На початку 2025 року чимало українських онлайн-медіа опинились у скрутному становищі. Припинення роботи американських донорських організацій позбавило видання одного з джерел потенційного фінансування, яке у часи відтоку аудиторії до телеграм-каналів та постійних коливань рекламного ринку, можна було назвати острівцем стабільності.
Ця проблема частково торкнулася і кропивницьких видань. Справа у тому, що у Кропивницькому, та й взагалі на Кіровоградщині, був невисокий відсоток медіа, які активно працювали з грантовими організаціями. Більшість сайтів мали власників, що покривали витрати на зарплатню журналістів, інші мали мінімальний штат, який можна було утримати за рахунок рекламних контрактів, договорів на висвітлення діяльності органів місцевої влади та сторонніх проєктів.
Втім, грантовий форс-мажор мав і несподіваний позитивний ефект - активізував роботу онлайн-медіа з власними аудиторіями. Спонукав, якщо не сказати, примусив розповідати читачам про внутрішню кухню видань, їхні проблеми, перемоги, потреби і переваги. Серед топових видань регіону наразі активно працюють над розвитком спільноти кілька видань – “Точка доступу” і “Гречка”. Окрім того редакція онлайн-ЗМІ “Без купюр” запустила платну підписку, хоч і не надто активно працює над її розвитком. А “Перша електронна газета” залучає читачів через сторонні проєкти своїх журналістів та редакторів, зокрема фолькльорно-етнографічний проєкт “Баба Єлька”.
Одним зі медіа, яке активніше запрацювало з читачами, стала “Точка доступу”. За словами редакторки видання Ольги Зими, колектив задумувався про потребу розвитку спільноти від початку повномасштабної війни.
“Хотілось створювати для аудиторії не лише контент, а давати їм відчуття єдності та взаємопідтримки. Віримо, що медіа – це не тільки новини, а й люди навколо нього. Ми усвідомлюємо, що це буде невелика когорта людей, але активних, які так само, як ми, вірять у розвиток незалежних медіа та хочуть бути в колі однодумців”, – наголошує редакторка.
Однак активному старту ідеї заважали цілком об’єктивні обставини - обмеженість ресурсів та кадрів. Адже створення нових форматів спілкування з аудиторією потребує часу на їх апробацію, підгонку та практичну реалізацію. Прискоритись та перейти від планування до дій редакцію мотивували проблеми з грантовим фінансуванням. Воно, хоч і не було основним надходженням в бюджеті “Точки доступу”, та все ж займало певну вагому частину. Наразі процес знаходиться на початковому етапі.
“Ми розпочали із простих речей – започаткували екскурсії від редакції, – розповідає Ольга Зима. – Вже випробували тестовий формат і плануємо це робити на постійній основі. Окрім того, продовжуємо створювати гру про Кропивницький, щоб, з часом, не тільки її продавати, а й збиратися з нашими читачами за спільними іграми. Також працюємо над мерчем, як символом приналежності до нашої спільноти”.
Найпарадоксальнішим для редакції стало питання пошуку людини, яка б займалось цим напрямком та постійною комунікацією з аудиторією.Спеціаліста знайшли, однак поки видання не має грошей, аби оплачувати його роботу.
Обмірковували медійники й запровадження пейволу, платного доступу до окремих матеріалів видання, однак від неї відмовились як від малоефективної на регіональному рівні.
На кінець серпня найближчою реалістичною опцією залучення читачів до фінансування медіа “Точка доступу” бачить встановлення кнопки збору донатів.
“Ми хотіли б вийти на такий рівень підтримки, щоб мати базове фінансування хоча б для двох людей, які б працювали зі спільнотою та залучали нових учасників”, – підсумовує Ольга Зима.
Шлях кропивницької “Гречки” до тісної співпраці з читачами теж був тернистим. Навесні 2025 року видання сторило на сайті вже звичну українцям “банку”, на яку попросили закидати грошей на підтримку. Кропивничани відгукнулись і навіть трохи задонатили, однак виникла інша проблема. Один донат не означає регулярність. А навіть той, хто бажав би фінансово підтримати видання, міг банально забути це зробити.
“Аби більше співпрацювати з активним читачами, зрозуміти, що могло б їх стимулювати донатити, ми спільно з MDF (центр розвитку незалежних медіа в Україні Media Development Foundation, - авт.) за підтримки Journalism fund Europe, провели дослідження. І там знайшлось багато інсайтів. Зокрема, виявилось, що багато людей взагалі не розуміють, як фінансуються медіа, скільки їм потрібно грошей для роботи і чи взагалі їм потрібна та фінансова підтримка”, – розповідає редакторка “Гречки” Анастасія Дзюбак.
Тож, “Гречка” вирішила самовдосконалюватись. Наразі компанда працює на зміною комунікаційної стратегії, спрямованої на активнішу комунікацію з аудиторією. Редакція планує активно працювати над формування пулу активних підписників, які за підтримку отримуватимуть від медійників різноманітні бонуси - системи заохочень та більш безпосереднього спілкування з редакцією, зокрема.
“Поки це в розробці, тому що кадрове питання дуже складне. Насправді, ми продовжуємо у багатьох ситуаціях бути і медіаменеджерами, і журналістами, і фотографами, і відеографами. Колектив дуже маленький, якщо одна людина пішла у відпустку, ще двоє журналістів - на заходах, пишуть новини, готують великі тексти, тож, рук просто не вистачає. Ми шукаємо людину, яка б підсилила команду як журналіст. А ще шукаємо рекламного менеджера, наступним етапом стануть пошуки менеджера спільноти”, – ділиться планами Анастасія Дзюбак.
В ідею стовідсоткового покриття витрат редакції за рахунок донатів від спільноти редакторка вірить не надто. Розповідає, що навіть у Європі досить невеликий відсоток активних донаторів медіа серед їхньої аудиторії.
“Звісно, це не значить, що не потрібно розвивати спільноту, не потрібно спілкуватись, налагоджувати контакти, пояснювати, як працює і фінансується медіа. Питання впровадження моделі донатів – це як питання сортування відходів. Воно не вирішиться за один день само по собі. Людям необхідно пояснити, чому нас варто підтримати”, – наголошує редакторка.
Чи врятують донати підписників українські медіа, поки невідомо. Однак концепція ближчого контакту з аудиторією, як мінімум, дозволить зберегти певний пул відданих користувачів традиційних ЗМІ, яких активно тіснять з ринку не лише телеграм-канали, а й штучний інтелект, який віднедавна компілює інформацію з новин прямо на першій сторінці видачі Google. Тож, унікальність контенту і робота зі своїм читачем – це та концепція, яку активно пропрацьовують на всеукраїнському і регіональному рівнях. В будь-якому випадку, читацька аудиторія від такої комбінації точно буде у виграші.
Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області
Останні новини
