обіцяли представникам влади, що перекриють дорогу, якщо їхню проблему не почують. Як пройшла зустріч та які є шляхи вирішення проблеми – читайте.
Шоста вечора. На Завадівці біля Кільцевої дороги, якою зазвичай водії об’їжджають місто, зібралися місцеві жителі. Прийшло пів сотні людей, за підрахунками журналістів ТД.
Ми вже настільки обурені, що готові без жодних погоджень перекривати трасу, щоб нас почули, – сказала місцева жителька Юлія Марченко.
Жінка на збір прийшла після роботи. І знову не встигла на підвіз води, який був за годину до цього. Тож вимушена була шукати транспорт та їхати в центр, щоб десь закупити воду у баклажках.
Вода зникає без попередження. Ми вже звикли до такого, в нас є запаси. Але надовго їх не вистачає. Попити, приготувати їжу, прийняти душ.
Юлія Марченко
За тиждень без водопостачання підвіз робили тричі. Хоча постачальником води в Завадівку є Інгульська шахта, цистерни возили ОКВП "Дніпро-Кіровоград" на прохання місцевої влади. Але цього вистачає хіба що на приготування їжі, сказала місцева жителька Катерина Білоусова.
У людей великі сім’ї: діти, батьки, за якими потрібен догляд, – пояснила вона.
Навіть коли вода є, в усіх вона тече із різним тиском. Це не коштує майже 25 гривень за куб, які платять жителі мікрорайону, вважає Катерина.
Я живу на нижній вулиці, то в мене ще нормально. А ось люди, що живуть на підвищеннях, в них ситуація гірша.
Катерина Білоусова (у блакитному кардигані)
З цією проблемою мікрорайон живе роками. Щоб звернули на неї увагу, писали листи очільнику ОВА Андрію Райковичу, своєму депутатові міської ради Олександру Шамардіну, створили петицію. Але вона не набрала потрібної кількості голосів.
Звернення до очільника ОВА Андрія Райковича
Поки чекали на представників влади, люди сварилися та жартували. Сварилися, бо думки про вирішення проблеми розділилися. А жартували, бо як іще пережити тиждень без води.
Підемо в річку купатися, – крикнув хтось із натовпу.
І та скоро всохне, – відповіли йому.
На водогоні сталася аварія. На межі між першим та другим підйомом, де знаходяться резервуари, був порив. Працівники розкопали одну частину, виконали роботи, запустили воду – з’явився інший. Вони його усунули, як з’явився ще один, – розповідав жителям в.о. міського голови Олександр Мосін, який приїхав на збори.
Водогін Інгульської шахти у жахливому стані, сказав він. Його не міняли з 1971 року.
Олександр Мосін
Окрім Мосіна до людей приїхав заступник міського голови Олександр Вергун та депутат міської ради Олександр Шамардін. З представників шахти на зборах нікого не було.
Олександр Вергун та Олександр Шамардін
Це не вперше вони ігнорують людей, сказала Катерина Білоусова. За словами жінки, Інгульська шахта ніколи не інформує про причини відключення, етапи усунення поривів та коли все-таки варто чекати на воду. Додзвонитися до них – фактично неможливо.
У нас за диспетчера шахти Шамардін – сказала жінка. – Ми телефонуємо йому і дізнаємося.
Проблему з комунікацією вирішили швидко. Олександр Мосін запропонував звертатися за номерами аварійно-диспетчерської служби, щоб дізнаватися потрібну інформацію. А от, коли населенню дадуть воду, і що робити, щоб вона не зникала – про це говорили довше.
Олександр Мосін озвучив два можливих рішення.
Перше. У міській раді зберуть комісію з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На ній обговорять можливість виділення грошей з резервного фонду на створення проєкту з санації між першим і другим підйомом, де були пориви. А потім просуватимуть цю ідею на сесії, щоб за неї проголосували.
Простими словами, санація – це коли в стару аварійну трубу вводять нову, але трохи меншу.
