Повномасштабне вторгнення Росії в Україну – 24 лютого 2022 року. В українських містах лунають вибухи. Люди масово евакуюються. На заправках, в супермаркетах і біля банкоматів – черги. Біля військкоматів – ще більші. У Кіровоградській обласній раді депутати терміново збираються для голосування за єдине питання – збільшення резервного фонду бюджету на 65,5 млн грн, щоб спрямувати ці гроші на підтримку тероборони і військових частин.
В той самий день у місті Мала Виска, що за 60 км від Кропивницького, також відбулась “термінова” сесія. Тут за бюджет теж голосували, але не про перерозподіл через виклики воєнного стану. А про відведення земельних ділянок. Зокрема, 11 з них були відведені для сільськогосподарського підприємства Василя Ніколенка – батька двох депутатів Маловисківської міськради Олександра та Миколи Ніколенків.
У цьому матеріалі ми розкажемо як депутати Малої Виски роками ділять між собою і найближчими родичами громадські землі. При цьому тут, чи не найбільші в області, проблеми з виділенням землі для військових – кажуть, що немає землі. Але лише на згаданій лютневій сесії, фактично під звуки сирен, депутати голосували понад 60 земельних питань.
До речі, голова міськради Юрій Гульдас і сам ще в кінці 90-х років створив фермерське селянське господарство. Сьогодні ним керує його син, ексдепутат цієї ж ради. Але про все по порядку.
Загалом, немає нічого дивного в тому, що депутати місцевої ради займаються бізнесом, в нашому випадку – сільським господарством. Місцевий депутат – це громадське навантаження, на безоплатній основі. В ідеалі, чи то пак згідно з законодавством, місцеві депутати мають дбати про майно та кошти громади, зберігати і примножувати його. Але виглядає, що депутати в Малій Висці примножують, здебільшого, землі підприємств власних чи своїх родичів. Ми з'ясували, що майже п’яту частину земель громади обробляють фірми депутатів або їхніх найближчих родичів.
Латифундисти з мандатом
Загальна площа земель сільськогосподарського призначення у Маловисківській громаді – 32 627 га.
З оприлюднених міською радою звітів голів старостатів Маловисківської громади за минулий 2024 рік ми дізнались про лідерів сільськогосподарських підприємств громади:
- СФГ "Гульдас", належить Тетяні Гульдас, яка є дружиною міського голови Малої Виски Юрія Гульдаса, керівник – Сергій Гульдас, син міського голови;
- СТОВ "Агро Віта" належить депутатці міськради і членкині земельної комісії Зінаїді Мамедовій;
- СТОВ "Славутич" належить Миколі Ніколенку, депутатові міськради та його батькові Василеві Ніколенку;
- СТОВ "Агрофірма "Паліївська" належить братам-депутатам Миколі й Олександру Ніколенкам.


Тобто, лише чотири підприємства депутатів, точніше мера і трьох депутатів, обробляють п'яту частину всіх земель громади – 5 700 га.
А ще є Тетяна Діордіца – дружина депутата і голови земельної комісії Володимира Діордіци. Торік вона обробляла 78 га землі в Мануйлівському окрузі. А ще має 80 гектарів у селі Вишневе. Діордіца очолює і є засновницею фермермерського господарства ФГ "Діордіца". Їй продовжили строк оренди землі ще на 10 років. Землю отримав і сам Діордіца, але для свого ФГ "Юлія", яке створив у 2000-му. Міська рада переуклала з ним договори на 9 невитребуваних паїв загальною площею 33,6 га поблизу села Валуївка. Орендна плата за рік – 17 тис. грн за кожну ділянку. Оренду продовжили ще на 7 років.
Загалом подружжя Діордіц на двох мають п’ять агропідприємств з вирощування зернових культур, крім вищезгаданих, це:
Володимир Діордіца став головою земельної комісії у квітні нинішнього року, але був у її складі щонайменше останні п'ять років – після місцевих виборів у 2020-му.
Попердником Діордіци на цій посаді був Микола Ніколенко. Саме той, про якого ми писали вище. Він разом із братом Олександром – депутати від "Європейської Солідарності". А разом з батьком володіє великим СТОВ "Славутич" – йому належить 40% підприємства. Крім того, є співзасновником – СТОВ "Агрофірма "Паліївська" – тут вже разом з братом.
