“... прошу Вас передати мене з України на територію Росії (Російської Федерації) або на тимчасово окуповану територію країни як військовополоненого, для обміну на громадянина України, що перебуває у полоні РФ…”, – це уривок з листа, який засуджена до довічного ув'язнення за державну зраду Ангеліна Довбня з Олександрії написала в Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Аналогічні листи написали ще троє чоловіків з Кіровоградщини, двох з яких засудили за державну зраду до 15 років ув'язнення, ще одного – на 5 років за те, що передав росіянам інформацію про переміщення й розташування військових ЗСУ.

Усі засуджені не приховують, що хочуть в Росію, а ми можемо тільки здогадуватися, що керує людьми, які, живучи в Україні, готові працювати на спецслужби Росії, адже наслідки такої “співпраці” очевидні – від руйнування будівель й знищення майна до загибелі людей.

Власне, про те, скільки, окрім вже засуджених, жителів Кіровоградщини мають статус підозрюваних і обвинувачених у держзраді, а ще про те, які “завдання” найчастіше вони отримують від росіян, ми поговорили з екскерівником Кіровоградської обласної прокуратури Яном Стрелюком. Бо саме прокурори є представниками інетерсів держави у суді у кримінальних справах такої спеціалізації.

Інтерв'ю з Яном Стрелюком журналісти видання "Доступ. Медіа" записали у лютому, коли він ще очолював прокуратуру Кіровоградської області. Сьогодні, 26 березня, стало відомо, що за власним бажанням Ян Стрелюк звільнився з посади.

Гроші чи “російська ідея”: чим керуються держзрадники, коли йдуть на співпрацю з росіянами

“Виникли обставини, через які я так зробила. Інтерес більше був...це навіть не пояснити. З однієї сторони грошовий, але платили не так багато…, – так 21-річна Ангеліна Довбня з Олександрії пояснювала в суді, чому передавала росіянам фото й координати оборонних об'єктів Кіровоградщини і Києва. Раніше дівчина передавала представникам “ЛНР” і “ДНР” дані про місця розташування блокпостів, які охороняють Кременчуцький нафтопереробний завод. 

На одному із засідань вона зізналася, що за “роботу” отримала 150 тис.грн., а ще сказала:

“В принципе, людей мне жалкo, а вoт предприятия и те oбъекты, на кoтoрые я навoдила – нет!”.

Напередoдні прoгoлoшення вирoку вона заявила, що хоче в Росію в межах обміну військовополоненими. На утoчнююче питання прoкурoра, чому, пoвідoмила, щo після oбміну, у разі неoбхіднoсті, візьме збрoю і вoюватиме прoти України на стoрoні РФ.

У жовтні 2023 суд засудив її довічного ув'язнення. Вона відбуває покарання у Кам'янській виправній колонії на Дніпропетровщині.

Ян Стрелюк каже, що переважно люди погоджуються виконувати завдання росіян через гроші. І зазвичай, це невеликі гроші.

“Це може бути і пять тисяч гривень, і дві тисячі доларів. Перерахування іде, як правило, на криптогаманці, а іноді і просто на банківські картки, які відкриті в наших українських банках”.

Нижче показуємо фото чотирьох засуджених з Кіровоградщини, які написали заяви в Координаційний штаб з проханням передати їх в Росію в межах обміну військовополоненими.

Ангеліна Довбня з Олександрії засуджена до довічного ув'язнення за держзраду
Ангеліна Довбня – засуджена до довічного ув'язнення. Передавала представникам РФ координати об’єктів критичної інфраструктури, місця розташування підрозділів ЗСУ та блокпостів.
засуджений Микола Фоменко
Микола Фоменко – засуджений на 15 років. Передавав представнику ФСБ РФ дані про розташування об’єктів критичної та цивільної інфраструктури для нанесення ракетних ударів у Кропивницькому.
Дмитро Гах засуджений
Дмитро Гах – засуджений на 15 років. Передавав росіянам дані про центральну артилерійську базу боєприпасів ОК “Схід” Сухопутних військ ЗСУ.
засуджений Роман Скубій з Кіровоградщини хоче на обмін в Росію
Роман Скубій  – засуджений на 5 років. Передавав росіянам інформацію про переміщення, рух та розташування ЗСУ.

Держзрада у мирний і воєнний час: у чому різниця

Протягом повномасштабної війни прокурори спільно зі співробітниками Служби безпеки України в Кіровоградській області спрямували до суду 27 обвинувальних актів щодо справ, які стосуються держзради. 

“Маємо 9 обвинувальних вироків в цій категорії. Вісім осіб засуджено до 15 років позбавлення волі, одна – до довічного позбавлення волі", – каже Ян Стрелюк.

Передбачена Кримінальним кодексом України (ККУ – ред.) стаття за державну зраду – під номером 111. У ККУ її трактують так: державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Відмінність покарання за цією статтею у мирний і військовий час полягає в тому, що у першому випадку санкція статті передбачає позбавлення волі від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої, в другому – позбавлення волі на 15 років або довічне ув'язнення, з конфіскацією майна, пояснив екскерівник прокуратури.

