На Кіровоградщині активісти протягом певного періоду виявляли низку залишків хімскладів часів радянської епохи. Раніше повідомляли про такі об’єкти у Новоархангельському районі. Не оминули потенційно небезпечні знахідки мешканців ще двох сіл.
Зокрема, до Точки доступу звернувся житель села Грузьке Голованівського району, який нещодавно виявив неподалік населеного пункту близько тонни хімречовини ДДТ, яку в побуті називають «дуст». Із міркувань власної безпеки чоловік побажав, аби в публікації не вказували його ім’я.
Грузьківська сільська рада
За його словами, знайомі також знайшли залишки потенційно небезпечних об’єктів і в селі Копенкувате Новоархангельського району.
Там завалені склади. Ці хімічні речовини не утилізовані, не вивезені. Судячи із їх вигляду, вони дуже давно там лежать, якраз орієнтовно із радянських часів, - розповів чоловік та продемонстрував це фотокореспонденту Точки доступу.
Раніше про такі склади в селі Тернівка Новоархангельського району повідомляли активісти. Тоді журналісти Точки доступу з'ясовували чи безпечні колишні хімсклади для населення Кіровоградщини на сьогодні.
Як вдалося з'ясувати, у 2012 році за державною програмою проводили утилізацію всіх залишків хімічних складів, в тому числі й на території Кіровоградщини. Це була одна із умов проведення в Україні «Євро-2012». Тобто ці склади несли надзвичайну небезпеку для України і мали бути ліквідовані.
Проте, на думку активістів, у нашій області відповідні заходи були більше показовими, ніж проводилися насправді, а особливо, за їхніми словами, складна ситуація в районах, які знаходяться далеко від обласного центру, а саме Гайворонський, Ульянівський, Голованівський та Новоархангельський.
Ніхто не займався їх реальною утилізацією, але відповідно до ст 23-2 пункту ґ. Закону України «Про відходи» , контроль за збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням і утилізацією відходідів це прямий обов’язок Державної екологічної інспекції і її територіальних органів . На той час очільник державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Микола Власенко був головою комісії, яка мала б за державні кошти звільнити область від небезпечних відходів про що він і відзвітував тоді перед своїм керівництвом . А фактично небезпечні речовини знаходяться в напівзруйнованих приміщеннях і вони несуть серйозну екологічну небезпеку для населення. За неперевіреними даними, якість питної грунтової води в цих селах є загрозливою для життя людей. Тому варто підняти це питання на загальне обговорення, чому державна екологічна інспекція не вживає ніяких заходів для утилізації цих складів, які б мали бути насправді утилізовані ще в 2012 році, - зазначали тоді активісти.
Начальник державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Микола Власенко тоді розповів, що відомство не звітувало про утилізацію вищезгаданих відходів, оскільки не вони цю роботу виконували, і це не входить у їхні повноваження. Посадовець був лише членом комісії, яка контролювала вміст тих ємностей та мішків, які вивозили із складів, про що дійсно, як підтвердження, є підпис пана Власенка у відповідних актах.
Однак, за словами начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами – старшого державного інспектора Сергія Погребняка, комісія здійснювала контроль по всіх об'єктах, які були виявлені після проведення інвентаризації. На той час, згідно із державною програмою, всі небезпечні агрохімічні речовини були утилізовані.
В свою чергу, начальник департаменту екології облдержадміністрації Олександр Ковтунов тоді зазначив, що в області планують провести повторну інвентаризацію.
З того часу пройшло понад півроку і Точка доступу поцікавилася, чи були проведені відповідні заходи.
Олександр Ковтунов повідомив, що було відповідне доручення під час однієї із апаратних нарад, в якому зазначалося про те, що території області повинні провести інвентаризацію наявності чи відсутності колишніх хімскладів чи ж їх залишків.
Ми направили на районні адміністрації запити, стосовно того, щоб надали інформацію про повторну інвентаризацію, або ж інформацію про наявність чи відсутність таких складів. В результаті, лише від Устинівського району надійшла інформація, що знайшли такі склади. Від інших районів запитів не надходило. Однак, цю роботу проводять не тільки райдержадміністраї, але й екологічна інспекція. Зокрема, вони (РДА - Ред.) встановлюють ці об'єкти та тримають питання під контролем, оскільки це сфера їхньої діяльноті. Проте все ж це більше в компетентності екологічної інспекції, - розповів посадовець.
Стосовно знахідки, ймовірно дусту, неподалік села Грузьке, то Ковтунов зауважив, що на даний час інформації про склад дусту в селі Грузькому немає. Що ж до самої речовини, за його словами, - це концероген і він дуже шкідливий.
