Понад шість сотень людей у Новгородківській селищній громаді на Кіровоградщині залишилися без транспортного сполучення з районним та обласним центром. На роботу і навчання, у лікарню і соцустанови, навіть зняти пенсію в банкоматі жителі трьох сіл добираються, хто чим може. Приватним перевізникам у районі працювати не вигідно, а покривати витрати з місцевого бюджету можливості немає. Про те, як у Тарасівці вирішують транспортне питання, та чи є у селян надія, що в село таки пустять громадський транспорт – читайте в матеріалі Точки доступу.

Я вже в місті не був років п’ять чи шість, а по селу оце так – на своєму транспорті. Для населення хоча б раз на день, щоб автобус був, хоч би в два дні – для пенсіонерів, кудись кому треба поїхати, хоча б через день – день в Новгородку, а день у Кропивницький, - каже житель Тарасівки Іван Черкашин.

Чоловік їздить на підводі. Каже – у селі такий транспорт незамінний. А от до районного чи обласного центру дістатися нічим. Зо п’ять років рейсовий автобус у село не курсує. Без транспортного сполучення з Новгородкою та Кропивницьким і жителі двох сусідніх сіл – Козирівки та Ольгівки. Загалом - понад шість сотень людей.

Вже й діти повиростали, а внуки є – вчаться, нема ж чим їм їздити. Ну, добре, що в батьків є машина, можуть відвезти-привезти, але ж не кожен раз вони мають час, щоб з ними возитися, - додає Раїса Дощенко.

Немає як у лікарню поїхати, чи якісь там справи у пенсійному фонді вирішити. Чим хочеш добирайся. Оце бігаєш по селу – взнаєш, де хто їде своїм транспортом, просишся, щоб хтось взяв до себе у машин», - бідкається Ольга Рябоконь.

Син Тетяни Дацької у райцентр на навчання їздить автостопом. Щоразу материнське серце крається – до кого дитина сяде у машину – невідомо:

Добирається попутками. Старший добирався, тепер цей добирається. Зараз карантин – то закрили на два тижні. А так, вся зима – буде добиратися попутками. Боюся, ну, а що робити.

Перевізники не бажають працювати у громаді, - коментують в Тарасівській сільраді. Маршрут довгий – до районного центру з Тарасівки 26, до обласного - 40 кілометрів в одну сторону. Людей їздить небагато.

Автобус, коли ходив, ішов у Тарасівку, через Козирівку, а Ольгівка виходила до траси, можна так сказати. Це дуже проблемне питання в нас, але не вирішилося до цих пір у зв’язку з тим, що не знайшлося перевізника. Сільський голова клопотав, Новгородківська адміністрація подавала на конкурс, знаходилися перевізники, але через місяць, або два і вони переставали їздити у зв’язку з тим, що маршрут не вигідний, - говорить секретарка Тарасівської сільської ради Галина Манухіна.

Підрядники не хочуть брати такі об’єкти, оскільки немає потоку людей, а пустити автобус за рахунок місцевого бюджету грошей немає, - підтверджує голова Новгородкіської районної державної адміністрації Олександр Антоненко.

На Кіровоградщині 93% населених пунктів забезпечені автобусним сполученням всіх рівнів – внутрішньо районним, внутрішньо обласним та міжобласним, - кажуть в облдержадміністрації. Проте лишаються і такі, що не мають жодного сполучення, - говорить начальник управління інфраструктури Кіровоградської ОДА Володимир Дмитренко:

Зона відповідальності ОДА – забезпечення сполученням між районними центрами та обласним центром, наразі в області таке сполучення забезпечено стовідсотково. А районні адміністрації повинні безпосередньо забезпечити зв’язок між населеними пунктами району та зв’язок з районним центром.

Він додає, що в районах в свою чергу кількість перевізників скорочується з кожним роком. Комунальне транспортне підприємство в регіоні лише одне, а приватні перевізники з Кропивницького у село їхати не хочуть.

 Для організації такого маршруту їм потрібно передбачити і забезпечити передрейсовий медичний огляд водіїв, передрейсовий технічний огляд транспортного засобу, потрібно забезпечити схоронність транспортного засобу і його зберігання в нічний час для того, щоб зранку виїхати і, відповідно, забезпечити належне проживання для водіїв, - каже Володимир Дмитренко.

Тож поки охочих здійснювати перевезення у районі не знайшлося, рік за роком жителі Тарасівки вирішують транспортну проблему самотужки. Припускають: за наявності транспорту і безробітних у селі було б менше. А відтак і злочинність у громаді пішла б на спад – скаржаться, що крадіжки у селі стали справою буденною. Наразі єдиний варіант для жителів Тарасівки дістатися Кропивницького на громадському транспорті – йти на автобус у Губівку Компаніївського району. Але подолати пішки по бездоріжжю зо два кілометри під силу не всім.

Лілія Кочерга, спеціально для Точки доступу

Читайте також: У Кропивницькому учні однієї зі шкіл дихають пліснявою і вчаться у вогких приміщеннях (ФОТО)




Головне сьогодні