На Кіровоградщині два юнака звинувачують прийомних батьків у жорстокості

  • Таміла Чорноморець
  • watch_later 4 березня 2020, 16:40

До редакції Точки доступу звернулися колишні вихованці дитячого будинку сімейного типу з селища Вільшанка, що на Кіровоградщині. Два юнака розповідають, що прийомні батьки жорстоко знущаються з вихованців. Очільник родини, в свою чергу, стверджує, що це помства від місцевого підприємця, який використовує для цього хлопців.

Андрій та Володимир півроку тому офіційно вийшли з прийомної родини, написавши заяви та скарги до відповідних служб.

Юнаки стверджують, що хотіли якнайшвидше піти з того будинку, аби не терпіти фізичних та моральних знущань від прийомних батьків.

До того, як потрапити до дитячого будинку сімейного типу (ДБСТ) родини В'ячеслава та Марини Моренко, Володимир та Андрій були в дитячих будинках "Наш дім" та "Надія", що у Кропивницькому. У Вільшанці перебували протягом 5 років. За цей час, за їхніми словами, батько В'ячеслав неодноразово застосовував фізичну силу.

Міг ввечері на кухні бити по ногах битою або лунчаками. У гаражі міг боксерськими рукавицями боксувати по нас,- розповідають хлопці.

Крім того, юнаки говорять про моральні знущання над прийомними дітьми.

Наразі у родині ще троє дітей - дві дівчинки та хлопець. Вони, на думку наших співрозмовників, відмовляються говорити про те, що відбувається, оскільки бояться В'ячеслава.

Їх тримають "в рукавицях", тому вони не можуть поскаржитися в служби, - уточнюють юнаки.

Тренер із греблі Максим Прокопенко, з яким займалися хлопці в шкільні роки, підтримує їх і зараз та підтверджує слова хлопців. Він звертався до Служби у справах дітей, але там йому відповіли, що на родину ніколи не було скарг.

На думку пана Максима, В'ячеслав Моренко насправді ж має "зв'язки" у службі, а в моменти відвінин спеціалістами, він просто влаштовує "показуху".

Ми завжди знали, коли прийдуть зі служби, хоча це й було всього 2-3 рази за 5 років. Тоді в нас одразу генеральне прибирання, все "вилизували" та показували, як все добре. Казали, що ми ходимо в туалет в будинку, а насправді нам доводилося ходити надвір. Казали, що перуть наші речі в пральних машинах, а насправді ми самі собі прали вручну, - діляться деталями Володимир та Андрій.

Також юнаки стверджують, що прийомний батько брав їх у 2018-му році в Москву, аби вони там заробляли гроші на будівництві, яких їм так і не дали.

Наразі Андрій судиться із колишнім прийомним батьком через свій спадок від померлих матері та бабусі. Юнакові рідні залишили будинок у Кропивницькому та квартиру. За його словами, будинок продала родина Моренків за 7 тисяч доларів. Тисячу вони поклали хлопцеві на депозит, а за інші пообіцяли виконати ремонт у квартирі.

Ви б бачили той ремонт. Стіни просто пофарбовані, унітаз на пінопласті гойдається, а двері взагалі привезли старі зі свого будинку в Вільшанці, натомість собі поставили нові. І вони хочуть сказати, що в це вони вклали 6 тисяч доларів? - коментує тренер Максим.

На час, коли Андрій в’їхав до квартири – там було 16 тисяч гривень боргу за воду та 34 тисячі за опалення. В судовому порядку борг за воду скасували, а за тепло - ні.

Хлопець через суд хоче домогтися від колишнього опікуна, щоб той сплатив йому суму, яка накопичилася за 5 років із плати за оренду земельного паю, що також дістався Андрієві у спадок. Таким чином він хоче погасити борг за тепло.


В свою чергу, начальниця служби у справах дітей Кіровоградської ОДА Наталія Чернявська розповіла, що дійсно у Вільшанці зареєстрований такий дитячий будинок сімейного типу і ніколи раніше скарг щодо нього не надходило.

Поки я не можу ні спростувати, ні підтвердити слова дітей. Сьогодні вони були в мене, розповіли всю ситуацію і написали заяву. Ми будемо створювати комісію і розбиратися. Жодних звернень стосовно цієї родини раніше не було, - прокоментувала пані Наталія.


Точка доступу поспілкувалася зі ще одним колишнім вихованцем родини Моренків Павлом. Хлопцеві 21 рік, він і досі спілкується з прийомними батьками та висловлює здивування стосовно таких обвинувачень у їхню сторону.

Стосовно покарань за якісь вчинки, то бувало, як і в будь-якій сім’ї, але без жорстокості чи фізичних розправ. В основному, в нас відбувалися виховні бесіди. Нас садили всіх за столом і "читали моралі".

Юнак зазначає, що й наразі спілкується з родиною, але здебільшого в телефонному режимі, оскільки працює, тому не має часу, щоб часто приїжджати.

