25 липня 2023, 18:50
На фронті чи вдома, на лікуванні чи реабілітації, після поранення чи контузії. Щодня тисячі військових проходять випробування, не тільки фізичні, а й психологічні. Те саме стосується й їхніх рідних – вони чекають з передової, полону або отримують страшні звістки про втрату близьких. Часто самотужки впоратися з душевними переживаннями несила і потрібно звернутись по кваліфіковану допомогу. Точка доступу з’ясовувала, чи на Кіровоградщині налагоджена система психологічної допомоги військовим та членам їхніх сімей, та де варто шукати кваліфікованих спеціалістів.
Зараз питання надання психологічної підтримки військовим та членам їхніх сімей не має системного та впорядкованого характеру. Так, немає єдиної структури, яка б займалася виключно цим напрямком, а також відсутня достатня кількість фахівців – професійних кризових психологів.
Після початку повномасштабного вторгнення в усіх громадах організували психологічні хаби, які працювали з внутрішньо переміщеними особами. Там надавали первинну психологічну допомогу та консультації. На Кіровоградщині за минулий рік в подібних хабах провели близько 27 тисяч консультацій. З часом запит від ВПО дещо зменшився.
Це пояснюється тим, що хтось виїхав, хтось адаптувався, тобто гостра потреба в психологічній допомозі ВПО відпала. Почали більше уваги звертати на нові категорії – військові, сім’ї військових, загиблих, поранених, зниклих безвісти, ветеранів, яких виключили з числа військовослужбовців, – розповів директор обласного центру соціальних служб Сергій Пастернак.
Сергій Пастернак. Фото: фейсбук-сторінка обласного центру соціальних служб
19 квітня 2023 року начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович видав розпорядження № 358 “Про психологічну підтримку населення, яке постраждало від російського вторгнення”, в якому рекомендується міським, селищним та сільським головам забезпечити надання психологічної допомоги особам, що постраждали від війни, та організувати роботу місцевих психологічних хабів. Отож, психологічні хаби по роботі з ВПО переформатували та підібрали новий склад фахівців.
Питання надання психологічної підтримки військовим та членам їхніх сімей достатньо нове і, відповідно, спеціалістів, які б орієнтувалися в темі, також мало. Працюємо з психологами, які є на місцях у громадах. Сподіватись на те, що приїде психолог із Києва чи Кропивницького та буде консультувати на постійній основі, не варто. Тому громади виходять з тих ресурсів, які в них є – шкільні психологи, психологи закладів соціальної сфери, – каже Сергій Пастернак.
На Кіровоградщині 140 психологів у громадах пройшли онлайн навчання за підтримки ЮНІСЕФ та фонду “Безпечне майбутнє”. Для них створили методичні рекомендації . Тепер психологи на місцях можуть надавати індивідуальні чи групові консультації, проводити просвітницьку та інформаційно-мотиваційну роботу, організовувати групи підтримки для військових та їхніх рідних.
Сергій Пастернак говорить, що зараз йде мова про необхідність фахової підготовки психологів певного напрямку. Потрібно змінювати навчальні програми, які затверджує Міністерство освіти. Проте певні зрушення вже є – на базі Донецького університету внутрішніх справ відкрили кафедру кризової екстреної психології. Кафедра працює на громадських засадах, очолює її кризовий психолог Андрій Фоменко і цьогоріч буде перший набір. До речі, нещодавно Точка доступу опублікувала інтерв’ю з Андрієм Фоменком про те, як військовим та цивільним знайти спільну мову.
Також в області планують провести школу психологів, де нададуть більш ґрунтовні знання як працювати з військовими, ветеранами та членами їхніх сімей. Варто зазначити, що психологи працюють на волонтерських засадах, зараз шукають можливість залучення міжнародних організацій для фінансування цього напрямку роботи.
Наразі не кожен українець готовий звертатися по допомогу до психолога. Існує певна стигматизація цього питання. У суспільстві, особливо в невеликих громадах, досі побутує думка, що якщо йдеш до психолога, то ти “хворий на голову”. Дехто боїться, що його проблеми вийдуть за межі кабінету фахівця і про все стане відомо на широкий загал.
Коли в тебе болить серце, ти йдеш до кардіолога, коли болять зуби, йдеш до стоматолога, а коли болить душа – треба йти до психолога. У цьому немає нічого стидного, це не соромно. Це правильно. Заради тебе і твоїх близьких, – каже Юрій Гудименко, молодший сержант ЗСУ.
Юрій Гудименко. Скріншот з відео "Варто жити"
У питанні психологічної допомоги громади мають проводити потужну інформаційну кампанію, щоб про цей напрямок роботи стало широко відомо. До прикладу, людина має знати, що якщо вона не може чи не хоче отримати допомогу на місці, то може звернутися до психолога у сусідню громаду або отримати допомогу онлайн.