Саме “Славутичу” виділили землю у перший день повномасштабного вторгнення. Фірма отримала 3,5 га в оренду на сім років. Всі 11 ділянок є землями сільгосппризначення, що перебувають у запасі Маловисківської міськради поблизу села Мануйлівка. За три місяці до цього, у жовтні 2021-го, депутати Маловисківської міськради проголосували за те, щоб фірма отримала ще дві ділянки площею майже 4 га в селі Мануйлівка в оренду на 25 років. А вже зовсім нещодавно, у жовтні 2025, також неподалік Мануйлівки “Славутич” отримав в оренду на 10 років ще 0,6 га сільгоспземель.
Компанія Ніколенка та його брата теж не обділена – у жовтні 2021 фірма "Агрофірма Паліївська" отримала майже 9 га для ведення сільгоспвиробництва. Термін оренди – 7 років, вся земля – поблизу села Паліївка.
Ще одна серйозна гравчиня в агросекторі Маловисківської громади – депутатка від партії "Наш край" Зінаїда Мамедова. З 2020-го вона володіє СТОВ "АГРО-ВІТА", яке спеціалізується на вирощуванні зернових. І вона теж є членкинею земельної комісії. У жовтні цього року за заявою її чоловіка цільове призначення п’яти земельних ділянок (орендованих ним) загальною площею 27,7 га змінюють: з земель для садівництва й сінокосіння і випасання худоби – для ведення товарного сільгоспвиробництва. Вся земля розташована поблизу села Миролюбівка.
“Скільки земельки набрав на себе і родичів Олександр Дмитрович”?
Виглядає, що про землю на сесіях у Маловисківській міськраді депутати говорять частіше, ніж про інші питання, важливі для громади. І часто – на підвищених тонах.
Частина депутатів вимагає, щоб у міськраді врегулювали питання виділення землі військовим – діючим і родинам загиблих. Спочатку Юрій Гульдас казав, що це питання мають врегулювати на законодавчому рівні, бо на час воєнного стану в країні діє заборона на безоплатну передачу земель у приватну власність (приватизацію). Згодом змінив риторику й повідомив, що у міськраді мають намір створити фонд землі для учасників бойових дій і сімей загиблих військових. Але проблема в тому, що вільної землі немає.
Власне, нижче ми наводимо цитати, які демонструють цікавість певних депутатів до земельних питань, в частині, що стосується розподілу гектарів між ними самими, а ще виділення землі для військових. У діалогах депутатів ці дві теми тісно пов'язані між собою. А ми наводимо їх, як то кажуть, “без купюр”.
58-ма сесія у жовтні 2024.
Депутат Олександр Бровченко, “Слуга народу”: "Ми вже сто разів озвучували, чому не розглядаються земельні питання. Тому що немає доступу до системи "Феодал" (система аудиту землі – ред.). І тому що є різний підхід до різних людей. Ось Микола Васильович (депутат Ніколенко – ред.). Йому вже рік депутати не голосують про зміну цільового призначення земельної ділянки біля "Міжрайбази". Це не орна земля. Це людина купила. І не може змінити цільове призначення, бо Юрій Леонідович (Гульдас – ред.) і ця половина залу голосує проти".
Юрій Гульдас, голова міської ради: "Це неправда, що міський голова голосував проти – підніміть голосування попередньої сесії і перевірте. Ваша половина залу вже наголосувала собі земельки по 50 гектарів, і по чотири гектари. Наприклад, Кудоя – 50 гектарів землі. Чому військовим не давали? Чи тоді війни не було? Ви, Олександр Дмитрович, скільки на себе і на своїх родичів набрали земельки?".
60-та сесія у грудні 2024.
Юрій Гульдас, голова міської ради: "Я вам обіцяю, поки я буду в міській раді, в першу чергу будуть отримувати (землю – ред.) тільки ті воїни, які загинули (родини загиблих – ред.). Якщо ми будемо всім роздавати, то тільки тим, хто брав участь в бойових діях".
64-та сесія у лютому 2025-го.
Депутат Олександр Зелюнко, “Слуга народу”: "У мене питання до міського голови. Ти ж мене сам у кабінет гукав і предлагав цю землю разом з Бакалінським (перший заступник міського голови – ред.). Я кажу це на камеру. І СБУ щоб були у курсі дєла. … Від землі цієї я відмовився. Як мені дивитися в очі хлопцям, які зараз воюють?! Мені зараз не до землі. Мені землі хватає. І бізнес я завжди веду по-чесному. Не на таких умовах, як ти мені предлагав".
