16 липня 2019, 12:40
Міністр культури України Євген Нищук відвідав Національний мистецький фестиваль «Кропивницький», який проходив в обласному центрі з 11 по 14 липня. В інтерв’ю Точці доступу він розповів про розвиток внутрішнього туризму завдяки "КропФесту", стан сучасного українського кіно та власний політичний вибір.
Кор.: Євгене Миколайовичу, Ви вже не вперше відвідуєте Кіровоградщину. З чим Ви ідентифікуєте цей край?
Вся Кіровоградщина є насправді дуже багатою. Одні соняшники чого вартують, коли в'їжджаєш, але найголовніше - це люди, які мають велику культуру. І коли я у вересні 2016 року приїхав у дубовий гай фундаторів театру (Хутір Надія - Ред.), на мене накинулися ЗМІ з запитанням стосовно перейменування Кіровограда на Кропивницький. Я сказав: як я можу ставитися до того, що за багато десятків років взагалі в Україні називають місто іменем культурного діяча?! Тим більше одним із фундаторів українського театру. Звичайно, що позитивно!
Але стосовно цього питання продовжують точитися дискусії, часом дуже гарячі. Мені здається, що в цьому руслі велику роль має відіграти культурна складова. У Кропивницькому й області є чимало локальних фестивалів, але свого часу я сказав, що потрібно вийти на загальнонаціональний рівень, який би просував саму область та відкрив можливості й імена, які були перекручені. Тим самим я спровокував ЗМІ, які підхопили ідею фестивалю.
Вже третій рік приїжджаю на "КропФест". Попередні роки навіть вдавалося в державному графіку знайти час і приїхати з виставами. Мені здається, що змінюється й атмосфера фестивалю, і ставлення до самої назви, і взагалі саме усвідомлення, що це за місто, як можна відкрити всю область для України і взагалі для Європи, тому що на захід стало приїздити більше людей із-за кордону. Вони починають дізнаватися про край, його історію. І це змінює в майбутньому ставлення того, хто ми є.
Кор.: На вашу думку, чому вже втретє на цьому фестивалі не дають місця місцевим колективам, які могли би представити Кропивницький саме таким, якими вони є в нашому місті, а запрошують гостей?
Я, як міністр, вважаю, що не маю права в жоден творчий і режисерський процес втручатися, бо це буде неправильно. Можливо, на початкових етапах для привернення більшої уваги до самого фесту, використовується такий прийом шоу-бізу, коли запрошуть артистів театру, кіно чи музики, які є відомими не лише в Україні а й за її межами. Це робиться для того, аби вивести фестиваль на всеукраїнський рівень, щоб приїздили туристи з інших областей. І це дасть можливість спровокувати внутрішній туризм.
Але з-поміж того, я вважаю, що це зауваження є слушним, треба знайти добрий баланс, і тут (на Кіровоградщині – Ред.) достатньо хороших митців, яких можна було б презентувати для свого ж глядача. Я зі свого боку буду говорити з організаторами, щоб вони це врахували в майбутньому.
Після кожного фесту потрібно робити аналітику, висновки, й правити програму для удосконалення на наступні рази.
Євген Нищук - праворуч
Кор.: Ходять чутки, що дату фестивалю перенесли через вибори, й один із ініціаторів та кандидат у нардепи причетний до цього, і його звинувачують у тому, що він піариться на фесті. Яка ваша думка стосовно перенесення дати?
Я не хочу зараз цим політичним баталіям надавати ще більшого забарвлення.
Кор: Нам теж не хочеться, проте про це говорять…
Може й небезпідставно. Але, разом із тим, через те, що Олександр Горбунов є членом бюджетного комітету, очевидно, він і домігся фінансування для фестивалю. Тут дві сторони медалі. З одного боку ми розуміємо, що депутати Верховної Ради можуть лобіювати ті чи інші питання, і він (Горбунов – Ред.)не приховує того, що лобіював питання проведення фестивалю й фінансування на нього.
