Вчора у Кропивницькому в останню путь повели 52-рiчного вiйськового Сергiя Лижнюка, а напередоднi у Петрiвськiй громадi провели в останню путь одразу двох героїв-захисникiв: 47-рiчного Олександра Бесараба та 32-рiчного Ростислава Лигу, передає Точка доступу.

Молодший сержант Сергiй Лижнюк загинув 9 листопада в бою неподалiк Лимана Донецької областi, зупиняючи ворога у складi розвiдувальної роти.

Поховали героя у Кропивницькому на Старолелекiвському кладовищi.

Вiн із тих чоловiкiв, хто добре знає, що таке вiйна. Не роздумуючи, став на захист України i воював мужньо, з усiх сил наближаючи спiльну перемогу. Сергiй понад усе любив нашу країну i мрiяв про щастя своєї родини, – говорять бойовi побратими героя.

Олександр Бесараб загинув 13 листопада пiд час участi у бойових дiях на Луганщинi. Чоловiк був стрiльцем - санiтаром парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону.

Народився в селi Богданiвка Доманiвського району Миколаївської областi. Пiсля закiнчення Маринiвської середньої школи пiшов навчатися в ПТУ, де отримав спецiальнiсть кухаря. В 1994 роцi був призваний на строкову службу до Збройних Сил України.

Працював комбайнером у фермерському господарствi, слюсарем з ремонту гiрничого устаткування на Пiвнiчному гiрничо-збагачувальному комбiнатi Кривого Рогу. Учасник бойових дiй в АТО.

Був мобiлiзований 27 лютого.

Це була добра, товариська i життєрадiсна людина. Захоплювався рибальством. У героя залишилися мама, син та брат із родиною.

Прощання з вiйськовослужбовцем вiдбулося в селi Володимирiвка, де до вiйни мешкав Олександр.

Цього ж дня вiдбулася церемонiя прощання з Ростиславом Лигою – старшим навiдником механiзованого вiддiлення механiзованого взводу механiзованої роти. Вiн загинув 12 листопада на Херсонщинi, отримавши поранення, несумiснi з життям.

Народився Ростислав у Новому Стародубi. Закiнчив Новостародубську середню школу. З дитинства захоплювався автомобiлями, любив їх ремонтувати, доводити до ладу, через що i пiшов навчатися в Олександрiйське ПТУ № 13. Отримав спецiальнiсть автослюсаря. 

У 2009 роцi був призваний на строкову службу до ЗСУ. Пiсля демобiлiзацiї одружився, став турботливим батьком для доньки Валерiї та синочка Дмитрика. 

Коли почалася повномасштабна вiйна росiї з Україною, Ростислав Лига був у Польщi. Не вагаючись, повернувся до України i вже 15 березня став до лав Збройних Сил України.

Це була добра, товариська, життєрадiсна людина, готова в будь-яку хвилину прийти на допомогу… Надiйний друг, побратим, готовий цiною власного життя врятувати пораненого товариша. У захисника залишилися мати, дiти, рiдня…

Поховали Ростислава Лигу в рiдному селi.

Вiчна пам’ять, шана i слава Героям!


Головне сьогодні