Виділити гроші на самі роботи з санації з бюджету міста не можуть. Адже трубопровід належить Інгульській шахті. А шахта належить державі в особі Міністерства палива та енергетики.
Водогін не у нас на балансі. Ми не маємо права витрачати гроші на інших юридичних осіб, – сказав Мосін.
Спершу треба зробити проєкт, щоб потім подумали про шляхи рішення. Що стосується капітальних великих вкладень, то ми не можемо це зробити, бо воєнний стан, – сказав депутат Олександр Шамардін.
Друге – це дати Завадівці воду підприємства “Дніпро-Кіровоград”.
У нас проходить водогін ОКВП “Дніпро-Кіровоград” зі Знам’янки. Зробити перемичку, поставити запірну арматуру та лічильник. І за оптовою ціною продавати цю воду Інгульській шахті, а вона буде роздавати людям. На Завадівці десь 1,5 тисячі абонентів, – сказав виконувач обов’язків міського голови.
____
Ми спитали в очільника обласного водоканалу Олександра Пісного про можливість таких рішень. За його словами, технічно можуть хоч зараз подати воду Завадівці. Але проблема у фінансах.
Інгульська шахта – неплатоспроможна. Вони не заключили з нами договір. Ми говорили, що можемо дати воду по оптовій ціні: 9 гривень за куб. Якщо вони підпишуть договір і оплатять, ми готові подати. Але я не можу взяти і безплатно це зробити. Є собівартість, яка ляже на 4 міста. Треба знайти джерело фінансування.
Проте “Дніпро-Кіровоград” зараз опрацьовує довгострокове вирішення проблеми. Підприємство може взяти водомережі шахти на свій баланс, але ця процедура триватиме не один рік. Адже, як ми вже писали, шахта належить державі.
Це треба рішення обласної ради, рішення Кабінету міністрів, виконати Закон України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, – розповів Олекснадр Пісний.
Тож знайшли швидше вирішення – прокласти паралельно до старого новий трубопровід. Який до того ж буде ціліший. Водоканал звернувся до свого чергового донора Міжнародної організації з міграції в Україні, щоб вони допомогли або закупити, або самі надали 31 кілометр труб різних діаметрів. 12 з них потрібні саме для Завадівки.
Готується меморандум між водоканалом і цією організацією, щоб вони допомогли нам. Також дав доручення нашому відділу, щоб вони зробили проєкт прокладання цього трубопроводу. Це вже робиться, - говорить Пісний.
Скільки часу потрібно, щоб виконати ці роботи – Олександр Пісний поки не знає. Затримка може виникнути через необхідність зв’язуватися із кожним власником землі, на якій будуть копати траншеї для трубопроводів.
Не всі жителі хочуть отримувати воду від “Дінпро-Кіровоград”. Місцева жителька Анна Роздорожня – проти. Вона каже, що спершу треба провести опитування серед місцевих.
Анна Роздорожня
Я на Завадівці живу з 80-го року. Якийсь час нас обслуговувала шахта, потім взяв водоканал. Я вже знаю, що воно таке. По-перше, там дорожче. По-друге, вода поганої якості. Якщо треба отримати довідку чи перевірку лічильника – це жах. Черги та проблеми. А потім ми назад вернулися на шахту. І я задоволена. Так, пориви, але ж де гарантії, що там не буде?
Жителька Юлія Марченко каже, що не знає правильного рішення. Жінка просто хоче, щоб у домі була вода.
Катерина Білоусова повністю підтримує підключення до ОКВП “Дінпро-Кіровоград”.
Точка доступу відправила інформаційний запит на пошту підприємства та чекає відповіді. Зокрема на те, коли все-таки дадуть жителям воду.
Фото: Точки доступу
Читайте також: Підвищення тарифу та борги за світло: інтерв’ю з представником енергопостачальної компанії на Кіровоградщині
Головне сьогодні