Крім того, в Міністерства культури теж є певні залежності, і ми не визначаємо дату фестивалю. Не хочу надавати в пік виборів політичної складової цьому заходу, навіть згадки про це. Я сподіваюся, що люди отримали задоволення від змістовної програми.
Тим паче, нікого, хто був цими днями на фестивалі, не змушують голосувати за конкретного кандидата.
Кор.: Яка подальша доля Кропфесту? Як ми вже говорили, його ініціатором є Олександр Горбунов, нинішній кандидат у нардепи. То ж яка доля чекає Кропфест, якщо Горбунов не пройде до Верховної Ради? Чи можемо ми сподіватися, що фестиваль і далі житиме?
Мені здається, що ця програма мала би зберігатися в Міністерстві культури.
Можна мати різне фінансування й наповнити фестиваль по-іншому. Якщо не буде такого лоббі як зараз, коштів може бути менше, але разом із тим, мені здається, якщо повністю його загубити, це буде неправильно, бо тут уже склалася певна традиція.
І стабільність, незалежно від виборів чи народних депутатів, дала би можливість мати сталу ситуацію й затвержений певний період, який би знали і театральні колективи, адже кожен має свої плани. І, мені здається, зберегти такого роду фестиваль є вкрай важливим. Це добра справа, коли 5 днів чи тиждень Кропивницький живе такою різноманітною культурною програмою.
"КропФест-2019"
Кор.: Цьогоріч у центрі Кропивницького планують відкрити унікальний культурно-мистецький центр на базі колишнього Нацбанку України. Чи контролюватиме цей процес Міністерство культури? Можливо, буде виділено кошти з держбюджету на це?
Зараз у рамках децентралізації всі кошти передані на місця. То ж усе залежить від влади на місцях.
Кожна область, на превеликий жаль залишила в себе на рахунках депозити. У мене запитання: для чого їх лишати у той час, коли можна дати на музичні школи чи бібліотеки?! Тому мені не раз доводилося говорити з губернаторами, очільниками місцевого самоврядування, що люди мають об'єднуватися в культурних осередках. Це може бути центр дозвілля, в якому будуть і бібліотека, і музейний відділ, і креативний простір для молоді, де можуть бути повернення ремесел, притаманні саме тому регіону.
Зі свого боку ми говоримо про «культурний кошик», бо хочемо законодавчо мати важелі, аби змушувати очільників областей, райдержадміністрацій, об'єднаних територіальних громад дотримувтаися базової культурної складової, в яку повинні вони вкладати гроші. Бо гроші є! Просто вони можуть сказати: "Шо ви мені розказуєте про цей клуб, коли мені потрібна дорога". Я ж кажу - дорога має кудись вести. Дорога до храму чи то мистецьокого, чи то духовного. І свій шлях туди мають прокласти люди.
Кор.: Ви згадали про "культурний кошик". Розкажіть, що це за ініціатива, і яким буде його набір?
Мета така: щоб культурна складова була не просто дотична, а нею міг послуговуватися кожен громадянин незалежно від того, чи хоче він потім стати народним артистом чи митцем. Це формування мінімальних культурних стандартів, які забезпечують рівний доступ до якісного культурного продукту українців незалежно від місця проживання. Він створений для загального розвитку.
Зараз ми маємо страшну статистику: близько 60% населення в невеликих містах і селищах за рік не ходили жодного разу в кіно, не читали жодної книжки, і не були на жодній культурній події.
Ми хочемо порахувати, наприклад, скільки коштує квиток в музей, театр, на концерт, скільки коштує книжка, аби знати, скільки грошей потрібно для базового рівня. Звичайно, тут є нюанси в обрахуванні… Тому ми хочемо запровадити культурну субвенцію. В освіті вона є, в медицині є, а в культурі немає. Це те, що я хочу завершити і щоб цю ініціативу погодили.
Кор.: У 2018 році на виробництво українських фільмів Держкіно виділило майже 480 млн грн. Яким на вашу думку зараз є сучасний стан українського кіно?
