20 вересня 2023, 15:00
У Кропивницькому відкрили оновлений відділ обласного краєзнавчого музею – "Музей історії українського хореографічного мистецтва". Відтепер він розташований у другому корпусі краєзнавчого музею – будівлі колишнього управління Національного банку. До цього – майже 20 років – експозиція працювала у державному музеї-заповіднику Івана Карпенка-Карого "Хутір Надія", передає кореспондентка Точки доступу.
Там її облаштували у шести залах. У будівлі Нацбанку виставку розмістили у трьох залах.
Фото: Точка доступу
Найцінніші експонати на час повномасштабної війни перевезли у сховище. У залах музею презентують дублікати, розповіла завідувачка відділу Оксана Чонтай.
Фото: Точка доступу
Український народ завжди танцював, але саме мистецтвом це зробили корифеї нашого театру (театру Кропивницького – ред.). Коли почали використовувати елементи українського народного танцю на сцені.
Розповіла, що на Хуторі Надія музей облаштували у 2004 році.
Саме там творили і жили корифеї театру, а оскільки від них пішов український народний етнічний танець, вирішили, що музей зробимо там. Дизайн цього музею створив професор сценографії Павло Босий. Але, на жаль, цей дизайн люди бачили фактично один раз на рік. Коли під час театрального фестивалю "Вересневі самоцвіти" організовували підвіз автобусами. У інший час туди можна дістатись або власним транспортом, або рейсовим автобусом, який їде о 6-ій ранку.
Окрім цього, на хуторі проблеми з опаленням.
Тринадцять років музей працював без опалення. Одного разу, коли навесні ми туди поїхали, побачили, що костюми мокрі, то зрозуміли – ще одну зиму вони не переживуть. А це унікальні ятранські костюми, інших не буде. Тому ми почали їх возити: восени ми все це знімали, перевозили в Кропивницький у сухе приміщення, а навесні везли назад на хутір.
Згодом, каже, почали псуватись сувеніри, грамоти, нагороди – покривались пліснявою.
Тобто, питання перенесення музею до міста не було дискусійним. Мова йшла про його порятунок.
У галереї перед входом у музей – портрети видатних хореографів. Кожен із них займався розвитком і збереженням української хореографії і її дослідженням.
Фото: Точка доступу
У першій залі – афіші, книги і фотографії, які розповідають про історію становлення українського танцю.
Фото: Точка доступу
У другій – усе, що стосується заслуженого ансамблю народного танцю України "Ятрань".
Фото: Точка доступу
Фото: Точка доступу
У третій залі – світлини, афіші, книги та костюми колективів, які танцюють український танець за кордоном, а також дитячих хореографічних колективів.
Фото: Точка доступу
Фото: Точка доступу
Фото: Точка доступу
У складні для нашої країни часи ми не витратили жодних додаткових грошей на облаштування музею. Все робили в межах того, що заробляв своєю діяльністю обласний краєзнавчий музей, – розповів директор Борис Шевченко.
Додав, що усі експонати, які нині переховують через воєнний стан, представлять в експозиції після перемоги України у війні. Тоді ж розроблять дизайн музею.
Фото: Точка доступу
Читайте також: Чи можуть існувати два музеї в одному приміщенні: у Кропивницькому виник музейний конфлікт
Головне сьогодні
