"Коли закінчиться війна? Чому ти його відпустила? На фронт ідуть лише заради грошей" — ці фрази, кажуть психологи, здатні вивести з рівноваги рідних захисників. Окрема тема — невміння соціуму підтримати людей у горі. Щоби вміти розрадити, замість поранити більше, у Кропивницькому ініціювали просвітницький проєкт для колективів. Про основні правила комунікації у період війни, читайте у матеріалі журналістки Точки доступу Лілії Кочерги.
Ефективна комунікація
Як підтримати ветеранів та членів родин військових навчають охочих у Кропивницькому. Це перший проєкт, присвячений ефективній комунікації, в регіоні. Тренінги проводять для колективів, де навчаються чи працюють рідні захисників. Серед перших слухачів — представники малого й середнього бізнесу. Зібралися у Центрі підтримки підприємництва у Кропивницькому.
Начальниця управління економіки міськради Кропивницького Тетяна Ломова розповідає, що і в їхньому колективі є рідні захисників.
Не завжди зрозуміло, як себе з ними поводити, бо ситуації бувають різні і не завжди зрозуміло, як підійти до тієї чи іншої людини, як висловити своє співчуття. І, я вважаю, нас дійсно треба навчати цьому. Коли до наших колег приїжджають чоловіки, намагаємося відпускати їх додому, щоб вони хоч трохи побули разом.
Учасниця тренінгу Ольга ділиться власною історією. Заради стосунків з коханим вона повернулась з Європи. Знайомі засудили цей вчинок та загалом її вибір – бути з військовим. Нині ж зводять нанівець наслідки війни, що відчуває родина.
Коли він вже демобілізувався, коли вже був вдома, мене виводило з рівноваги, коли казали: "У нього вже все пройшло. Він вже психологічно здоровий, чому ти перебільшуєш його проблеми?!" Я пояснюю людям, що ті, хто не пов’язаний з війною, не розуміють, що це – на все життя. Особливо, якщо є контузії, травми.
Говорять, що не отримали підтримки
Ініціаторка проєкту з ефективної комунікації – психологиня Ганна Колєва. Жінка курує напрямок психологічної підтримки у військовому госпіталі, а також очолює регіональне представництво благодійного фонду, що опікується родинами захисників. Тож багато спілкується з військовими, ветеранами та їхніми рідними.
І військові, і члени їхніх родин, рідні загиблих ветеранів скаржаться часто на консультаціях, що вони не отримали підтримки – від рідних, від близьких, від колективу, від сусідів. Тому й ініціювала такі практичні лекції для різних колективів, щоб розповідати людям, як підтримувати інших у кризі.
Чоловік Тетяни Дьомич також на фронті. Тим часом жінка навчається на психолога. Тетяна підтримує бійців та їхніх рідних як волонтерка.
Ця тема важлива з перших днів війни і не тому, що пішов чоловік, а тому що боляче за людей. Якщо ми можемо допомогти, щось дати людям, ми маємо це робити. І я не лише про рідних військовослужбовців, а про всіх потребуючих підтримки.
Прості правила підтримуючого спілкування
Прості правила ефективної комунікації – не лишати людину в кризі на самоті. А ще – підтримувати конкретними діями, – каже Ганна Колєва. Максимально продовжувати комунікацію з людиною, яка пережила втрату, і після похорону.
Якщо сталося найстрашніше, часто людина після похорону лишається сам на сам зі своїм горем. Треба постійно пропонувати допомогу. Наприклад, навіть, їжу, не треба питати, "що ти хочеш?". Варто просто взяти й принести готову їжу.
Кожен має знати, як підтримати людину щиро та професійно, – переконана учасниця тренінгу Ольга Водзінська. Це найменше, що ми можемо зробити для наших армійців та їхніх рідних.
Це стосується всієї країни, ми всі українці і якщо ми не будемо підтримувати одне одного, то не буде ні перемоги, нічого…
Цей проєкт безстроковий. Організатори вже отримали низку запитів на проведення тренінгів від колективів різних організацій та установ. Якщо ви бажаєте, щоби для вашого колективу провели безплатну просвітницьку лекцію, пишіть на сторінку регіонального представництва БО "Українська фундація" Мрія".