Зараз буде дуже багато проектів. З 60-х років минулого століття знищувався сам процес створення українського кіно, а українських акторів брали лише на другорядні ролі. І за один рік мати одразу високу якість і претендувати на «Оскара», звісно, ми не можемо. Але зараз на всіх кінофестивалях високого класу ми в основних конкурсних програмах.
Також плануємо вихід на Західний ринок та голлівудські стандарти - це буде спроба фільму "Захар Беркут". У ньому головного героя грає голівудський актор.
Крім того, у Берліні був представлений фільм копродукції Україна - Польща – Британія під назвою "Гарет Джонс", у якому говориться про геноцид голодомору в Україні, про журналіста, якого теж грає голівудський британський актор. Таких проектів зараз буде близько 12-ти, зокрема у спільному виробництві зі Словаччиною, Польщею.
Я приїхав тиждень тому із Канади, де підписав з урядом цієї країни угоду про спільне виробництво аудіовізуальних творів. Це вихід на новий ринок, адже в Канаді багатомільйонна українська діаспора.
Мені здається, що це реальний успіх. Я розумію, що люди одразу «Оскара» хочуть. Буде, буде «Оскар»!
Також ми знімаємо фільми, які розкривають нашу історію. Зокрема, це фільм «Поводир» про історію Слобожанщини, коли звезли всіх кобзарів і як небезпечний елемент при радянській владі розстріляли в Харкові. Зараз знімається фільм "Будинок слова", про те як Харкові теж збирали всіх літераторів і звідти всіх їх везли на розстріли. Ми не повинні думати тільки про касовий успіх. Є ще й виховний момент. Це відкриття своєї правдивої історії на багато постатей, які були спотворені радянською ідеологією. Я категорично проти пропаганди і будь-якої ідеології. В мистецтві не повинно цього бути.
Кадри зі зйомок фільму "Захар Беркут"
Кор.: Що потрібно слухати й дивитися у час культурно-полічного розмаїття, аби зберегти свою душу й боротися далі за Україну?
Я би закликав у цей час політичних баталій проявити небайдужість і власну культурно-політичну свідомість, і з поміж того культурно-політичного розмаїття все ж таки зважити на ризики, які можемо мати. Саме тому я більше місяця тому сказав, що йду в політику, аби відстояти прорив українського кіно, який припав на мою каденцію. Бо їхній бюджет зріс – із 24 млн гривень у 2014 року до понад 1 млрд гривень зараз. З одного фільму до 50 в рік. Я думаю, що можу цим пишатися. І новостворені інституції, європейські програми, креативні індустрії - це ті процеси, які потрібно продовжувати робити далі. Тому я, звичайно, взяв би на себе відповідальність продовжувати працювати на посту Міністра.
Але я повинен іти з певною політичною силою, аби мати якісь важелі в парламенті, щоби я міг сказати, що не можна закривати Український культурний фонд, не можна не давати з бюджету кошти на кіно, не можна скасовувати інституційні речі, не можна допускати згортання й повернення ідолів радянських назв вулиць і пам'ятників, бо це є порушенням закону про декомунізацію. Я чітко про це висловився. Тому долучився до «Української стратегії Гройсмана». Я можу твердо сказати, що ми є сила антикризових менеджерів, технократів.
І зараз ми всі маємо бути тверді в тому, що маємо активніше відстоювати проукраїнські демократичні сили, які є фаховими й можуть професійно протистояти цьому.
Читайте також: Лідер гурту "Антитіла" Тарас Тополя: "КропФест" повинен жити незалежно від політичної кон’юнктури (ФОТО)
Читайте також: "Той, хто далі йде": КропФест-2019 закрили потужним концертом (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Читайте також: Міністр юстиції на Кіровоградщині: «Чесна платіжка», «Open Space» та боротьба з аліментщиками (ВІДЕО)
Фото на облкадинці зі сторінки Євгена Нищука у Фейсбуці
Головне сьогодні