Як росіяни вербують українців

Зазвичай комунікація відбувається у соцмережах. Наприклад, неповнолітні часто самі шукають Telegram-канали, в яких можна заробити легкі гроші. Під час спілкування “замовники” визначають, на що здатна людина – чи може підірвати авто військовослужбовця чи поставити трекер, або скинути координати військової частини з технікою тощо. 

Янн Стрелюк екскерівник Кіровоградської обласної прокуратуриУ нас було декілька випадків, коли фігуранти, скажімо так, чекали Росію в Кропивницькому, вони належать до того невеликого відсотку людей, які  працюють і за гроші, і за так звану ідею “руського міру”. Вони чітко діють по інструкції свого куратора зі спецслужб РФ. Тобто про високі моральні цінності тут взагалі не йдеться. 

Розкаюються, але не щиро

Зазвичай підозрювані/обвинувачені у держзраді, якщо і визнають в суді вину, то роблять це формально і не щиро, з єдиною метою – отримати найменше покарання, каже Ян Стрелюк. І переважно це люди віком до 30 років. 

“Більш дорослі навіть не визнають своєї вини, пишуть апеляційні скарги, не погоджуються з покаранням і вони все ж таки вважають, що праві”.

Більшість із засуджених за держзраду подають апеляції на вироки, але суди лишають вироки першої інстанції у силі.

“Ми намагаємося зібрати настільки тверду доказову базу, щоб не було жодних сумнівів ні у суддів, ні у суспільства про те, що ця особа вчинила державну зраду".

Водночас більшість фігурантів не усвідомлює, що це злочин проти держави, каже прокурор.

“Вони вважають, що якщо це автомобіль військовослужбовця, то це злочин щодо конкретної фізичної особи. Але ж ми розуміємо, що в комплексі це треба розглядати як дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, економічній безпеці України".

Хто визначає, де засуджені за держзразу відбувають покарання

Коли вирок суду вступає в законну силу, адміністрація слідчого ізолятора Кропивницького, де засуджені перебувають під вартою, направляє подання до Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС). І вже ДКВС визначає, в якій колонії будуть відбувати покарання засуджені.

“Як правило, це колонії з високим рівнем безпеки, тому що така категорія засуджених може перебувати не в кожній колонії”, – пояснює прокурор.

Каже, на сьогодні засуджені за держзраду у Кропивницькому відбувають покарання у відповідних установах в інших регіонах України, хоча в Кіровоградській області є Петрівська колонія №49, в якій створили умови для відбування покарання саме такої категорії засуджених.

“Замовлення” росіян змінюються

Агенти з Росії змінюють сценарії і відповідно завдання для виконавців з України. Спочатку, каже Ян Стрелюк, була хвиля підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ. Згодом спецслужби Російської Федерації переорієнтували “замовлення” на об'єкти цивільної та критичної інфраструктури.

“Зокрема, це Укрзалізниця, кілька разів підпалювали релейні шафи. Також встановлювали трекери на залізничних ешелонах, які прямують через Кіровоградську область. Зараз трохи переорієнтували на інфраструктуру".

Як правило, прокурор разом зі слідчими і оперативними працівниками Служби безпеки діють на випередження і затримують підозрюваних на місці вчинення злочину. У такий спосіб вдається запобігти великим збиткам, які можуть відбутися через дії завербованих росіянами виконавців.

Хочуть в Росію, але чи потрібні вони там

В межах державного прoєкту “Хoчу к свoим” з України виїхали 34 людини – це засуджені за державну зраду і кoлабoраційну діяльність. Вони виїжджали в Росію одночасно з поверненням українських захисників в Україну. Прoєкт “Хoчу к свoим” реалізується Кooрдинаційним штабoм з питань пoвoдження з військoвoпoлoненими за підтримки ГУР Міноборони України, СБУ та Упoвнoваженoгo ВРУ з прав людини.

На сайті проєкту у публічному списку засуджених є фото і заяви чотирьох засуджених з Кіровоградської області, про яких ми писали на початку.

“Наразі ці особи не пройшли процес обміну. Але ж це повинен бути рух в обопільному напрямку. Потрібно ще і бажання Російської Федерації, щоб обміняти наших громадян на, наприклад, військовополонених або засуджених в Росії за будь-які злочини громадян України. Тому наразі теоретично це можливо, а коли це відбудеться, важко спрогнозувати”, – розповів Ян Стрелюк.

Додав, що за дванадцять років війни і чотири роки повномасштабного вторгнення принцип роботи прокурорів у справах проти держави залишається незмінним: державна зрада не має строку давності, а відповідальність за злочини проти суверенітету – неминуча. 

“Прокурори Кіровоградщини щоденно працюють, щоб кожен, хто обрав бік ворога, відповів перед законом”. 

Читайте також: Камери відеоспостереження у Кропивницькому: скільки їх та чи впливає це на рівень безпеки

Наша спільнота

Запрошуємо вас стати частиною нашої спільноти та бути
причетними до змін у місті.
Після оформлення підписки ми надішлемо вам лист із детальною інформацією.

Долучайтеся до змін у місті, які вже відбуваються!