Юрій Гульдас, голова міської ради: "Я не хочу реагувати. Бо у Ваших словах провокація".
66-та сесія у травні 2025-го.
Депутатка Інна Коваленко,“Наш край”: "Ми надавали землю учасникам АТО, серед яких багато було з інших областей України. В результаті – у цих військових викупили землю, після чого вона опинилися в руках депутатів, які просували заяви цих військових. Хто не погоджувався продавати землю або передавати її в оренду депутатам, підтримки не отримували і землі також".
67-ма сесія у травні 2025-го.
Депутат Микола Ніколенко, “Європейська Солідарність”: "З 2014 по 2020 рік я особисто допоміг тридцяти учасникам АТО оформити по 2 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність. З них – троє чи п’ятеро – продали мені ці земельні ділянки, 27 – передали в оренду".
Юрій Гульдас, голова міської ради: "Я Вас не звинувачую, що Ви у когось придбали земельні ділянки. Я не звинувачую воїнів, які мали право продати їх і Вам їх продали. Я звинувачую Вас в тому, яким чином були виділені ці земельні ділянки. Підтримувалися заяви тільки тих військовослужбовців, які давали зобов’язання передавати Вам свою землю".
Ми звернулись до голови міста з проханням прокоментувати ситуацію з відділенням та розподілом землі громади і в коментарі Точці доступу Юрій Гульдас ще раз озвучив свою позицію. Він називає депутатські голосування “хотєлками” і навіть знає про схему використання військових для отримання землі. Зараз каже, що мораторій і вимога депутатів про створення спеціального фонду на час воєнного стану, за його словами, незаконна.
Це питання ставилося в розрізі не того, що військовим треба давати землю, а того, що не закриваються їхні питання, “хотєлки”. До мораторію як було: вони шукають військових, кажуть “якщо продасиш мені за тисячу доларів, ми проголосуємо”. У мене немає такої землі, я такою х…ю не займаюсь. Мені якщо треба земля, я її просто купую. Я сільським господарством займаюсь 34 роки. Моя родина. Якщо хтось продає землю, ми її купуємо. І нема тут нічого такого, – відверто та експресивно прокоментував Юрій Гульдас.
Тендер для мами, премія – для тата
Проте, такою рішучою позиція Юрія Гульдаса була не завжди. Наприклад, в далекому 2012 році, він як голова міста не цурався підтримки родинних бізнес-інтересів – уклав договір з дружиною Тетяною Гульдас на постачання плитки й бордюрів на суму понад 100 тис. грн. При цьому не заявив про конфлікт інтересів, міськрада перерахувала гроші його дружині, а Маловисківський гуманний суд оштрафував його на 170 гривень.
Через 10 років на лаві підсудних опинився Гульдас-молодший. У 2020 році Сергій Гульдас проголосував "за" преміювання й надбавки для батька, якого переобрали головою громади. Суд визнав його винним і також визначив штраф – 3 400 грн. Адвокатка Гульдаса-молодшого надіслала в апеляційний суд скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження закрити через відсутність в діях її клієнта складу правопорушення. Однак сама ж захисниця згодом відкликала цю скаргу, тож рішення суду про винуватість Сергія Гульдаса лишилося в силі.
Саме Сергій Гульдас, починаючи з минулого року, є керівником сімейного агробізнесу – СФГ "Гульдас". А депутатські повноваження він склав за два місяці після невдалої спроби апелювати до суду щодо вчиненого ним правопорушення.
Щоб не заростала бур'янами
Як бачимо, земельні питання у Маловисківській міськраді розглядають із великим ентузіазмом. Попри сварки і непорозуміння між депутатами, десятки й сотні земель передають в оренду великим сільгосптовариствам, які вони ж контролюють.
Те, що вона здебільшого дістається аграріям-депутатам, міський голова Юрій Гульдас коментує так:
“Я ж їх не призначаю. Їх обирають люди. А те, що вони авторитетні, то їх і обрали. А продовження їм договорів оренди, я вважаю, це розумно. Сьогодні військовий час, треба щоб якимось чином наповнювався бюджет громади. Якщо ми не продовжуватимемо їм договори оренди, земля стоятиме й заростатиме бур'янами”, – говорить він.
Цей матеріал здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

Читайте також: Будинок – мами, машина – тещі, земля – дружини: що депутат з Кропивницького “забув” внести у декларацію