Зараз у громадах на Кіровоградщині працює 40 психологічних хабів. Так, з травня до психологів звернулися 29 військових (7 – Кропивницька громада, по 6 у Соколівській та Петрівських громадах), 40 членів сімей загиблих (12 – Світловодська громада, по 9 – Онуфріївська та Рівнянська) та 39 членів сімей військових полонених та зниклих безвісти. Враховуючи, що психологічні хаби тільки розпочали свою роботу, цифри говорять про затребуваність такої послуги серед населення.
У той же час, Сергій Пастернак акцентує увагу, що зараз потрібно більш комплексно підходити до проблеми і говорити не тільки про психологічні хаби, а й про ветеранські простори:
До прикладу, людина отримала інвалідність на війні і, повернувшись додому, може відчути себе “зайвою”. У неї може все бути нормально в психологічному плані, але можуть виникати проблеми з соціалізацією. Потрібно створювати ветеранські хаби, щоб “підхопити” ветерана і, можливо, направити його на перенавчання, допомогти в оформленні документів і так далі.
Також варто налагодити співпрацю психологів з медиками, щоб після отримання первинної психологічної допомоги, фахівці не втрачали людину з поля зору і в разі необхідності надавали подальшу підтримку.
Психологічна підтримка та допомога – це базова потреба людей, яку необхідно задовольняти на місцях. Якщо у громаді не можуть організувати якісної психологічної підтримки, то не варто очікувати, що хтось приїде зі столиці чи Кропивницького і зробить це за вас. Закуповуйте послуги, навчайте фахівців, комунікуйте з міжнародними організаціями. Ми готові підказати, організувати, навчити, допомогти, – резюмує Сергій Пастернак.
Надання консультацій у громаді – це первинна психологічна допомога. Тут можуть поговорити, заспокоїти, виявити потреби і за необхідності перенаправити до вузького спеціаліста.
Міністерство охорони здоров’я навчає сімейних лікарів за спеціальною сертифікованою програмою, яка надає можливість отримати ази надання психологічної допомоги, зокрема визначити, діагностувати психологічні розлади. Так, 299 сімейних лікарів в області вже пройшли навчання за цією програмою.
Зрозуміло, що великим знавцем із психології сімейний лікар не стане, проте, буде знати на що звертати увагу та як оцінити ступінь пацієнта. Та чи може сам з ним попрацювати або направити на третій рівень – в районну лікарню, де є психіатр або в госпіталь, – говорить Серій Пастернак.
Так, у відповідь на запит до Міністерства у справах ветеранів Точка доступу отримала інформацію, що на території Кіровоградської області до Реєстру постачальників послуг із психологічної реабілітації на 2022 рік, які відповідали вимогам, було включено три суб’єкти надання послуг із психологічної допомоги (реабілітації):
Минулого року обласний клінічний госпіталь ветеранів війни надав послуги з психологічної допомоги 300 особам.
Разом із тим, одним із пріоритетних проєктів для Мінветеранів є MARTA – інформаційна система визначення та аналізу станів психічного здоров’я та надання інформаційних довідок користувачеві (Mental Adaptation and Rehabilitation Tools and Analysis). Цей проєкт розробили для захисників, захисниць та членів їх родин. Завдяки проєкту користувачі мають можливість самостійно провести перевірку свого психічного здоров’я та одразу отримати рекомендації з його поліпшення. Всі діагностичні інструменти представлені на сайті Мінветеранів є перекладеними на українську мову, валідовані та адаптовані для української популяції.
У той же час Сергій Пастернак говорить, що психологічною підтримкою військових та їхніх сімей потрібно займатись комплексно, адже це зараз здійснюється хаотично.
*Довідку можна отримати в приватні повідомлення або за телефоном: 066 157 3110
Підставами надання послуг із психологічної реабілітації є:
На Кіровоградщині послуги з прихологічної реабілітації надають:
Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни
Приймальне відділення госпіталю:
е-mail: kogiv@meta.ua
Новгородківська лікарня
е-mail: novgor.rl@ukr.net
Обласна клінічна психіатрична лікарня
е-mail: kzkopl@ukr.net
Для одержання консультації можна звернутись до:
Лінія емоційної підтримки МОМ – 0 800 211 444 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні).
Всеукраїнський центр психологічної допомоги військовим та цивільним українцям. Бійці, які не мають змоги поговорити з кимось на передовій, але мають зв'язок, можуть подзвонити 5522 (анонімно та безкоштовно).
За номером 2345 відповість спеціаліст гарячої лінії психологічної підтримки чоловіків, яку запустив Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні.
Гаряча лінія кризової допомоги Українського ветеранського фонду надає допомогу не лише ветеранам, а й тим, хто нині бере участь у бойових діях або повернувся з полону: 0 800 33 20 29.
Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
Читайте також: Ціль – порозумітися: як військовим та цивільним знайти спільну мову та чому це важливо вже зараз
Фото обкладинки:explainer.ua
Головне сьогодні