Крім того, очільник обласного департаменту екології наголосив, що склади насправді не так просто знайти, оскільки це або якесь закинуте приміщення, або може бути просто майданчик. Проте, дійсно, місцеві органи повинні були проводити цю роботу, незважаючи на те, що вона непроста.
У Державній екологічній інспекції повідомили, що вони не брали участі в повторній інвентаризації.
Начальник екоінспекції області на зв'язок із журналістом не вийшов. Як повідомили у приймальні посадовця, він перебуває на виїзді, тому не має можливості для спілкування.
Натомість, помічниця керівника Державної екологічної інспекції у Кіровградській області Тетяна Турчина наголосила, що питання контролю наявності/ненаявності ймовірних складів – не в їхній компетенції.
Де у вас така інформація стосовно цих складів? В нас немає таких складів на території області, бо вони в нас всі вивезені. Що ж до інвентаризації, то комісію створює облдержадміністрація. До таких комісій входять голови РДА та купа інших органів, серед яких представники ДСНС, Держпродспоживслужби, в тому числі й екологічна інспекція. Але якраз такі комісії створює начальник департаменту екології. Тобто, ми в них беремо участь лише якщо нас включають у той склад. В нас інформації стосовно того, що наші інспектори брали участь в інвентаризації, немає. Контроль екоінспекції полягає в тому, що в разі конкрених дій із вивезення певних речовин ми повинні прослідкувати, щоб воно не лишилося на території області. Все інше – це компетенція облдержадміністрації, - розповіла Тетяна Турчина.
Також помічниця очільника обласної екоінспекції зауважила, що в області працює лише 17 інспекторів. Тому вони не можуть їздити по всій області і шукати склади із пестицидами. На її думку, для цього є територіальні господарі –голови РДА. І, лише якщо вони вбачають, що на їх території є щось заборонене, Держпродспоживслужба повинна взяти на аналіз наявні предмети чи речовини.
На даний час по області починають підживлювати землі гербіцидами, а багато необізнаних людей плутають їх із хімікатами. Але насправді це не так. На території області немає ні хімскладів, ні їх залишків. Їх ліквідували ще в 2012 році. Протягом минулого та поточного року до нас не надходив жоден сигнал про знахідки. Контроль екоінспекції полягає в тому, щоб прослідкувати, аби речовини не залишалися на території області, - додала Тетяна Турчина.
Однак, питанням безпечності ймовірних залишків хімічних складів почали цікавитися й потенційні інвестори. Зокрема, ознайомившись із попередніми публікаціями, до Точки доступу звернувся пан Олександр із Києва.
За словами чоловіка, він розглядав територію Новоархангельського району як потенційний інвестиційний проект. Проте, враховуючи, що там все ж таки можуть бути залишки небезпечних речовин, пан Олександр засумнівався та вирішив спочатку перевірити інформацію.
Питання в тому, на яку площу впливають ці залишки хімдобрив/пестицидів. Напевно, безпосередньо те місце, де були склади, не придатне для використання, тільки після повної рекультивації. Під питанням землі навкруги. Можливо для місцевих сільгоспвиробників це не буде критично, бо вони рідко перевіряють продукцію на залишки шкідливих речовин у агропродукції. Для виробників, які впроваджують міжнародну сертифікацію (Global G.A.P., тощо), особливо органічну, можуть виникнути складнощі. Тобто, в будь-якому випадку потрібні додаткові обстеження, щоб розуміти, чи можна нівелювати ці обставини та скільки це буде коштувати інвестору, - прокоментував потенційний інвестор.
Точка доступу й надалі слідкуватиме за питаннями, що стосуються ймовірної наявності чи відсутності залишків хімскладів на території області, їх інвентариції та триматиме в курсі своїх читачів. А також повідомимо згодом, чи були прийняті якісь рішення та заходи щодо виявленого ймовірного дусту неподалік села Грузьке.
Довідково:
ДДТ - інсектицид, застосовуваний проти комарів, шкідників бавовни, соєвих бобів, арахісу. Одне з небагатьох дійсно ефективних засобів проти сарани. Заборонено для застосування в багатьох країнах через те, що здатний накопичуватися в організмі тварин, людини. Деякі активісти-екологи стверджують, що особливо згубний вплив він робить на розмноження птахів (накопичується в шкаралупі яєць). Незважаючи на це, обмежено застосовувався в СРСР і багатьох інших країнах. Зараз він заборонений.
Широко поширена побутова назва ДДТ - «дуст».
Автор тексту: Таміла Чорноморець
Фото (знахідки у селах Копенкувате та Грузьке): Олександр Козловський