Претенденти на статус “рекомендованих”: як дотримуються стандартів медіаресурси Кіровоградщини

Наприкінці серпня стартував прийом заявок на шосту хвилю оцінювання медіа для оновлення всеукраїнської “Мапи рекомендованих медіа”, спільного проєкту від громадських організацій “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа”. Кіровоградщина представлена там 10 онлайн-медіа, одним телеканалом та радіостанцією. Регіональний представник Інституту масової інформації у Кіровоградській області Павло Лісниченко вирішив не чекати активності від видань Кіровоградщини і перевірити базові показники прозорості та відкритості перед аудиторією видань, які досі не потрапили на мапу. Оглядали редакції, які давно працюють на регіональному медіаринку та мають сталу аудиторію “Златопіль”, “Dozor”, “Ранкове місто” та “Кіровоград 24”

Відкрито та політично 

Сайт “Златопіль” - один зі старожилів кропивницького медіапростору, який випускала невелика команда журналістів. За роки робити видання обросло власною аудиторією, кілька разів оновлювало власний дизайн. За липень сервіс Similarweb нарахував на сайті майже 61 тисячу відвідувань.

Бажаючі сконтактуватися з редакцією без проблем зможуть це зробити. На сайті є вкладка “Контакти” з необхідною інформацією, включно ім’ям головреда, відповідального  за випуск.

Єдине, чого бракує - поштової адреси редакції. Однак під час війни цю інформацію чимало видань видаляє навмисне, через безпеку. 

При цьому на сайті не надто зрозуміла рубрикація. Якщо точніше, матеріали в обраних рубриках далеко не завжди відповідають обраному найменуванню. Так, вкладка “Війна з РФ” цілком очевидно мала б вести до підбірки новин про ситуацію на фронті чи навколо військові теми. Однак тут ми знаходимо матеріали з тегом “країна”, де розміщуються новини політики,  медицини і навіть гороскоп за 2020-ий рік.

Цікава ситуація і з рубрикою “Реклама”. Сюди потрапило чимало політичної джинси щодо партії “Батьківщина”. І це було чудово - маркована політична реклама, однак в самому матеріалі жодних згадок, що це рекламна стаття, немає. Ба більше, ці ж тексти можна знайти у вкладці “політика”, чи у стрічці новин. Враховуючи, що навколополітичних тем на сайті безліч, відсутність маркування є доволі великою проблемою. 

Комерційної немаркованої реклами у серпні на сайті зафіксовано не було. Немає на сайті і редполітики.

Яскраво, але мало

Ще один представник кропивницьких медіа - сайт “Dozor”, який свого часу мав велику популярність серед городян, запропонувавши нові подачі матеріалів та фіксуючи середній час прочитання тих інших текстів. Окрім того, сайт запам’ятовувався яскравим візуалом рубрикації, який дійсно виділявся на фоні колег-конкурентів.

Наразі на сайті щоденно виходить до чотирьох новин, що надзвичайно мало, як на новинний сайт. Та все ж певна аудиторія все ще тримається за видання, забезпечуючи сталими, хоч і не надто значними переглядами. За липень вже згаданий Similarweb нарахував майже 19 тисяч відвідувань.

З контактами у медіа все  в порядку: є інформація про редактора, контактний телефон та електронна пошта. Іконки соціальних мереж ведуть на активні сторінки видання в Фейсбуці, Інстаграмі, Ютубі та Телеграмі. 

Політичної джинси на сайті не було, як, власне, і реклами. Причому будь-якої, що маркованої, що прихованої. Редакційна політика чи хоча б базові правила роботи медіа на сайті відсутні.

Рекламне місто 

“Ранкове місто” - сайт, який є частиною групи видань “Город”, що працює в дев'яти містах України. Це доволі непоганий інформаційний ресурс, який можна зустріти в щоденній стрічці Укрнета. 

Контактні дані видання не зовсім повні, однак, на відміну від двох попередніх редакцій, “Ранкове місто” не приховує свого фізичного місця знаходження. Є й інформація про редактора та контактні номери телефонів. Відсутня електронна пошта для зв'язку. Замість цього на сайті створена власна система зворотнього зв’язку, куди потрібно ввести власні дані та суть питання/звернення.

Подібно до попередніх двох видань, редакційну політику “Ранкове місто” на сайті не публікує, однак у вихідних даних сайту є згадка щодо маркування рекламних матеріалів: “Матеріали, що позначені знаком "Реклама" публікуються на правах реклами”.

Це, до слова, надзвичайно важливе роз’яснення, адже вказує на те, що сайт розуміє саме поняття “маркування” і планує його використовувати. Щоправда, на практиці ситуація виявилась геть іншою і жодних позначок “реклама” на серпневних матеріалах видання не було. А таких, де воно мало б бути, чимало. 

Загалом у серпні в стрічці новин видання медіа опубліковало 10 немаркованих рекламних матеріалів, тобто джинси. Читачеві пропонували обрати кросовий шолом, навчитись прогнозувати результати кіберспортивних заходів і навіть замовити суші. Щоправда, суші пропонували в Дніпрі, до якого від Кропивницького майже 250 кілометрів. 

Варто нагадати, що згідно зі статтею 9 та статтею 27 Закону України “Про рекламу”, будь-який рекламний матеріал в онлайн-медіа, соцмережах чи на телебаченні, має бути чітко відокремлений і маркований. А за розповсюдження немаркованої реклами (так званої «джинси» або прихованої реклами) передбачені штрафи. Враховуючи, що “Ранкове місто” ще й рекламує онлайн-казино та ставки на спорт, відповідальність може суттєво зрости, адже дане питання законодавчо вельми зарегульовано і має чимало чітких вимог.

Сайт невідомих журналістів 

Кропивницький інформаційний портал “Кіровоград 24” працює вже майже 10 років. Сайт щоденно продукує по 3-4 десятка новин. Щоправда, переважна більшість текстів - звичайні рерайти та передруки з мінімумом журналістської роботи. Ще одна особливість сайту - відсутність оновлень дизайну та функціоналу. Власники не надто вкладаються в візуал та зручність користування порталом, тож, на ньому час від часу помітні баги та нестиковки. Наприклад, назви окремих рубрик зачіпають сусідні поля, а окремі функції досі підписані російською мовою як іі єдина контактна інформація, яку вдалось відшукати на сайті.

Відсутність інформації про журналістів та редактора сайту, в купі з єдиним можливим контактом - електронною поштою, створює враження автоматизованого наповнення сайту новинами. 

Хоча, занурившись в матеріали сайту, стає зрозумілим, що люди там все ж працюють і зустрічаються з іншими людьми, наприклад, для записів доволі цікавих інтерв’ю. Як от останнього, від 14 серпня, з Сергієм Бурагою, учителем фізики, технологій та робототехніки Фортечної гімназії, який увійшов до ТОП-50 найкращих учителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2026. Інтерв’ю є, а от автора матеріалу, немає.

Прихованої реклами серед серпневих матеріалів  не було, як і редакційної політики чи зведення правил роботи видання. 

Наразі згаданим медіа є, над чим працювати та що покращувати. Однак додавши інформації про власну редакцію, правила та принципи її роботи, а також запровадивши більш жорстку політику щодо немаркованої реклами, видання цілком можуть претендувати на місце на Мапі рекомендованих медіа.

Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області