Популярні медіа Кіровоградщини все частіше отримують пропозиції прорекламувати на власних сайтах гемблінг, тобто онлайн-казино, ставки на спорт та інші подібні речі. З 1 квітня 2025 року, коли набули чинності зміни до Закону “Про рекламу”, послабивши урядову заборону на рекламу азартних ігор, цих пропозицій стало ще більше. Позиція місцевих медійників щодо такої реклами неоднозначна. Окремі видання категорично відкидають можливість розміщення подібних матеріалів. Інші, попри певні обмеження та прямі заборони, готові публікувати навіть гемблінгову джинсу.
Рекламою азартних ігор, гемблінгу або грального бізнесу законодавець визначає інформацію, поширену за грошову чи іншу винагороду в будь-якій формі та в будь-який спосіб, яка призначена, щоб сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо азартних ігор, суб’єктів господарювання, які організовують азартні ігри, торговельних марок (брендів) азартних ігор, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор.
Важливо, що будь-які новини про благодійну діяльність організаторів азартних ігор чи згадки цих організаторів в рекламі інших замовників, все одно вважаються рекламою гемблінгу. Це ж стосується брендів різноманітних онлайн-казино, букмекерських контор та їхніх спонсорів.
Як і раніше, прямо заборонений законом продакт-плейсмент гемблінгу. Реклама азартних ігор допускається на телебаченні та радіо (з 23.00 до 6.00), у спецвиданнях про азартні ігри та спорт, зареєстрованих онлайн-медіа (для осіб, старших за 21 рік), медіасервісах на замовлення, на платформах спільного доступу до інформації, відео, пошуковиків (наприклад, телеграм, ютуб, гугл), якщо ця реклама буде потрапляти тільки до аудиторії 21+. Власне, цей обмежувальний вік застосовується до всіх медіа, яким “можна”. На практиці це означає, що десь на сайтах має висіти плашка, яка нагадує, що тут присутній контент з віковими обмеженнями. Втім, чи зупинить це тих, кому менше 21 року, невідомо.
Серед топових видань Кіровоградщині є ті, які відкрито виступають проти подібної реклами. І це попри те, що пропозиції щодо її розміщення у них не бракує.
“З такими пропозиціями звертаються регулярно, але ми відмовляємо. Навіть цілком легальним казино і коли все по закону “Про рекламу”. Це наша позиція нині. Це редакційне рішення, яке втілюємо останні п'ять років”, - розповідає редакторка видання “Гречка” Анастасія Дзюбак.
Колеги з інформаційного порталу “Точка доступу” також не працюють із такими замовленнями. Внутрішньоредакційну заборону на роботу з гемблінгом медійники наочно зафіксували й для потенційних рекламодавців - розмістили інформацію про це у своєму медіакіті.
“Ми принципово не публікуємо рекламу гемблінгу і ставимось до таких пропозицій негативно. Так, на нашу редакційну пошту регулярно надходять запити від рекламодавців, хто активно просуває азартні ігри, – від онлайн-казино до букмекерських контор. Ми перевіряємо всі посилання, щоб така тематика навіть дотично не з’являлася у медіа, бо вважаємо, що це не той тип контенту, який варто легалізувати в інформаційному просторі”, - говорить редакторка видання Ольга Зима.
За її словами, реклама гемблінгу часто подається під виглядом легкого заробітку або "цікавої гри", але насправді може мати руйнівні наслідки для людей, які опиняються у залежності.
“Для нашої редакції цінність довіри аудиторії та етична позиція – важливіші за короткострокову фінансову вигоду”, - каже редакторка.
Редакторка “CBN” Мирослава Липа також вважає розміщення подібних рекламних матеріалів неетичним по відношенню до читацької аудиторії. Тим паче, що більшість пропозицій містять прохання не маркувати такі статті як рекламу.
“Ще й переважно переконують, що це, прикладом, "просто стаття про спорт", але, зрештою, посилання у рекламі веде на сайт, де пропонують заробити на ставках“, - розповідає журналістка.
Дещо інше бачення ситуації у редакторки онлайн-видання “Перша електронна газета” Світлани Листюк. Вона каже: доки українське законодавство було лояльніше і не забороняло рекламу азартних ігор, редакція публікувала подібний контент.
“Це були огляди ігор, стратегії гри тощо. Співпрацювали лише з офіційно зареєстрованими в Україні і ліцензійними бізнесами. Ліцензії та реєстраційні документи просили наперед, все перевіряли. Всі публікації були без прямих закликів до ігор, вкладання коштів тощо. Коли ж законодавці дійшли до цієї теми, почалися "люті" обговорення, рекламувати гральний бізнес чи ні, чимало казино втратили ліцензії. Ми припинили приймати замовлення на ігрову тематику взагалі. І хоч сьогодні це не заборонена тема, а лише обмежена, а гральний бізнес лобіюється можновладцями на найвищому рівні, та ми, як ЗМІ, вирішили відмовитися від такого заробітку”, - розповідає пор рішення редакції Світлана Листюк.
Вона каже, що розуміє регіональні видання, які, користуючись законодавчою невизначеністю, продовжують рекламувати бізнес азартних ігор. Вся справа - у фінансовій скруті в медіасекторі, подолати яку вдається далеко не всім.
Редакторка сайту “Без купюр” Наталія Кривошей вказує на певну вибірковість “суворості закону”, зокрема, яка стосується обмежень в ігровій індустрії.
“Маємо законодавчо закріплену заборону спонсорства і тут же виняток для спортивних заходів. Як наслідок, тисячі глядачів футбольних матчів української Прем’єр-ліги бачать, що головним спонсором турніру виступає казино. Я не розумію таких винятків. Я за рівні й зрозумілі для всіх умови – або заборонено, або ні”, - наголошує редакторка.
Не всі видання Кіровоградщини дотримуються законодавчих обмежень щодо рекламування гемблінгу. Причому йдеться не стільки про відкриту рекламу, а, скоріше, про спробу замаскувати такі матеріали під звичайні новини чи навіть рекламу сторонніх товарів. У квітневих стрічках новин десятка популярних видань Кіровоградщини, які пропонує видача “Укрнету”, ми знайшли лише один регіональний сайт з рекламою гемблінгу. Інші також не безгрішні, були видання, що публікували на своїх сторінках немарковану рекламу. Однак матеріали з ознаками замовності про азартні ігри розміщували лише в стрічці новини “Ранкового міста”.
Для прикладу, матеріал від 29-го квітня “Революція в геймінгу: чому OLED-монітори стають вибором номер один?” міг би наштовхнути на думку, що це огляд нових моніторів з лінками на сайти, де їх можна придбати. Насправді, це реклама одного з сайтів онлайн-казино та ставок в Україні. Жодного належного маркування цей матеріал не має.
Ще в одній публікації видання навіть не приховуває тематику - “Детальний огляд бездепозитних бонусів у Slotor777” і публікує це як редакційний матеріал. Насправді, це джинса.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук попереджає, що редакції, які поширюють подібні тексти, ризикують бути оштрафованими за порушення законодавства. Йдеться про 600 мінімальних зарплат, або 4,8 мільйона гривень. Сума, відчутна для великого всеукраїнського видання і фактично смертельна для регіонального.
Законодавче регулювання рекламного ринку, в тому числі й тієї його частини, що опікується сегментом азартних ігор, наразі триває. Є ще чимало недопрацювань та нерозтлумачених норм. Тож медійникам варто бути вельми обачними. Замовлення на рекламу гемблінгу може обійтись виданням занадто дорого. Як в фінансовому, так і в репутаційному плані.
Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації у Кіровоградській області
Останні новини
