Непрацюючу лікарню на Кіровоградщині переобладнали на житло для переселенців. Історії мешканців (ФОТО)

Непрацюючу лікарню на Кіровоградщині переобладнали на гуртове житло для переселенців. Гроші виділили з міського і обласного бюджетів. Також підтримали благодійні організації та небайдужі жителі громади. У новоствореному гуртожитку мешкають близько пів сотні людей з Донецької області. У центр країни вони приїхали евакуаційними потягами. Як облаштувалися, дізнавалися журналісти Точки доступу.

Тетяна Ворошилова із Дружківки та її шестеро дітей від чотирьох до 15 років на Кіровоградщину евакуювалися з Дружківки. Довго не хотіли залишати будинок, але у вересні волонтери врешті вмовили їх виїхати. Вдома ставало все небезпечніше, – розповідає жінка.

Безкоштовний прихисток переселенці знайшли в Кетрисанівській громаді на Кіровоградщині. Тут для них виділили дві кімнати.

Влітку кілька разів бахкало. Моя дитина сиділа біля вікна, перелякалася так, що чашка прямо отак впала на підлогу. Вона як розплакалася і всі до мене кинулися, – розповідає Тетяна. 

Ніна Чернявська із Бахмута мешкає у кімнаті одна. Її чоловік помер ще до повномасштабної війни. Дітей у подружжя не було. Каже, хоч не молода, але жити хочеться. Тож щойно з’явилася можливість виїхати, одразу погодилася. Не встигла взяти навіть найнеобхідніше, такі щільні були обстріли. Жінка сім місяців переміщалася з квартири лише у підвал. 

Родичі подзвонили на гарячу лінію і він взяв трубку, хлопець оцей, і мені говорить: "Якщо ви о 09:30 не вийдете зі свого під’їзду, ви ж знаєте, як у вас стріляють, я одразу поїду". Йому ж треба всіх інших людей зібрати там десь по дорозі було. І я отак швидко збиралася, похапцем, вам не передати... У хаті побите скло, все валяється – і дрібне, і крупне, і рами… Уявіть, як це, то мені хіба до квартири було, чи до речей, чи до чого?!

Найбільше пенсіонерка шкодує, що забула взяти зубні протези. Каже, щойно зробила, заплатила дорого. 

Декому з переселенців, які зупинились у Кетрисанівській громаді, повертатися нікуди. Їхнє житло зруйноване. 

Тож у приміщенні колишньої лікарні постраждалі внаслідок війни житимуть, скільки знадобиться. Тут вже дали тепло, є зручності, можливість приготувати їжу та випрати речі. 

Крім того, людей забезпечують гуманітарною допомогою – харчами, одягом та побутовими речами. Та головне – на відміну від Донеччини, тут відносно спокійно. Але налякані ворожими атаками, переселенці здригаються від сирен.

Я боюся, ми скільки у підвалі сиділи – пів року приблизно, а воно так згадувати боляче і повертатися нікуди. Я дуже вдячна людям, які нас тут прихистили, нам всього вистачає. Говорю їм: ви хоч нас не виженете? Нам нікуди йти. А вони: Живіть, скільки потрібно, – плаче переселенка з Мар’їнки Людмила Косяк.

У 2014-му році через обстріл жінка майже втратила слух, але звуки сирени, що сповіщає про повітряну тривогу, чує одразу.

Гроші на облаштування гуртового житла у приміщенні колишньої лікарні виділили з місцевих бюджетів. Підтримали і благодійні організації. Побутовими речами також допомагають небайдужі жителі громади.

Це приміщення колишньої лікарні, вона два роки не працювала, тож ми будівлю облаштували для компактного проживання переселенців. На сьогоднішній день тут 46 осіб проживає. Це люди, які були вимушено переміщені з міста Покровськ до міста Кропивницький. Ми їх привезли сюди і розселили в даному закладі, – коментує заступник голови Кетрисанівської сільської ради Дмитро Гурдиш.

Загалом у Кетрисанівській громаді на Кіровоградщині зупинилося більше тисячі переселенців. За потреби тут безкоштовно можуть розмістити ще 140 людей. Зокрема, шість місць є у гуртовому житлі в приміщенні колишньої лікарні.