На вихованні у Моренків ще лишилася рідна молодша сестра Павла Анастасія, якій 10 років. Він говорить, що скарг від неї ніколи не чув:

Іноді сваряться на неї за дрібні вчинки, але скарг щодо якихось розправ жодного разу не чув. Так, вона просить, щоб я частіше приїжджав, але не через те, що їй там погано, а тому, що сумує за мною.

Образ на прийомних батьків хлопець не тримає. Із посмішкою зізнається, що максимум, що сердило його в дитинстві, були постійні виховні розмови та "моралі". Однак всі ці образи пройшли і на сьогодні він розуміє, що це було йому потрібно, адже завдяки тим бесідам він добре почав навчатися, отримав освіту і веде нормальний спосіб життя.

Із Андрієм та Володимиром теж спілкується, але дуже рідко. Говорить, що Володимир був проблемною дитиною.

Це були постійні крадіжки в школі, в прийомних батьків. Також він тікав із дому. То як можна тоді говорити про те, що тебе сварять? У будь-якій сім’ї, чи в рідній, чи прийомній, за такі вчинки будуть сварити.

Павло згадує, що й сам був "не ідеальний" і бували випадки, за які родина навіть могла відмовитися від нього. Проте цього не зробили, натомість проводили бесіди й хлопцеві це допомогло. Зауважує, що значно покращив навчання в школі, успішно здав ЗНО та вступив до навчального закладу, де здобув професію.

За Андрія розповідає, що прийомні батьки багато йому допомагали, робили ремонт в квартирі неодноразово їздили в Кропивницький, щоб облаштувати йому житло. Тому Павло взагалі не розуміє, які від нього можуть бути претензії.

Розумієте, в кожного свої "таргани" в голові. Може, хлопцям не подобався той спосіб життя, коли потрібно вливатися в суспільство без крадіжок, куріння та п’янства, тому тепер і вигадують такі чутки. Знаючи їх, я й сам здивований, як вони навіть між собою сконтактували, адже востаннє, коли з ними спілкувався, то  вони один про одного, м’яко кажучи, не надто добре відгукувалися.


Очільник родини В’ячеслав Моренко у спілкуванні з кореспонденткою Точки доступу висловив припущення, що підбурив Володимира та Андрія саме Максим Прокопенко. Допускає, що заради помсти.

За його словами, все, що хлопці розповіли, не відповідає дійсності. Влітку, після свого 18-річчя, вони вийшли з родини. За час проживання в Моренків юнаки відмовлялися вести нормальний спосіб життя. Напивалися на дискотеках, курили, билися, навчатися не хотіли.

 Поки вони були в мене, я їх трохи тримав в руках, як тільки пішли від нас, почали обливати мене брудом.

Він впевнений, що  Андрій та Володимир вступили в змову з Прокопенком, після того як пан В’ячеслав "перейшов дорогу" місцевим впливовим людям, створивши громадську організацію, яка почала викривати їхні незаконні справи.

Ми  створили громадську організацію "Добробут Вільшанки" та почали боротися з безладом, який панував у селищі. 

Зокрема, він розповідає, що дізналися про незаконні справи начальника місцевої рибохорони Сергія Прокопенка. До всього, у нього є син Максим, з яким безпосередньо у В’ячеслава стався конфлікт.

Максим припаркував та залишив на тротуарі зерновоз. Неодноразово просили його прибрати машину, оскільки це створювало аварійно-небезпечну ситуацію та наражало на небезпеку пішоходів. Але він не відреагував. Тоді від нашої громадської організації зателефонували до поліції. Він дізнався, що це я, і почав мені погрожувати, сказав прямо "тепер тримайся". Знайшов Андрія й почали на мене лити бруд. От і все пояснення! Максим Прокопенко хоче мене покарати, використовуючи цих дітей. Він телефонував моїм дівчаткам, які вже навчаються в Маринівці, і пропонував їм гроші, аби ті свідчили проти мене, але вони відмовилися. А от Андрія та Володимира він таки підкупив.

Пан В’ячеслав говорить,  що ніколи раніше не було жодних проблем в родині. Завжди їх перевіряють відповідні служби і жодних зауважень не було. Він впевнений, що всі діти та жителі селища підтвердять його слова.

У нас зараз на вихованні 3 дитини.  Є ще 21-річний хлопець, який вже живе самостійно та двоє дівчат, які вже навчаються. Одній 16, а іншій 20 років, яка навіть після повноліття не хоче йти від нас. Постійно приїжджає з навчання на вихідні та канікули. Це ж про щось говорить?

Що ж до судової тяганини з Андрієм, то він говорить, що під час засідань висунуті претензії хлопця поки не підтверджуються, та й сам він не з’являється до суду.


Точка доступу й надалі слідкуватиме за перебігом подій та інформуватиме своїх читачів щодо результатів роботи комісії Служби у справах дітей області.

Редакція Точки доступу залишає право особам, які знають інформацію щодо даного конфлікту, висловити свою позицію, зв’язавшись через електронну скриньку, вказану на сторінці видання, чи зателефонувавши автору статті.

Читайте також: В лікарні на Кіровоградщині, де померла породілля, проводять службове розслідування

Читайте також: Жителі села на Кіровоградщині вийшли на акцію та вимагають виділити їм землю (ВІДЕО)